Кристал побігла сходами вниз.
— Думаю, це вона, — гукнула вона Террі, що була в кухні. — Соцпрацівниця.
Жінка постукала, і Кристал відчинила двері.
— Привіт, я — Кей, заміщаю Метті. А ти, мабуть, Кристал?
— Так, — підтвердила Кристал, не відповідаючи Кей усмішкою. Вона відвела гостю до вітальні й побачила, як її вразив наведений нашвидкуруч порядок: порожні попільнички, поскладані на поламаних поличках речі, які перед тим були розкидані по кімнаті. Килим, щоправда, був і далі брудний, бо не працював пилосос, а на підлозі валялися рушник і тюбик цинкової мазі. Зверху на тюбику прилаштувалася одна з машинок Роббі, зроблених із сірникової коробки. Кристал намагалася відволікти цією машинкою увагу Роббі, витираючи йому задок.
— Роббі в яслах, — повідомила вона. — Я його відвела. Вбрала в штанці. Це вона його в підгузках тримає. Сто разів їй казала не робити цього. Я йому й задок кремом намастила. Там усе нормально, звичайна висипка.
Кей знову усміхнулася їй. Кристал зазирнула в двері і крикнула: "Мам!".
З кухні вийшла Террі. Була вбрана в старий брудний светр і джинси, проте це справляло значно краще враження, ніж минулого разу.
— Привіт, Террі, — сказала Кей.
— Ну привіт, — буркнула Террі, роблячи глибоку затяжку сигаретою.
— Сідай, — звеліла їй Кристал, і мама скорилася, згорнувшись клубочком на тому ж кріслі. — Хочете чаю або ще чогось? — запитала Кристал.
— Не відмовлюся, — відповіла Кей, сідаючи в крісло й відкриваючи досьє. — Дякую.
Кристал квапливо вийшла з кімнати. Уважно прислухалася до розмови, намагаючись почути, що скаже Кей її матері.
— Мабуть, Террі, ви не очікували побачити мене знову так швидко, — долинув до неї голос Кей (вона говорила з чудернацьким акцентом, подібним на лондонський, як у тої шикарної нової сучки в школі, на яку дрочили мало не всі пацани), — але мене вчора дуже стурбував Роббі. Кристал казала, що нині він вже в яслах?
— Ага, — підтвердила Террі. — Вона відвела його. Тіки нині зранку вернулась.
— Повернулась? А де вона була?
— Та я просто… просто ночувала у приятельки, — пояснила Кристал, поспіхом вертаючись у вітальню.
— Ага, але зранку вернулась, — повторила Террі.
Кристал пішла на кухню по чайник. Закипаючи, він так голосно свистів, що з розмови матері й соціальної працівниці вона не могла розібрати ані слова. Вона хлюпнула у великі чашки молока, кинула туди пакетики із заваркою, намагаючись робити все якомога швидше, і занесла три гарячі чашки у вітальню саме тоді, як Кей казала:
— …вчора в яслах розмовляла з місіс Гарпер…
— З тією стервою… — скривилася Террі.
— Ось чай, — звернулася Кристал до Кей, ставлячи чай на підлогу й повертаючи одну чашку вушком до неї.
— Дуже дякую, — сказала Кей. — Террі, місіс Гарпер сказала мені, що за три останні місяці Роббі дуже часто був відсутній. Він уже давненько не бував там упродовж цілого тижня, це так?
— Шо? — перепитала Террі. — Ага, не був. Ні, був. Він тільки вчора не пішов. І коли йому боліло горло.
— Коли це було?
— Шо? Місяць тому… півтора місяці… десь так.
Кристал присіла на бильце маминого крісла. Вона не відводила очей від Кей, завзято жуючи жуйку і склавши руки на грудях, як і її матір. У Кей на колінах лежала велика товстезна папка. Кристал ненавиділа ці папки. Понаписують про тебе всякої фігні, підшиють у папку, а ти потім відповідай.
— Я сама відвожу Роббі в ясла, — пояснила вона. — По дорозі до школи.
— Ну, але за словами місіс Гарпер, він пропускає набагато більше, ніж колись, — відповіла на це Кей, переглядаючи нотатки, які вона робила під час розмови з управляючою яслами. — Річ у тому, Террі, що коли його торік вам повернули, ви зобов'язались водити Роббі в ясла.
— А хіба я, курва, не… — почала дратуватися Террі.
— Ану, заткайся, чула? — гаркнула на матір Кристал. Тоді звернулася до Кей: — Він захворів, мав запалені гланди, я брала для нього в лікаря антибіотики.
— І коли це було?
— Десь зо три тижні тому… десь отак…
— Коли я вчора тут була — (Кристал затято жувала, відгородившись бар'єром складених рук), — мені здалося, Террі, що вам дуже важко було опікуватися Роббі.
Кристал зиркнула на матір. Її стегно було вдвічі товще за стегно Террі.
— Я не… я ніколи… — Террі раптом змінила думку. — Він у нормі.
У Кристал від здогаду потемніло в очах, мовби її накрила тінь якогось стерв'ятника, що ширяв над нею.
— Террі, коли я вчора прийшла, ви щось прийняли, так?
— Ні фіга, ні! Це мені, курва… ти довбана… я не кололась, ясно?
Кристал почала задихатися, їй аж задзвеніло у вухах. Оббо, мабуть, дав матері не просто один пакетик, а цілий оберемок. Соціальна працівниця побачила її заширяною. Наступного разу аналізи Террі в "Белчепелі" будуть позитивні, і її знову попруть звідти під три чорти…
(…а без метадону вони знову повернуться до того кошмарного існування з напівздичавілою Террі, яка знову братиме у свій беззубий рот у першого-ліпшого волоцюги, щоб тільки ширнутися. І Роббі знову заберуть від них, але цього разу він може вже й не повернутись. В кишені у Кристал лежав прикріплений до ключів брелок у формі сердечка, а в ньому — фотографія однорічного Роббі. Справжнє серце Кристал почало гупати так, ніби це були змагання з веслування, і вона гребла, гребла, долаючи опір води, її м'язи дзвеніли від напруження, а суперниці лишалися позаду…)
— Ти довбана!.. — закричала вона, але ніхто її не чув, бо Террі й далі репетувала до Кей, що сиділа з чашкою в руці з незворушним виглядом.
— Ні фіга я не ширялась, у тебе нема доказів!..
— Ти довбана дурепа! — ще голосніше крикнула Кристал.
— Ні фіга не ширялась, це, блін, брехня! — верещала Террі, мов звір, що потрапив у тенета й кидається навсібіч, дедалі більше в них заплутуючись. — Ніколи, курва, не кололась, ясно, я ніколи…
— Тебе знову попруть на фіг з тієї сраної клініки, драна сучко!
— Не смій так говорити, блін, зі мною!
— Годі вже, — спробувала вгамувати їх Кей, ставлячи чашку на підлогу і встаючи з крісла. Вона й сама перелякалася тієї колотнечі, що вибухнула з її подачі. Крикнула: — Террі! — злякавшись не на жарт, коли Террі раптом випросталася в кріслі й сіла на друге бильце обличчям до доньки. Мало не стикаючись носами, вони, як дві ґарґуйлі, сипали прокляттями.