На калиновім мості

Сторінка 86 з 89

Панч Петро

Бій без вогнепальної зброї. Перший варіант цього розділу під назвою "Конгрес у Парижі" опубліковано в жури. "Червоний шлях", 1935, № 12, с. 185—193. Під заголовком "Бій без вогнепальної зброї" вперше надруковано в журн. "Жовтень", 1965, № 2, с. 119—122.

148 ...в Парижі скликається Всесвітній конгрес за-

хисту культур и.— Йдеться про Міжнародний конгрес письменників

на захист культури (Париж, 21—26 червня 1935 р.), у роботі якого

взяли участь і виступили зі своїми промовами представники різних ідей-

но-творчих спрямувань і поколінь творчої інтелігенції Європи, Азії, Аме-

рики, Австралії. Відіграв значну роль у мобілізації сил письменників світу на боротьбу з загрозою фашизму.

149 Тичина Павло Григорович (1891—1967) — український радян-

ський поет, державний та громадський діяч, академік АН УРСР (1929),

Герой Соціалістичної Праці. П. Панч підтримував дружні зв'язки з

П. Тичиною, в 20-ті роки перебував з ним в одних літературних органі-

заціях (Вапліте, Пролітфронт), тривалий час спільно працював в ре-

дакції журналу "Червоний шлях" — (Тичина — редактор, Панч — секре-

тар). П. Панч неодноразово виступав з статтями про творчість П. Ти-

чини.

150 Микитенко Іван Кіндратович (1897—1937) — український

радянський письменник.

151 К о р н і й ч у к Олександр Євдокимович (1905—1972) — україн-

ський радянський драматург, державний і громадський діяч, академік

АН УРСР (1943), Герой Соціалістичної Праці.

152 Літфонд-— Літературний фонд СРСР — громадська організа-

ція при Спілці письменників СРСР. На Україні філію Літературного

фонду організовано у 1934 p., вона має свої відділення у Харкові, До-

нецьку, Львові, Одесі. Літфонд здійснює всебічну матеріальио-побутову

допомогу письменникам.

153 Торгсин — торгівля для іноземців — спеціалізовані магазини

гля продажу за валюту і золото промислових і продовольчих то-

иарів.

154 Т а б і д з е Галактіон Васильович (1892—1959) — грузинський

радянський поет, народний поет Грузинської PCP (1933), академік АН

Грузинської PCP (1944).

155 Фа деєв Олександр Олександрович (1901—1956)—російський

радянський письменник і громадський діяч.

156 Панфьоров Федір Іванович (1896—1960) — російський радян-

ський письменник.

І57Гітлер Адольф (справжнє прізвище — Шікльгрубер; 1889— 1945) —лідер німецько-фашистської партії, фашистський диктатор Німеччини, рейхсканцлер (1933—1945), організатор другої світової війни, віроломного нападу на СРСР, головний воєнний злочинець.

158 Есесівці — особовий склад терористичної організації німе-

цьких фашистів, одна з головних підпор фашистського режиму. Міжна-

родний військовий трибунал у Нюрнберзі засудив СС як злочинну ор-

ганізацію.

159 A par он Луї (1897—1983) — французький письменник і гро-

мадський діяч, активний учасник Міжнародного конгресу письменників

на захист культури.

160 Тріоле Ельза (1896—1970) — французька письменниця, дру-

жина Луї Арагона.

161 Версаль — місто у Франції, південно-західне передмістя Па-

рижа, адміністративний центр департаменту Івелін.

162 Шампань — історична провінція на північному сході Франції.

163 Нормандія — історична область на північному заході Франції.

164 Стояиов Людмил (справжнє ім'я і прізвище Георгій Стоянов

Златарев; 1888—1973) — болгарський письменник, громадський діяч,

академік Болгарської АН (1946), Герой Соціалістичної Праці НРБ.

П. Панч був листовно знайомий з Людмилом Стояновим ще з 20-х років.

Виконуючи обов'язки секретаря журналу "Червоний шлях", перекладав

і сприяв публікації на його сторінках творів Стоянова. Особисто вони

познайомились на Паризькому конгресі на захист культури. Між обома

письменниками зав'язалася щира і тривала дружба, про яку Л. Стоянов

розповів у статті "На все життя" ("Літературна Україна", 1966,

25 січня).

165 Б а к а л о в Георгі Іванов (1873—1939) — болгарський публіцист,

історик, пропагандист марксизму.

166 Ще р б а к о в Олександр Сергійович (1901—1945) — радянський

партійний і державний діяч. Протягом 1934—1935 рр. очолював Спілку

радянських письменників СРСР.

167 Кольцов Михайло Юхимович (справжнє прізвище — Фрід-

лянд; 1898—1942) — російський радянський письменник, журналіст, член-

кореспондент АН СРСР (1938).

165 А л а з а и Баграм (справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Баграм Мартиросович Габузян; 1903—1966) — вірменський радянський • письменник.

169 М а н н Генріх (1871—1950)—німецький письменник. Брат То-маса Манна.

,7° Ф о р с т е р Едуард Морган (1879—1970) — англійський письменник.

171 Франк Вальда —Франк Уолдо Дейвід (1889—1967) — амери-

канський письменник і соціолог.

172 Мальро Андре (1901—1976) — французький письменник і по-

літичний діяч.

173 Бенда Жюльєи (1867—1956)—французький публіцист і пи-

сьменник.

174Гюго Віктор Марі (1802—1885)—французький письменник, глава французького прогресивного романтизму.

175 "Синя блуза".— Йдеться про театр малих форм, вид агіта-

ційної естради, який організували діячі французької культури за зраз-

ком радянської "синьої блузи", популярної в 20—30-х роках.

176 Р о л л а н Ромен (1866—1944) — французький письменник, музи-

кознавець, громадський діяч, почесний академік АН СРСР (1932).

177 Барбюс Анрі (1873—1935) — французький письменник і гро-

мадський діяч. Член Французької комуністичної партії з 1923 р.

178 Ш о л о х о в Михайло Олександрович (1905—1983) — російський

радянський письменник і громадський діяч, академік АН СРСР (1939),

ла>реат Ленінської (1960) і Нобелівської премій (1965).

179Голд Майкл (справжнє ім'я та прізвище — Ірвінг Граніч; 1894—1967)—американський письменник, публіцист, критик. Учасник комуністичного руху в США.

180 "П о долинам и по в з г о р ь я м" — пісня приамурських

партизан років громадянської війни. Слова П. Парфенова (в редакції

С. Алимова), музика народна.

181 "М арш угорських шахтарів" — пісня створена в період

існування Угорської Радянської Республіки (1919).

Ва оновленій землі. Вперше надруковано в кн.: На калиновім мості, 1965, с. 240—245.

182 "К о л о м л и н у, к о л о броду" — українська народна пісня. Диспут. Ця частина твору (крім преамбули) вперше була надрукована у журн. "Літературний ярмарок", 1929, кн. 2, с. 251—252.