На калиновім мості

Сторінка 82 з 89

Панч Петро

відповідав чотирьом молодшим класам гімназії.

44 Вище початкове училище — середній учбовий заклад, в

навчальних планах якого головне місце відведено предметам природничо-

математичного циклу.

45 Кредитні товариства — об'єднання банківського типу в

дореволюційній Росії.

"По ревізії". Вперше надруковано в журн. "Жовтень", 1965, № 1, с 57—60.

46 Піддубний Іван Максимович (1871—1949) —український ра-

дянський спортсмен, професіональний борець, заслужений артист РРФСР

(1939), заслужений майстер спорту (1945). .

47 Комерційне училище — середній навчальний заклад в до-

революційній Росії, що давав загальну і комерційну освіту. Строк на-

вчання тривав 7—8 років.

48Купрін Олександр Іванович (1870—1938)—російський письменник. Автор циклу виробничих оповідань — "Юзівський завод", "У вогні", повісті "Молох" (всі— 1896 р.), в яких викрив антилюдську сутність капіталізму. У роки реакції Купрін пережив творчий спад. 1919 р. емігрував, жив переважно в Парижі. Повернувся до СРСР у 1937 р.

49Арцибашєв Михайло Петрович (1878—1927) — російський письменник. Його романи ("Санін", "Біля останньої межі") пройняті реакційними ідеями. Після 1917 р. емігрував.

50 "Золотых наших дней уж немного— осталось..." —"

слова пісні із п'єси Л. Андреева "Дні нашого життя".

В степу над Оріллю. Вперше надруковано в журн. "Жовтень", 1965, №1,с. 60—68.

51 Т а н я — Тетяна Петрівна Собеська (1891—1942) — дружина

П, Панча.

52 "Та й не жалко мен і..." — слова української весільної

Пісні.

53 Гоголь Микола Васильович (1809—1852)—російський пись-

менник, основоположник критичного реалізму в російській літературі

Творчість Гоголя, в якій важливе місце посідає українська тематика,

мала великий вплив на українську літературу. Радянська українська

література, зокрема сатира, формувалася під значним її впливом. По-

мітний він і в творчості П. Панча. Письменник неодноразово виступав

з статтями про М. Гоголя, перекладав окремі його твори.

54 "Дама просто приємна і дама у всіх відношен-

нях приємна" — слова із поеми-роману М. В. Гоголя "Мертві душі"

;(1842).

5* "Т и х о, тихо Дунай воду несе..." — українська народна пісня.

Бв"Выдь на Волгу, чей стон раздается над великою русской реко й?.." — рядки із вірша "Думки біля парадного під'їзду" великого російського поета М. О. Некрасова (1821— 1878).

57 С т о л и п і и Петро Аркадійович (1862—1911) — державний діяч

царської Росії, міністр внутрішніх справ, голова Ради міністрів. Його

політика визначала урядовий курс у період реакції 1907—1910 рр. ("Сто-

липінська реакція")". Ініціатор земельної реформи, спрямованої на зміц-

нення куркульства як соціальної опори царизму на селі. Вбитий есером,

агентом охранки.

58 Французька комун а.— Йдеться про Паризьку комуну

1871 р.— першу в світі пролетарську революцію, першу форму диктатури

пролетаріату.

59 Герцен Олександр Іванович (1812—1870) — російський рево-

люційний демократ, письменник, публіцист.

60 Олександр II (1818—1881)—російський імператор з 1855 р.

Був убитий І. Й. Гриневицьким за вироком виконавчого комітету таємної

революційно-народиицької організації "Народна воля".

61 Микола II (1878—1918) — останній російський імператор*

Розстріляний за постановою президії Уральської обласної ради.

62 "К о л о к о л" — перша російська революційна газета, яку вида-

вали О. І. Герцен і М. П. Огарьов у Лондоні, Женеві російською !

французькою мовами.

63 Б а к у н і н Михайло Олександрович (1814—1876) — російський

революціонер, один із ідеологів анархізму і народництва.

64 "Ой полна, полна коробушк а..." — рядок з вірша М, Не-

красова "Коробейники", що став російською народною піснею.

65 Бортнянський Дмитро Степанович (1751—1825) — україн-

ський і російський композитор. Його творчість мала вплив на розвиток

вітчизняної хорової культури.

66 Наташа — сестра Тетяни Петрівни, дружини П. Панча.

67 Папа — батько дружини П. Панча — Петро Собеський, дрібний

поміщик на Полтавщині.

68 Сашко — брат Тетяни Петрівни, дружини П. Панча.

Цар без трону. Вперше надруковано в журн. "Жовтень", 1965, № 1, с. 69—72.

69 Марийський театр — нині Ленінградський театр опери і ба-

лету ім. С. М. Кірова.

70 Распутін Григорій. Юхимович (1864—1916) — фаворит імпе-

ратора Миколи II і його дружини Олександри Федорівни, авантюрист.

Прагнучи врятувати царську владу від дискредитації, монархісти вбили

Распутіна.

7' "Вечернее время" — бульварна вечірня газета, що видавалась у Петербурзі на початку XX ст.

72 Юсупов Фелікс Феліксович (1887—1967) —князь, монархіст.

Був організатором і учасником убивства Г. Ю. Распутіна. Після Великої

Жовтневої соціалістичної революції — білоемігрант.

73 Кос т юшко (Косцюшко) Тадеуш (1746—1817) — діяч польсько-

го національно-визвольного руху, керівник повстання 1794 р.

74 Ян III. Собеський (1629—1696)—польський король з

1674 р. Прагнув установити в Речі Посполитій спадкову монархію, але

наштовхнувся на опір польських магнатів і протидію з боку Австрії І

Бранденбургу.

75 Царське Село — колишня назва міста Пушкін.

76 Алчевський Іван Олексійович (1876—1917) — український

і російський співак.

77 Державна дум а,— В Росії представницька законодавча

установа (1906—1917) з обмеженими правами, створена царським урядом під натиском революції 1905—1907 рр.

78 Шульгін Василь Віталійович (1878—1976)—російський полі-

тичний діяч, один із лідерів націоналістів, публіцист.

79 ПутиловцІ — робітники Путиловського заводу у Петербурзі

(тепер Кіровський завод), які відіграли важливу роль у революціях

1905 р., Лютневій 1917 р. і Великій Жовтневій соціалістичній революції.

80Наримський кра й.— Йдеться про політичне заслання в царській Росії на півночі Томської губернії. Виникло у XVIII ст. Там відбували заслання деякі декабристи, учасники польського повстання 1863— 1864 рр. Масова висилка в Наримський край почалася після революції 1905—1907 рр. У лютому 1917 р. наримське заслання було ліквідовано.

Революція. Вперше під заголовком "В буремні дні" надруковано в "Літературній газеті", 1957, 15 березня. Під назвою "Орли падають на землю" увійшло до збірки "В дорозі" (К., 1959). Під заголовком "Революція" вперше опубліковано в журн. "Жовтень", 1965, № 1, с. 72-77.