БОГ — БРАКОРОБ
— Доброму богові не вдалася старість, — сказала стара жінка, ховаючи дзеркало.
МИСТЕЦТВО ДЛЯ МИСТЕЦТВА
На перламутровому небі шугає білий, як полум'я, голуб.
ТАК!
Не менш страшна від злочину є можливість рецидиву.
А НЕРВИ?
Лайка — розпач слабшого.
ОДНЕ Й ДРУГЕ СУМНІВНЕ
Людина, яка багато розвезькує про свою бездоганну ідейну біографію, нагадує дівицю, що ревно запевняє про свою невинність.
СЬОГОДНІШНЄ
— Рекомендую вам чудового спеціаліста!
— Чекайте, а як він як людина? — спитав керівник.
СЛОВО ТИХОЇ ДІВЧИНИ
— Боюся людей, які не читають художньої літератури, — сказала одна тиха дівчина.
ДАВНО Б ЧАС!
Коли йдеться про Батьківщину, пропоную слово "заслуга" замінити "обов'язком".
ДОБРІ ГОСПОДИНІ
Помилково думати, ніби гарні жінки менш інтелектуально розвинені. Вони просто, як добрі господині, дають відпочити розумові там, де з меншим зусиллям може заступити його врода.
ЯК КОМУ…
Якими естетами ми не були б, завжди імпонуватиме нам у нашому партнері перш за все — характер.
А ЩО ВИ, "СТАРІ", НА ЦЕ?
Біда молодих, між іншим, і в тому, що вони нехтують досвідом батьків. Мені здається, що в цьому випадкові вони не без рації. Яким би той досвід не був корисним, він все ж таки найменше на двадцять років зостарілий!
НЕПРОСТИМА ХАЛАТНІСТЬ
— Ти розчарувався в мені? А хто в тому винний? Навіщо ти поспішив виписати мені характеристику, не спитавши мене про мою вдачу і звички?
КВАСОЛЯ МАЄ РАЦІЮ
— Будь моєю дружиною, червонявко, — попросив соняшник квасолю.
— Що? — обурилася та. — Зі мною одружитися, а на сонце заглядати? З такими поглядами тобі жити серед людей, а не в нашому рослинному світі!
ХІБА…
Старі люди живуть спогадами. А що роблять ті, хто не запасся цим матеріалом на зиму життя?
Хіба ходять на жебри…
ОДНЕ КОРІННЯ?
Дружба між народами, як і любов поміж людьми, для свого процвітання вимагає взаємності.
БУВАЮТЬ УСЯКІ ТАЛАНТИ
Брехати в живі очі — це не вміння, а вроджений талант.
НЕПІДНЯТА ЦІЛИНА
— Звідки береться у вас стільки чудових думок? — спитала снобка поета.
— Мабуть, з того місця, що у вас стоїть облогом.
ДУША ЙОГО НЕ ЦІКАВИТЬ
— Я дам вам прецікавий сюжет, — сказав халтурник письменникові, — ви дайте літературну обробку, а гонорар навпіл.
— Воно-то так, а як бути з душею твору?
ЧЕКАЮ ЙОГО З НЕТЕРПІННЯМ
Недалекий той час, коли чесність зійде зі списку парадних чеснот, настільки вона стане звичайною в нашій дійсності.
СМУТОК ОДИНОКОЇ
— Ах, коли б могли віднайтися всі розлучені пари, — зітхнула рукавичка-одиначка.
ЛОГІКА СТАРОЇ ДІВИЦІ
— Я постаріла, а ніхто не любив мене.
— А кого ви любили?
— Цікаве питання! А чого це я мала перша починати?
МАЙТЕ НА УВАЗІ
Бурхливі оплески залу і стримані — президії не є добрим знаком для того, хто на трибуні.
ВІРНІСТЬ ЗАВЖДИ ЦІНУВАЛАСЯ
— Ах, я повинна признатися вам в одному, — сказала Ляля Арлекіну, — у мене немає серця…
— О, то чудесно, — по-королівськи вклонився перед нею Арлекін. — Я все життя мрію про вірну дружину.
ЩЕ ОДНЕ ДИВО ПРИРОДИ
Цікаво: сам процес старіння непомітний навіть озброєному оку, а наслідки його видно й сліпому.
МАЄ РАЦІЮ
Я негарна? А "море симпатій", то що — калабаня вам?
МИ — НЕ СКЕПТИКИ
— Коротка новела — роман майбутнього, — сказав скептик.
ВСЕ Ж ТАКИ "ЯК"?
"Кожного коня можна осідлати, тільки треба знати як", — подумала дівчина, поправляючи краватку своєму хлопцеві.
АВТОРКА ТЕЖ ТІЄЇ ДУМКИ
— Не в'яжи своєї долі зі мною, — сказав вітер плакучій вербі, — в мене характер поганий. Сьогодні я тут, завтра там. Проплачеш свої очі за мною, моя хороша.
— А я створена для того, щоб плакати. А коли вже проливати сльози, то бодай за милим серцю…
МАЛА ЩАСТЯ СТАРЕНЬКА
— Скільки коронованих голів у фармакології пережила я! — сказала стара пані Аспірина.
ЗАСЛУГА СМЕРТІ
Незафіксовані думки, наче передчасно померлі діти, здаються нам найкращими та найрозумнішими.
ДОРОГОЦІННИЙ МАТЕРІАЛ
— У вас немає ні до кого зненависті? Тоді ви, пробачте за відвертість, безпринципова людина.
— Ви мене неправильно зрозуміли. Я просто вважаю, що мої особисті вороги не варті того, щоб я витрачала на них дорогоцінну емоціональну енергію.
НА ДОДАТОК ТАМ ЩЕ Й СВІТЛА НЕ БУЛО…
На вершину слави ведуть парадним ходом. Падає людина з нього — чорним.
БУВАЮТЬ І СПРАВЕДЛИВІ МАЧУХИ
Мачуха, розкраявши яблуко надвоє, віддала пасербові більшу частину.
— Мамо, — пхенькнув рідний синок, — а чому мені менше?
— Цить, дурне! Зате ти маєш більшу частину мого серця.
ДОБРА РАДА — ГРОШЕЙ ВАРТА
— Коли вже крадеш, то не попадайся, — сказав старий плагіатор новачкові.
ІЛЮЗІЇ, ІЛЮЗІЇ…
Коли нам довго не відписують, хапаємось останньої ілюзії: лист, очевидно, пропав на пошті.
ДОБІР КОЛЬОРІВ
Сивий генерал і сива дружина біля нього — у всі сезони елегантно.
НАЙЦІННІШЕ
Заслухані у відголоси минулого, задивлені у міраж майбутнього, ми часто пропускаємо повз увагу найцінніше: музику сьогоднішнього дня.
РЕЦЕПТ НЯНІ
— Няню, а чому очі не мерзнуть на морозі?
— А, дитинцю, бо очі — то душа людини. А душа, звісно, не боїться ні холоду, ні жари.
— Няню, а чому душа мила боїться?
— Спатки, дитинцю, спатки!
ФІЗКУЛЬТУРА МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА
— А що таке "тенденційність" взагалі? — впало питання під час дискусії.
— Тенденційність, — озвалася фізкультурниця, яка до цього часу мовчала, — на мою думку, це звичайна гімнастика очей. На один факт примружуємо ліве око, а широко розплющуємо праве, а на другий навпаки: широко розплющуємо ліве і прискулюємо праве.
АХ, ТІ ТРЕТІ ОСОБИ!
— Я завжди страждаю, коли між тебе і мене втручаються треті особи, — сказало людині її здоров'я.
В АЛЬБОМ
Деяким братам літераторам в альбом: пам'ятайте — навіть немовлята випльовують пережоване!
ЕГЕ, ЧОГО ЗАХОТІЛА!
— Дай мені твою лялю трошечки побавитися, — попросила прабабуня у своєї правнучки.
Дівчатко замислилося. Воно інтуїтивно відчуло, що справа не в жарті.
ПРИРОДА ВИННА
Жінка цілу ніч журила чоловіка за його прогріхи, а під ранок опам'яталася: чи є смисл звинувачувати півня в тому, що природа не створила його орлом?
У МАТЕРІ СВОЯ ЛОГІКА
Кожна мати прагне, щоб її дитина була надзвичайною, забуваючи, що найбільше щасливих саме серед звичайних людей.