Я з задоволенням прочитав декларативну сторінку у першому числі журналу, який оце рецензую, — її надруковано під промовистим заголовком: "Фізика, свідомість, життя і Всесвіт". Енергійна, пристрасна мова. Стисло, але сильно висловлено загальнолюдське бажання зрозуміти самих себе — чому і завдяки яким силам земні люди отримали свідомість. Віра в те, що цю таємницю зрештою буде розгадано. Декларацію підписав А.Букалов — головний редактор журналу, доктор філософії, директор Міжнародного інституту соціоніки. Я не раз перечитав згадану сторінку, аби усвідомити, що думає про матерію головний редактор — отже редакційний і авторський колективи. І що ж я виявив? Виявив, що всі ми звідти — з радянського минулого.
Ось я зупинив погляд на новаторській дефініції академіка Вернадського — "жива речовина". Це не просто назва, а велике вчення, яке вельми точно характеризує земну біосферу. Мені відомо, що думав геніальний учений про матерію і чому він не міг висловитись, наприклад, так — "жива матерія". А тому, що мертвої матерії взагалі немає, матерія може бути лише живою; або то вже йдеться не про матерію як таку, а тільки про речовину, що здатна бути і мертвою, і живою. І залізо — речовина, і тільце жука, що повзе по дорозі, — також речовина. Але одне мертве, друге — живе. Тілом своїм (але ж не духом) людина також належить до речовинного світу. Матерію слід розуміти лише як Субстанцію — інакше не може бути й мови про дослідження свідомості. Субстанція є Суб’єкт (маємо право читати: Бог) — отож зрозуміло, звідки походить наша свідомість: вона належить Богові.
Так, новаторства у моїх твердженнях шукати годі. Але ж Всесвіт існує в єдиному екземплярі, і якщо його в головних параметрах встигли пояснити наші пращури, то нам лишається тільки те, чого вони не встигли пояснити. А такого у Всесвіті вистачить на всі майбутні тисячоліття. Вистачить, безумовно, і для журналу, який ми рецензуємо.
Чому я засумнівався в правильності обраного напряму, накресленого головним редактором журналу? Тому що наприкінці декларації, яка мені багато в чому сподобалася, він вжив вислів "жива матерія" — в рівному значенні з живою речовиною. Це однаково що в одеських катакомбах загубити ліхтарика. А провідна нитка при цьому виявилася обірваною.