Малий посланець

Сторінка 2 з 2

Трублаїні Микола

НІХТО НЕ ПРИХОДИВ

Пізно ввечері до яранги повернулись шаман і Багай.

— Скоро північ,— сказав шаман.

Ерпин гукала Тайо:

— А дай сюди немовля!

Старій ніхто не відповів. Почали шукати Тайо. Його ніде не знайшли. Анка і немовля лежала нерухомо. Дівчинка сказала, що Тайо вже давно вийшов з яранги. Вирішили, що, мабуть, хлопчик десь сховався і заснув. Також він міг піти і до когось із сусідів.

Шаман підійшов до хворої і поклав руку їй на голову.

Здавалося, страшний вогонь розпікав її. Хвора лежала без пам'яті. Шаман пошепотів над нею, а потім повернувся до Ерпин.

— Давай дитину, понесу на мороз.

Почула це Анка і голосно зойкнула.

— Не чіпайте! Не чіпайте! Лихо вам буде! Прийдуть лікар і вчитель — покарають вас!

Здригнувся шаман, зачувши ці вигуки. Але не злякався. Не вірив він Анці. Анка кричала й качалась по підлозі, та злочинцям до неї байдуже. Шаман схопив немовля, загорнув у поганеньку шкуру нерпи і поніс на мороз.

Через кілька хвилин він повернувся.

Почалися жахливі хвилини для Анки. Вона сподівалась — ось-ось з'являться вчитель і лікар. А їх не було. Дитина мерзла надворі. А ті, кого чекала Анка, не приходили. Схвильована дівчина голосно заплакала. Та шаман жодної уваги на той плач не звертав. Він із своїми помічниками тим часом ласував моржевим м'ясом — копальхеном.

ТАЙО ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДОДОМУ

Повз шкіряне запинало, що заміняло двері, в ярангу вдерся холодний вітер. Разом із вітром в хату зайшли люди. Це були лікар, вчитель і Тайо.

Як ошпарені, зірвалися злочинці з своїх місць.

— Це що? — звернувся до них учитель, показуючи на Анку.— Розв'яжіть її!

Лікар уже нахилився до хворої. Тремтячими руками шаман розв'язав Анку.

— Спитайте його, де дитина,— кричала дівчинка.

Учитель грізно глянув на шамана, і вони вийшли надвір. Через дві хвилини вчитель повернувся назад у ярангу з немовлям на руках.

Маленька дівчинка дуже змерзла, але була жива.

— Геть звідсіля! — крикнув лікар злочинцям.— Завтра ми з вами порахуємось.

Наступного дня з полювання з великою здобиччю повернувся батько. Довідавшись про вчинок Тайо, він дуже радів, що в нього син такий герой.

За кілька днів мати Тайо почала одужувати. Маленька сестричка теж одужувала.

Шамана судив суд. Його вислано з тієї місцевості, де він дурив і нівечив людей.

Коли мама цілком одужала, Анка пішла до школи. З нею пішов і Тайо. Вчитель залюбки вчив славного хлопчика.