Модеста Міньйон

Сторінка 82 з 84

Оноре де Бальзак

38. ... полководець Марій на руїнах Карфагена...— Марій Гай (бл. 157-86 до н. е.) — римський полководець і політичний діяч. Вів боротьбу проти Сулли, від якого переховувався деякий час серед руїн Карфагена.

39. Мільтон Джон (1608-1674) — відомий англійський поет, автор поеми "Втрачений рай", "Самсон-борець" та ін.

40. Мюрат Йоахім (1767-1815) — французький військовий діяч, маршал Франції з 1804 р., король Неаполітанського королівства (1808-1815). Учасник усіх наполеонівських походів.

41. "Манфред" (1817) — філософсько-символічна поема Байрона.

42. "Лара" (1814) — одна із так званих "Східних поем" Байрона.

43. Гюльнара — героїня поеми Байрона "Корсар" (1813).

44. Кребійон — Клод Проспер Молодший (1707-1777) — французький письменник, автор численних романів і повістей з життя французьких аристократів XVIII ст.

45. Еліза Дрепер — дружина урядовця, яку любив англійський письменник Лоренс Стерн. Свої листи до неї він опублікував під назвою "Листи Йоріка до Елізи".

46. Голдсміт Олівер (1728-1774) — англійський письменник-сентименталіст, автор роману "Векфілдський священик" (1776).

47. ...автор "Обермана" — тобто французький письменник-романтик Етьєн Півер де Сенанкур (1770-1846).

48. Нодьє Шарль (1780-1844) — французький письменник-романтик. Його роман "Жан Сбогар" став віхою у розвитку французького романтизму.

49. Матюрен Чарлз Роберт (1782-1824) — англійський письменник-романтик, автор широко відомого в першій половині XIX ст. роману "Мельмот-блукач".

50. Спіноза Барух (1632-1677) — нідерландський філософ-матеріаліст.

51. Бейль П'єр (1647-1706) — французький письменник і філософ.

52. Монтеск'є Шарль Луї де Секонда (1689-1755) — французький письменник, публіцист і філософ-просвітитель.

53. Гарпії — в античній міфології крилаті потвори, богині вихору.

54. ...терпіти восьму кару єгипетську...— За біблійною легендою єгипетський фараон відмовився звільнити іудеїв з полону і бог наслав на Єгипет десять кар: перетворив воду у кров, наслав моровицю на людей, падіж на худобу тощо.

55. Бернарден де Сен П'єр (1737-1814) — французький письменник, автор сентиментально-ідилічного роману "Поль і Віргінія".

56. Дора Жан (1508-1588) — французький поет, один із митців, які входили до літературної групи "Плеяди".

57. "Рене" — повість французького письменника-романтика Франсуа Рене де Шатобріана (1768-1848).

58. ...рядки із Заїри...— "Заїра" — трагедія Вольтера, вільна переробка "Отелло" Шекспіра.

59. Фрідріх Великий — Фрідріх II ( 1712-1789) — король Пруссії з 1740 р. Походив з династії Гогенцоллернів. Провів деякі реформи у дусі освіченого абсолютизму.

60. Цізальпінська республіка — була створена Наполеоном І у червні 1797 р. в Північній Італії. В січні 1802 р. перетворена на Італійську республіку, а в 1805 на Італійське королівство.

61. Жюссьє Антуан Лоран — (1748-1836) — французький ботанік.

62. ...і Каннінг, і Шатобріан вибились у політики...— Каннінг Джордж (1770-1827) — англійський державний діяч і публіцист, поміркований консерватор. Двічі був міністром закордонних справ Англії. Шатобріан Франсуа Рене (1768-1848) — французький письменник-романтик в період Реставрації, деякий час займав посаду міністра закордонних справ Франції.

63. Готьє Теофіль (1811-1872) — французький письменник-романтик, очолював так звану "Парнаську школу".

64. Віньї Альфред Віктор (1797-1866) — французький письменник-романтик, автор історичного роману "Сен-Мар".

65. Расін Жан (1639-1699) — французький драматург-класицист, автор трагедій "Федра", "Андромаха" та ін.

66. Алі, наближений до себе Магометом...— Алі ібн Таліб (бл. 600-661) — зять засновника Ісламу "пророка" Мухаммеда (Магомета), ревний послідовник його вчення.

67. Менневаль Клод Франсуа — секретар Наполеона І. В 1843-1845 рр. опублікував свої "Спогади про Наполеона і Марію Луїзу".

68. Джерело Іппокрени — в давньогрецькій міфології чудесне джерело на горі Гелікон, яке, за легендою, утворилося від удару копита чарівного крилатого коня Пегаса, і вода його давала натхнення поетам.

69. ...співець кохання Вергілій ніколи не любив ніякої Дідони...— В "Енеїді", поемі римського поета Вергілія (70-19 рр. до н. е.), карфагенська цариця Дідона заподіяла собі смерть через те, що її покинув Еней.

70. Мармонтель Жан Франсуа (1723-1799) — французький письменник. Наслідував Вольтера в жанрі філософської повісті. Його "Повчальні оповідання" і філософсько-просвітительські романи "Велізарій", "Інки" та ін. були досить популярні серед сучасників.

71. Каліпсо — в античній міфології німфа острова Огігія. Каліпсо покохала Одіссея й намагалася затримати його в себе, але не змогла примусити героя забути батьківщину.

72. Телемах — син Одіссея. Згідно з однією версією міфу Телемах одружився з Кіркою, чаклункою з острова Ея, яка теж намагалася звабити Одіссея.

73. ...мольєрівський дід...— Маються на увазі резонери мольєрівських комедій, які обстоювали ідеї здорового глузду, "золотої середини", радили уникати різного роду крайнощів.

74. Альцест — головний герой комедії Мольєра "Мізантроп" (1666), прихильник суворої доброчесності, нетерпимий до моральних людських вад, підлесливості, лицемірства, жадібності тощо.

75. ...спокутувати провину Елеонори перед Tacco...— Елеонора д'Есте — сестра Феррарського герцога Альфонса II, яку за легендою покохав поет Торквато Tacco (1544-1595). Обурений герцог звелів відправити поета до божевільні.

76. "Клариса Гарлоу" — роман англійського письменника Семюела Річардсона (1689-1761), один з перших сімейно-побутових романів XVIII ст. Ім'я героя роману Ловласа (Ловеласа) стало загальним ім'ям спокусника.

77. ...стати пані де Сталь...— Французька письменниця Жермена де Сталь (1766-1817) обстоювала права жінки на свободу почуттів і думок.

78. Корінна — героїня роману Ж. де Сталь "Корінна, або Італія".

79. Гелікон — гора в Греції, присвячена Аполлонові. Вважалась оселею муз.

80. Мартінн Джон (1789-1854) — англійський художник. Його картини на біблійні теми вирізняються похмурим колоритом.

81. Одна юна німецька дівчина... закохалася в Гете.— Мова йде про Елізабет фон Арнім (1785-1859), другорядну письменницю, відому під ім'ям Беттіни. В юності вона була закохана в Гете. Її листування з ним було видане після смерті поета під назвою "Листування Гете з дитиною".