КНИГА ОДИНАДЦЯТА
[починаючи з 360 рядка у паперовому виданні нумерація здвигнута на 1 пункт назад, на відміну від електронного — OCRer]
1. Фракійський співець — Орфей.
55. Метімна — місто на Лесбосі, батьківщина славетного гравця на лірі Аріона.
69. Едонійські — фракійські.
93. Кекропійський — афінський, аттіцький (див. прим, до 555 рядка II книги). Учень Орфея, фракійський співець Евмолп переселився в Аттіку, де заснував культ Деметри і Елевсінські містерії.
106. Берекінтський герой — Мідас.
137. Сарди — столиця Лідії, країни в Малій Азії.
195. Понад протокою Гелли...— тобто Геллеспонтом (Дарданеллами), де, за переказом, упала Гелла (див. прим, до 7 рядка VII книги).
196. На Лаомедонтових нивах — тобто в Трої.
202. Разом із богом, велителем вод...— Йдеться про Нептуна.
[294]
211. Владарева дочка — Гесіона.
227. Еакід —'Пелей, син Еака.
255. Карпафський віщун — Протей; від Карпафського моря, названого від острова Карпафос (Карпатос), що на схід від Кріту.
267. Якби Фока не рушив...— Теламон і Пелей, сини Еака, вбили свого брата Фока, якого народила нереїда Псамата, за що мусили податись на вигнання.
269-270. Трахінський — фессалійський; від Трахіна, міста в підніжжі Ети (див!" далі, рядок 383).
279. Віття... подав...— Гілки оливи або лавра, пов язані вовняними стрічками, були ознакою мирних намірів.
296. Той, що приводить Зорю — Люціфер, Світоносець.
300. Тісба-місто в Беотії.
303. Народжений Майєю — Меркурій.
351, 382. Трахінець. Владар етейський — Кеїк.
408. Магнети — жителі Магнесії, області Фессалії.
413. Кларос — місто в Малій Азії з храмом і оракулом Феба-Аполлона.
592. Земля Кіммерійська — найдальші північні краї, де, за уявленнями стародавніх, панувала вічна ніч. Кіммерійці — народ, який зайняв територію нинішньої України, в тому числі і Крим, раніше VII ст. до н. є.
633. Морфей — бог сновидінь.
640-642. Ікел дослівно означає "подібний"; Фобетор — "страховище"; Фантас — "привид".
647. Донька Тавманта-Іріда.
756. 1л, Ассарак, Ганімед — сини троянського владаря Троса.
761. Дімантіда-Гекуба, дружина Пріама.
КНИГА ДВАНАДЦЯТА
[починаючи з 280 у паперовому виданні нумерація здвигнута на 1 пункт вперед, на відміну від електронного — OCRer]
5. Викравши вдатну дружину...— Йдеться про Єлену, дружину володаря Спарти Ме-нелая.
9. Авліда — порт у Беотії, звідки рушали на Трою грецькі судна.
13. Данайці — греки.
18. Тестора син — Калхант, грецький віщун, учасник походу проти Трої.
29. Діва-богиня — тут — Діана.
30. Владар — тут — Агамемнон, батько Іфігенії.
68. Протесілай — вождь фессалійців, перший із загиблих під Троєю.
108. Аірнес — місто в Троаді (Мала Азія).
110. Еетіоновий край,— Володарем Фів був Еетіон, батько Андромахи.
112. Телеф-місійський владар. Поранений списом Ахілла, був вилікуваний, згідно з віщуванням, іржею цього ж списа.
145. Птаха з таким же іменням — тобто лебедя (по-грецьки "кукпоз").
172. Перребієць — фессалієць; від Перребії, місцевості у Фессалії.
189. Кеніда — дочка лапіта Елата.
211-212. Хмарородні звірі — кентаври (напівлюди, напівконі), що народилися, за переказом, із хмари. З ними вели боротьбу лапіти (див. прим, до 461 рядка IV книги).
401. Кастор його б захотів.— Кастор (див. прим, до 109 рядка VI книги) вважався знаменитим вершником.
452. Ерігдуп-пелетронієць — житель Пелетронія, лісистої долини у Фессалії, де, за переказом, жили кентаври і лапіти.
470. Маю й тобі потурати, Кенідо? — Латрей натякає на те, що Кеней спочатку був дівчиною.
537. Тлеполем — син Геракла.
547. Деіфоб, Полідамант — захисники Трої.
556. Періклімен — син Нелея, брат Нестора.
577. Нелеід — Нестор, син Нелея.
581. Фаетоновий птах — лебідь.
585. Смінтеєць — Аполлон (епітет утворений від назви міста Смінти в Троаді).
[295]
611. Від термодонтськоі сокири...— тобто від руки амазонки (див. прим, до 189 рядка IX книги).
622. Тіділ — Діомед.
623. З Атрідів молодший — Менелай.
624. Син Теламона — Еант, наймогутніший серед грецьких воїнів після Ахілла.
625. Син Ааерта — Одіссей (Улісс), володар Ітаки.
626. Танталід — Агамемнон, нащадок Тантала.
КНИГА ТРИНАДЦЯТА
7. Полум'я Гектара.— йдеться про підпалення Ректором грецького флоту.
24. Кораблем пагасейським.— Див. прим, до 1 рядка VIІ книги.
36. Граючи дурня...— Одіссей, не бажаючи брати участь у поході на Трою, видавав себе за божевільного, але його хитрість розкрив Паламед, син Навплія (Навпліад).
46. Не залишили б на Аемносі...— Щоб позбутися Філоктета (див. прим, до 233 рядка IX книги), який мав невигойну рану на нозі і непокоїв воїнів болісними криками, Одіссей порадив залишити його на безлюдному острові Лемносі. (Цій легенді Софокл присвятив трагедію "Філоктет").
98. Ітакієць, дуліхієць— Улісс (Одіссей). Дуліхій — сусідній з І такою острів.
98-99. Еант зіставляє свої подвиги на полі бою з хитрими нічними вилазками Улісса: вбивством фракійського царя Реса, захопленням троянського вивідувача Долона, віщуна Гелена, викраденням статуї Паллади (Мінерви), що охороняла Трою.
110. Вкарбовано образ широкого світу.— Опис Ахіллового щита роботи Вулкана подано в "Іліаді" (XVIII, 478-608).
145, 149. Натяки на те, що Теламон убив свого брата Фока (див. прим, до 267 рядка XI книги).
156. Скірос — острів в Егейському морі, на-^якому виховувався переодягнений у дівчину Ахілл, поки не рушив у похід проти Трої.
157. Тевкр — син Теламона, незрівнянний лучник, один із героїв Троянської війни. 162-163. Мати... поміж дівчат помістила...— Фетіда, мати Ахілла, щоб одвернути від сина провіщену йому загибель під Троєю, заховала його на острові Скіросі в царя Лікомеда. Хитрість Фетіди викрив Одіссей, прибувши туди у вигляді торговця: переодягнений дівчиною Ахілл серед розкладених перед ним товарів одразу вибрав зброю.
174. Кілла, Хрісея — міста в Троаді, як і Скірос, знамениті культом Аполлона.
193. Клітемнестра — дружина Агамемнона.
233. Терсіт — грецький воїн під Троєю, відомий своїм потворним виглядом і зухвальством.
273. Акторід — Патрокл, найближчий друг Ахілла; поліг від руки Ректора.
324. Сімоент— притока Скамандра в Троаді.
356. Еант розумніший — тут — син Ойлея.
357. Син Андремона — Тоант, володар Етолії.
358. Ідоменей — володар острова Кріта.
3%. Квітом, що зріс... з ебалійської рани.— Йдеться про Гіакінта.
397. Букви... спільні...— на пелюстках гіацинта немовби помітні букви АІ, що нагадують вигук болю і початок імені Еанта (по-грецькому "Аіаз").
399. Гіпсіпіла — дочка лемноського володаря Тоанта. Вона врятувала життя батькові, коли жінки Лемносу вбивали на острові всіх чоловіків.
401. Стріли тірінфські — Гераклові стріли, що були передані Філоктету.
410. Фебова жриця-Кассандра, дочка Пріама.
415. Астіанакс — син Ректора.
420. "Троє, прощай!" — Овідій наслідує мотиви й настрої спрямованої проти війни і насильства трагедії Евріпіда "Троянки".
425. Дуліхійці — воїни Улісса.
429-438. Овідій резюмує пролог трагедії Евріпіда "Гекаба".
431. Полідор — наймолодший син Пріама.
448. Поліксени —дочка Гекуби,
[296]
455. Неоптолем — син Ахілла.
554. Одріз — фракієць.
5%. За дядька...— йдеться про Пріама.
620. Дімантіда-Гекуба.
625. Герой Кітерейський — Еней, син Венери (Кітереї) і Анхіса, батько Асканія.
628. Антандр — портове місто неподалік від Трої.
631. Край Аполлона — Делос.
678-679. До берегів, де почався рід їх...-Йдеться про Італію, звідки, за переказом, походив Дардан, легендарний родоначальник троянців.
692. Дочки Оріона (див. прим, до 207 рядка VIII книги), щоб відвернути від Фів страшну засуху, заподіяли собі смерть.
708. До побережжя Авсонського...— тобто італійського.
709. Строфади — острови Іонійського моря.
710. Аелло — одна із трьох гарпій.
712. Нерітійські поля.— Йдеться про І таку, де була гора Неріт.
713. Амбракія — стародавнє місто в Епірі, на півночі Греції. За нього посперечались Феб, Діана і Геракл. Суддю, який висловився на користь Геракла, Феб обернув у скелю.
715. Актійського Феба... святиня — храм, побудований Августом на пам'ять про перемогу над Антонієм коло мису Акцію (31 р. до н. є.).
717. Хаонійська затока — затока в Хаонії, частині Епіру на західному узбережжі Греції.
719. Феаків поля — острів Коркіра (нині Корфу), який іноді ототожнюють з Гоме-ровою Схерією, де жили феакійці.
720. Бутрот —місто в Епірі, де троянський (фрігійський) віщун Гелен заснував нову Трою. Зустрівши там Енея, вій провістив йому майбутнє.
729. Занклея (Занкла) — давніша назва міста Мессени на о. Сіцілії.
749. Кратеіна доня — німфа, мати Скілли.
771. Птах не підвів...— Телем віщував із лету птахів.
789-869. Овідій віртуозно наслідує жанр буколік — пастуших пісень, родоначальником якого був грецький поет Теокріт (III ст. до н. є.), а його римським продовжувачем — Вергілій.
879. Сіметський юнак — Акід, чия мати була дочкою річкового бога Сімета.
968. Кірка — прекрасна німфа-чародійка, що переселилася з Колхіди на острів Еею поблизу Італії.