Меч приречення

Сторінка 97 з 98

Анджей Сапковський

pin — сосна

pont — міст

Q

que — що

que'ss — це

qued — хто

quifer — модрина

R

rag — світло

regn — дощ

relth — огороджувати

reo — холод

res's — стовбур

rhena — королева

rider — шлях ( високо)

rion — король

rites's — границя

roi'mh — перед

roie — текти

roog — темрява

rose — троянда

ruad — червоний

ruis — бузина

run — руна

run — таємниця

run'en — алфавіт

S

s'insear — предок

sail — верба

saor — дешевий

saovine — завмирання (1-й місяць року)

savaed — місяць

scaer — сокира

sceal — історія

scedde — сорт

scian — ніж

sciath — щит

se — він

se — шість

seachtain — тиждень

seadh — шістдесят

seadhu — шістдесятий

seah — сім

seah deag — сімнадцять

seahadhu — сімдесятий

seahadt — сімдесят

seahu — сьомий

sedeag — шістнадцять

seidhe — ельф,-и ; народ, люди. Вимовляється "ши" або "сид"

seisear — шестеро

sell — краснолюд

sen'h — сліпнути

seol — інший

seolte — парус

seu — шостий

sh'aent(e) — співати

shed — і

sheld — довжина

si — вона

siad — вони

siett — ви

sigell — блискавка

sinn — ми

skol'l — хащі

sledd — санки

smaelann — теплий

smaele — тепло

sneachta — сніг

snech — книга

soil — підкоряти

sor'ca — сестричка

sorg — горе

spar — стріла

speath — пророцтво

speath — слово

speech — угода, договір

spel — оповідь

squaess(-e) — вибачатися

steall — енергія магічна

stemn — світлий час

straede — дорога

suecc's — діятися

sunstedde — підступність

suw'et — наповнювати

T

t'auris — ворота (магічні)

taedh — поет

taedh'morc — поетичний збірник

tamen — однак

te — ти

teacht — приходити, з'являтися

teaghlach — сім'я

tealt — місяць

tean'ch — дім

tearde — негода

tearth — боятися

tedd — час, погода

teip — удача

teir — три

teir deag — тринадцять

teiradhu — тридцятий

teiredh — тридцять

teiru — третій

teivil — сплеск

thaess(-e) — мовчати

thar — через

thurh — таран

tief — злодій

timp'eall — навколо

tinne — гостролист (падуб)

tir — місто

tiu'rn — доброта

tor — башта

triur — троє

tuat — держава

tuns't — нудний

turd — собака

tuve — робити

U

uaigh — могила

uhttid — половинчик, гобіт

uide — небо

um — до (в часі)

unriht — коричневий

ur — терен

ur'r — сила магічна

ureen — трон

uvedh — нерви

V

va — йти

vail — бук

vara — товар

vatt'gern — відьми́н

veis — джерело

vel's — бачити

velen — 8-й місяць року

veloe — швидко

vemod — сум

ver — всякий, кожен

vial — куля

vions — відновлюватися

vishol — ворота

vita — життя

vitt — живе

voerle — чекати

volt — запам'ятовувати

vort — далі, від себе

W

wae — о горе

waed — південь

waelhr — дивитися

wal — щасливий

wann — радість

weall — щастя

weard'es — метал

weasel — горіти, згорати

wedd — дитина

weder 'candel — страховисько

wen — вогнище

wen — полум'я

wer — чоловік

wetis — лук

wett — хотіти

wisse — кисть, долоня

woed — ліс

X

xi'hias — доля

xit'ell — в'яз

Y

yaro — рік

yea — так

yghern — сколопендроморф

yn — на

yrnende — кинджал

yrre — злий, лютий

ys — вниз

yule — 2-ий місяць року

Z

zange — сталь

zedeis — липа

zefhar — ялина

ziheal — слухати

ziriael — ластівка

zvaere — клястися

zweerg — гном

Післямова перекладачів

"Меч Приречення" (Miecz przeznaczenia) — третя перекладена нами книжка з "відьмацького" циклу А.Сапковського. Ймовірно, також і остання: кружляють чутки, що певне українське видавництво таки перекупило права на переклад і видання усієї саги. Конкурувати аж з цілим видавництвом нам і не під силу, і не хочеться. Сподіваємося, однак, що і за таких умовах наш переклад знайде свого читача.

Наш читач — це той, що вже змирився з відьми́ном та Горицвітом, не вимагає пояснення слова "замтуз" та іншої архаїчної лексики, знає, як читається слово "seidhe", розпізнає цитати з "Енеїди" Котляревського і не переймається їх наявністю у фентезійному тексті. Окрім того, орієнтується в діалектах української мови і не сподівається, що представники суспільних низів (часто й верхів) розмовляють наче диктори радіо в його кращі часи.

Бо всі ці вольності ми собі як дозволяли раніше, так дозволяємо й далі. В одному лишень оповіданні №5, яке й дало назву всій книзі, одна з героїнь — дуже симпатична! — розмовляє білорусько-українським суржиком, ряд інших вживає "Старшу Мову" (ми її, як уміли, розшифрували, хоч, може, і не треба було). Плюс до цього звичний наш західноукраїнський мовний субстрат (нічого не вдієш, — як чуємо, так і пишемо) та власні назви, запозичені з романського світу, точніше з каталонської мови. Їх ми намагалися відтворювати якомога ближче до оригіналу, бо ми й взагалі, попри нашу перекладацьку сваволю, намагалися відтворювати світ А.Сапковського настільки точно, наскільки уміли.

У цьому нам допомагали численні друзі та натхненники. Всім їм дуже дякуємо. Особливо ж Віталію Генику, ведучому чудового сайту "Аргонавти Всесвіту", та учаснику форуму "Толока-Гуртом", який воліє називатися ніком pseudogiant — за вичитування та корегування тексту, завдяки якому він набрав людського вигляду. Алі Мороз за постійну підтримку, а також за її напрацювання з кельтського світу, які ми використовували. Юлії Бальцевич — за консультації та поради, що стосувалися білоруської мови. Вячеславу Бродовому — за приклад успішної інтерпретації фентезійного тексту. Ользі Чигиринській — за підтримку, теплі відгуки та популяризацію. І всім користувачам фейсбуку, які шукали переклади складних слів, дискутували про правила написання деяких слів українських (з тих, які вимовляють частіше, аніж пишуть) та вимову власних назв, запозичених з екзотичних європейських мов, від ісландської до каталонської включно.

На цьому прощаємося, запевнивши: навіть якщо надалі ми Сапковським не займатимемось, то все ж залишається чимало хороших проектів, які дуже хотілося б зробити. А раптом вони вам сподобаються!

І наостанок: все, що ми робили досі, робилося суто на засадах добровільності, якщо хочете — волонтерства. Жодної винагороди (окрім доброго слова) за свою працю ми не просимо, а все ж… Якщо в когось будуть вільні кошти і якщо ми цього "когось" розважили й потішили, то просимо допомогти нашим друзям з міста Бахмут (колишній Артемівськ). Це волонтерська організація, вони там живуть фактично у фронтових умовах, а все, що можуть, віддають на підтримку тих, хто захищає нас від страшної, постійної загрози… Достатньо закинути ту суму, якої не шкода, на приватбанківську карточку