Мартін Іден

Сторінка 111 з 112

Джек Лондон

Джек Лондон був героїчною постаттю, що мужньо виборювала саму себе, свою цілісність з драговини притупних злиднів унизу й задушливого переситу вгорі. У своїх творах письменник також обстоював високу людяність активного чину й героїзму. Іноді, не в міру захоплюючись, він протиставляв дужу людську особистість іншим людям, як в оповіданнях "Північна Одіссея" або "Вовчий син"; часом він одразу піддавав осудові суперменство, коли вже воно було доведене до крайньої міри протилюдяності ("Морський Вовк"). Але ж "білява бестія" в Лондона — це не тільки Вовк Ларсен: це також і Елам Гарніш з роману "Буйний День" (1910) — надзвичайно симпатичний образ клондайкського короля, що даремно потикається з приписами північної чесності до вовкулак великого бізнесу Америки; це також і Ернест Евергард ("Залізна п'ята") — "з тією тільки поважною різницею, що він віддав своє серце демократії". Певними рисами індивідуалістичної винятковості наділено і Мартіна Ідена.

Це йому щось уймає, Мартінові Іденові, робить із нього деякою мірою "самітного вовка", але ж і додає також: кращими рисами небуденної своєї натури він войовничо обстоює право людини й художника на самобутність, не зведену до спільного знаменника безликості.

Якраз цей аспект творчості Джека Лондона дуже важливий. І якраз у цьому, в пошуку позитивного ідеалу, позитивної особистості, в пошуку героїчного і утвердного в житті, полягає новаторство письменника в американській літературі.

Не важко помітити певну "сировинність" стилю Лондонових творів, подекуди композиційну розпорошеність, прояви мелодрами, де-не-де відгомони наївних уявлень про цивілізаційну місію білої людини, сліди зле перетравлених суперечливих теорій. Самоуцтво, уривковість освіти, при всій глибині й проникливості його розуму, незрідка прикро разять у творах Лондона. А проте всі оці хиби й недотяги сприймаються як щось зовнішнє, навійне, прихідне і прохідне: Джек Лондон щоразу — це щось глибше й життєвіше. Бо в ньому знайшла вияв дужа людська воля до життя і до змагань, через нього промовляло одвічне прагнення людини бути цільною, чистою і безкомпромісно випростаною. Певно, саме цій обставині й завдячує Лондон свою популярність у широкому світі, і досі ще ніким з американських письменників не перейдену.

РОСТИСЛАВ ДОЦЕНКО.

notes

Примітки

1

Давід Рікардо (1772 — 1823) — видатний англійський економіст, ідеолог промислової буржуазії.

Адам Сміт (1723 — 1790) — англійський економіст, один з найвидатніших представників класичної буржуазної політичної економії.

Джеймс Мілль (1773 — 1836) — англійський буржуазний економіст, публіцист і філософ — ідеолог лібералізму.

2

"Хто йде один, той буде перший" — Слова з твору Р. Кіплінга "Переможці".

3

Герберт Спенсер (1820 — 1903) — англійський філософ-ідеаліст, соціолог, психолог.

4

Іммануїл Кант (1724 — 1804) — видатний німецький філософ, зачинатель класичного німецького ідеалізму.

5

Джордж Роменс (1848 — 1894) — англійський біолог, прихильник Дарвінової теорії еволюції.

6

"In Memoriam" — Поема англійського поета Альфреда Теннісона (1809-1892).

7

Джон Фіске (1842—1901) — американський буржуазний історик і соціолог, автор багатьох праць з історії США.

8

Елізабет Баррет (1806 — 1861) — англійська поетеса, одружилася проти волі своїх батьків з Робертом Браунінгом, який був на шість років молодший за неї.

9

"Португальські сонети" — цикл любовних поезій Елізабет Браунінг.

10

Золоті Ворота — протока, яка з'єднує затоку Сан-Франціско, одну з найбільших природних гаваней світу, з Тихим океаном.

11

Тамалпайс — гора на північному заході від Сан-Франціско.

12

Галон — міра об'єму рідких і сипких тіл в Англії та США. В Англії — дорівнює 4, 546 літра, в США — 3, 785 літра для рідин і 4, 405 літра для сипких тіл.

13

Таро (гав. ) — тропічна багатолітня рослина. Культивується в тропіках і субтропіках, головним чином у Східній півкулі; в Океанії є одним з основних харчових продуктів для тубільного населення.

14

Сакраменто — адміністративний центр Каліфорнії.

15

Метью Арнольд — відомий англійський критик кінця XIX століття.

16

Цірцея — в грецькій міфології німфа-чарівниця. Дочка Геліоса і Персеїди. За міфом, вона нібито перетворила супутників Одіссея на свиней, а його самого тримала цілий рік на своєму острові Ея.

17

Генрі-Мортон Стенлі (справжнє ім'я та прізвище — Джон Роуленс; (1841 — 1904) — американський мандрівник та журналіст, дослідник екваторіальних районів Африки. Завзятий поборник колоніальних загарбань в Африці.

18

Август Вейсман (1834—1914) — німецький біолог. Основоположник метафізичного вчення про безперервність і незмінюваність "зародкової плазми".

19

Рядки з вірша Генлі "Invetus" ("Непереможений").

20

Джон Кітс (1795 — 1821) — англійський поет-романтик. Гуманізм, матеріалістичне розуміння природи, певний радикалізм поглядів і протести проти потворності англійського буржуазно-дворянського суспільства наблизили Кітса до революційних романтиків.

21

Діана (Артеміда) — одно з найважливіших божеств стародавньої Греції. У місті Ефесі був знаменитий храм Артеміди. 356 р. до н. е. Герострат спалив його.

22

Монізм — філософський принцип пояснення різноманітності світу як прояву єдиного начала — матерії (матеріалістичний монізм) або духу (ідеалістичний монізм).

23

Фрідріх Ніцше (1846 — 1900) — німецький реакційний філософ-ідеаліст, один з ідеологічних попередників фашизму.

24

Артур Шопенгауер (1788 —1860) — німецький філософ-ідеаліст, один із засновників волюнтаризму.

25

Ернст Геккель (1834 — 1919) — німецький біолог-еволюціоніст, пропагандист дарвінізму.

26

Джордж Берклі (1685-1753) — англійський філософ, представник суб'єктивного ідеалізму, епіскоп, один з найлютіших ворогів матеріалізму й атеїзму.

27

Девід Юм (1711 —1776) — англійський філософ-ідеаліст, історик і економіст. За своїми філософськими поглядами Юм — представник суб'єктивного ідеалістичного напрямку в філософії, прибічник скептицизму й агностицизму.

28

Джон Локк (1632 —1704) — англійський філософ, ідеолог англійської буржуазної революції XVII ст. У своїй головній філософській праці "Дослід про людський розум" (1690) Локк доводив, що весь духовний світ людини, її почуття, поняття, наукові і морально-етичні ідеї є продуктом її досвіду, основу якого становить чуттєве споглядання об'єктивної дійсності,