— Туди буде ярдів п'ятсот,— сказав Стоун.
Енгес Берк поплескав міну долонею, й заряди випали з хвоста. Цього разу він вставив тільки два. Один з них був з капсулем. Він чекав, поки Стоун крутив прицільні гвинти й совав плитою туди й сюди, щоб вона міцніше стояла на слизькому кам'янисто-піщаному дні мілководдя.
— Давай! — сказав Стоун. І пригнувся.
Ніс ліг на живіт, Берк обома руками підняв міну й опустив її в ствол. А що, коли заряди змокріли? Або в міномет попала вода? Або ще щось. Але постріл вдарив.
Бум!
Звук був такий, наче вибухнув ящик із снарядами. Землетрус. Вибух вулкана. Міна летіла неймовірно повільно. Спершу вона з гуркотом шугнула вгору. Вони схопилися за борт човна, виглядаючи з-за нього, де вона вибухне. Ніс тільки тепер уперше побачив кінець бухти, над якою стояла стіна стрімких білих скель. І малий форт угорі, над самісінькою кручею. Нерухомий, бездушний. Саме звідти й летів на них розпечений свинець.
Він чекав вибуху.
Міна вдарилась об скелю набагато нижче форту. Знялася хмара білого пилу; повільно, плавно, мов водяний душ, посипався вниз пісок. А потім долинув звук.
— Нікуди не годиться,— ревнув Берк.
Стоун лежав під самим дулом міномета, і його мокре червоне обличчя сяяло усмішкою божевільного. Берк вставив заряди в другу міну, чогось голосно лаючись. Тут через них перекотилася хвиля. Стоун навпомацки, але обережно став крутити підйомний гвинт, і ствол піднявся трохи вище. Він укріпив плиту, щоб не зсунуло віддачею, й знову загорлав:
— Давай!
Ніс уже вистромився з-за борту й, напружуючи зір, дивився крізь дощову завісу на малий форт. Чекав вибуху.
Міна вибухнула високо, під самим краєм кручі, ліворуч від форту. Але майже на одному рівні з ним.
— Отепер я порішу цього мерзотника,— радісно загорлав Стоун, визираючи з-за човна.
Тут кулемет знов люто вдарив по них градом розпеченого свинцю. Десь у бухті стріляв іще один кулемет. Але вони не звертали уваги на те, що діється в бухті. Тепер уже їм були байдужі і задум, і в'язні на Гавдосі. Просто вони троє щойно народилися тут, на цьому піщаному мілководді, за розбитим човном, народилися вже озброєні мінометом, як Мінерва, що народилася при повній зброї. Вони троє проти отого малого форту вгорі, який також появився на світ озброєним. Це був світ у світі. Вам зрозуміло? Зрозуміло? І тільки для того, щоб знищити оту негідь угорі. Негідь — то не люди. Негідь — то все разом. Форт, кулемет, розпечений свинець, що летів на них,— все разом.
Ніс дістав міну з ящика й подав Беркові. Берк вставив заряд і чекав Стоуна. Стоун знову наводив міномет. Навздогад. Зовсім навздогад. Далі Берк опустив міну в ствол. Стоун притримав плиту, й вода на мілководді бризнула високо вгору після віддачі. І знову вони кинулись до борту, щоб побачити вибух.
Хвилина чекання.
Біла хмара знялася майже біля самого форту. Однак усе ще трохи ліворуч. Крізь дощ не видно було, де впала міна — перед фортом чи за ним.
— Усе! — ревнув Стоун.
— Ще ні.
Вибух розлігся майже відразу. Хмара піску розвіялась. Ніс кліпнув очима, струшуючи дощові краплі, що стікали з чуприни, й подивився, сподіваючись побачити руїни форту. Але форт усе ще стояв на місці. Він знову відповів потоками розпеченого свинцю. Всі разом попадали ниць і залягли на мілководді. Високо над ними проносились черги, а хвилі знов і знов обливали їх водою.
Стоун підповз навколішки до міномета. Море било йому в обличчя, згори порощив дощ. Він знову взявся за гвинти.
— Він від'їхав назад,— сказав Берк.
— Знаю.
Плита справді посунулася й перекосилася при віддачі.
— Прив'яжи сішку,— сказав Берк.
— Подай мені вірьовку.
Берк поліз у розбитий човен по вірьовку. Ніс подивився на нього й собі підповз до човна.
— Допоможіть мені одірвати шматок,— сказав Берк.
Вони витягли вільний кінець клівер-фала, і Берк заходився терти його об кіль, доки той перетерся. А тим часом кулемет строчив по них, але їх прикривав човен. Потім Берк прив'язав вірьовкою одну ногу сішки, а Стоун — другу.
— Гаразд, досить,— нетерпляче сказав Берк.
Ніс подав Беркові міну, вона була мокра й слизька. Берк швидко схопив її. Заклав заряди, і, тільки-но Стоун відхилився, опустив у ствол.
Знову вулкан. Гуркіт вулкана.
Виглянувши з-за човна, Ніс побачив вибух. Тільки вершечок білої хмари. Переліт. Але, видно, незначний, відразу за фортом. І, видно, влучило і в форт. Зараз побачимо. Мабуть, таки влучило, бо біла хмара вкрила все довкола і не розвіюється.
— Молодець, чортяка! — гукнув Енгес Берк Стоу-нові.
і— Давай ще! — Стоун нетямився з радості.— Іще давай!
Ніс узяв у Берка заряд і сам заклав його. Опустив міну в ствол і відскочив. Бабахнуло. Берк уже наготував другу. Знову бабахнуло. Ще одну. П'ять разів підряд: бум, бум, бум, бум, бум. І вони підвелися. Тепер досить. Ніс випростався і ще встиг побачити два останні вибухи. Міни влучили не в самий форт, але впали дуже близько, на диво близько.
— Ох ти ж сучий сину,— крикнув Стоунові Берк.
— Сам ти сучий син,— крикнув Стоун у відповідь.
Ніс теж вилаявся по-грецьки, але не вголос. Він
знав, що в форт не влучило. І чекав, що звідти знов полетить розпечений свинець. І знав, що вже не полетить.
— Готово,— сказав він їм.
Форт більше не стріляв.
І тут їхнє окреме існування, поза світом, скінчилося. Вони вернулися в світ. Троє на жовтому піску, самі, без човна, без нічого, і тільки оцей міномет і десяток мін.
А Ніс уже дивився в бухту, щоб побачити, як там інші.
Розділ двадцять шостий
Ніс побачив шість рибальських човнів, які під проводом Хаджі Міхалі розтяглися в бухті з краю в край. Вони плуталися між рифами і обходили їх. Один з них засів на невидимому нагромадженні рифів. Він безпомічно крутився на місці, вітрила лопотіли на вітрі. Троє літтосців чіплялися за борти, і ними кидало туди й сюди.
Інші шість човнів розігнав кулемет із крайнього форту, якого не було видно від їхнього човна. Було чути, але не видно.
— Вони заходять? — спитав Стоун, піднімаючи міномет з води.
— Зайдуть,— сказав Ніс.— Давай розіб'ємо отой другий.
Мокрий вітер пронизував наскрізь, з одежі потоками стікала морська вода. Ніс уже йшов до дроту, тягнучи за собою ящик з мінами. Тепер він добре бачив усю бухту. Середній форт, що стояв над ними, перестав стріляти з самого початку. Він не подавав ніяких ознак життя. Мабуть, звідти всі повтікали, подумав він, коли почав бити міномет. Або ж коли ми вискочили човном на пісок. Але третій форт триматиме під обстрілом вхід і вихід бухти. Весело буде, чорт забирай, вибиратися звідси на цих маленьких човнах.