Мері Поппінс

Сторінка 24 з 24

Памела Ліндон Треверс

Люба Джейн!

Майклові буде компас, а портрет нехай лишається тобі. Au revoir. M.П.

Джейн прочитала записку вголос. Але двох останніх слів вона не зуміла прочитати.

— Місіс Брілл! — гукнула дівчинка. — Що це таке — au revoir?

— Оривар, голубонько? — пропищала місіс Брілл із сусідньої кімнати. — Це означає... Стривай, дай подумати. Я не дуже тямлю в цих чужих мовах... Це означає "Господи благослови". Ні, ні, не те, міс Джейн, голубонько! Здається, це означає "До побачення".

Джейн з Майклом перезирнулися. їхні сяючі очі промовляли: "Ми зрозуміли, зрозуміли!"

їм не треба було пояснювати, що хотіла сказати Мері Поппінс.

Майкл глибоко зітхнув з полегшенням.

— Ну, тоді все добре, — сказав він тремтячим голосом. — Вона завжди робить, як каже.

І він відвернувся.

— Майкле, ти плачеш? — сказала Джейн.

Він крутнув головою і спробував усміхнутись.

— Ні, це не я... — відповів він. — Це чогось очі...

Вона легенько підштовхнула його до ліжка і, коли він заліз у постіль, вклала йому в руку портрет Мері Поппінс — вклала швиденько, щоб не встигнути пожалкувати.

— Нехай він до завтра побуде в тебе, мій хороший, — прошепотіла Джейн і підіткнула йому ковдру — так, як це завжди робила Мері Поппінс.