— Чому ця скринька не могла бути дорогою?
— Тому що це послання — список із пральні! Давай-но перечитаємо його.
а 1а ... Saint Jean
36 р charrete de fein
6 ... entiers avec saiel
p ... les blancs mantiax
r ... s ... chevaliers de Pruins pour la ... j. nc.
6 foiz 6 en 6 places
chascune foiz 20 a ... 120 a ...
iceste est l'ordonatioin
al donjon li premiers
it li secunz joste iceus qui ... pans
it al refuge
it a Nostre Dame de l'altre part de l'iau
it a l'ostel des popelicans
it a la pierre
3 foiz 6 avant la feste … la Grant Pute.
— То й що?
— Май терпіння, вам ніколи не спадало на думку зазирнути до туристичного путівника, до нарису історії цього Провена? Ти б відразу виявив, що у Ґранж-о-Дім, де було знайдено послання, завжди збиралися купці, адже Провен був ярмарковим центром Шампані. І ця Ґранж містилися на вулиці святого Івана. У Провені торгували всім, зокрема дуже добре йшли сувої тканини, draps або dras, як писалося тоді, і кожен сувій мав гарантійний знак, щось на зразок печаті. Другим товаром, яким славився Провен, були троянди, червоні троянди, привезені хрестоносцями з Сирії. Вони були такі знамениті, що коли Едмонд Ланкастерський, одружившися з Бланкою д'Артуа, прибирав титул графа Шампанського, він зобразив троянду на своєму гербі, ось звідки війна двох троянд, якщо згадати, що Йорки мали своєю емблемою троянду білу.
— Хто тобі це сказав?
— Книжечка сторінок на двісті, видана Відділом туризму Провена, я знайшла її у Центрі французької культури. Але це ще не все. У Провені є фортеця, яка називається Донжон, це слово промовляє саме за себе, є також Порт-о-Пен, колись там була Церква Сховища, були, ясна річ, різні церкви, присвячені тій чи тій Богоматері, була чи є ще й досі вулиця Круглого Каменя, де стояв pierre de cens , на який піддані графа клали монети десятини. Крім того, була вулиця Білих Плащів та завулок, названий Grande Putte Мисе , з причин, про які ти можеш здогадатися: там містилися борделі.
— А попелікани?
— У Провені були катари, яких потім заслужено спалили, а великий інквізитор був колишнім катаром, що покаявся, його звали Робер ле Бугр. Отже, нічого дивного, що там була вулиця або дільниця, яка залишилась у пам'яті як притулок катарів, хоч катарів там уже не було.
— У 1344 році вони ще...
— А хто тобі сказав, що цей документ із 1344 року? Твій полковник прочитав "36 років після возу з сіном", але візьми до уваги, що за тих часів літера р, написана певним способом, із чимось на зразок апострофа, означала post, "після", тоді як р без апострофа означала pro, "за". Автор цього тексту — мирний негоціант, який зробив кілька нотаток про угоди, вкладені у Ґранж-о-Дім, тобто на вулиці святого Івана, а не вночі проти святого Івана, і записав ціну тридцять шість су, чи деньє, чи якоїсь іншої монети, яку він отримав за один або за кожен віз із сіном.
— А сто двадцять років?
— Хто тут говорить про роки? Інґольф побачив щось, що він переписав як 120 а... Хто сказав, що це справді була літера а? Я заглянула до одної таблиці скорочень, яких уживано за тих часів, і виявила, що на позначення denier або denarium використовувалися химерні значки, один з них нагадував літеру дельта, інший був схожий на літеру тета, щось на зразок кільця, розірваного зліва. Якщо написати його недбало або поспіхом, як це міг написати заклопотаний купець, — тоді такий фанатик, як полковник, може сплутати його з літерою я, адже він читав уже десь історію зі 120 роками, ти ж сам мені казав, що він міг прочитати її в будь-якому опусові про розенкройцерів, тож він хотів знайти щось таке, що нагадувало б post 120 annos patebo! Що ж він робить далі? Знаходить it і тлумачить його як iterum. Але iterum скорочується як itm, тоді як it означає item, стільки ж, і використовується у переліках для уникнення повторень. Наш купець обчислює, скільки прибутку йому дадуть деякі одержані ним замовлення, і робить список доставок. Він повинен доправити букети провенських троянд, ось що означає r... s... chevalier de Pruins. А там, де полковник читав vainjance (адже йому в голові невідчіпно сиділи лицарі Кадоші), слід читати jonchée . Троянди використовувались як прикраса до капелюхів або для килимів із квіток з нагоди різних свят. Тому ось як слід читати твоє послання з Провена:
По вулиці св. Івана.
36 су за віз із сіном.
Шість нових сувоїв із печаттю.
На вулицю Білих Плащів.
Троянди хрестоносців для jonchée:
шість букетів по шість у шість подальших місць,
кожен по 20 деньє, що разом становить 120 деньє.
У такому порядку:
перші у Замок,
стільки само других до Порт-о-Пен,
стільки само для Церкви Сховища,
стільки само для Церкви Богоматері за рікою,
стільки само до колишнього житла катарів,
стільки само на вулицю Круглого Каменя.
І три букети по шість напередодні свята на вулицю повій,
може ж вони, сердешні, теж хотіли празникувати, прикрасивши свої капелюшки квітами.
— Господи Ісусе, — сказав я, — мені здається, ти маєш рацію.
— Звичайно, маю. Це список із пральні, повторюю тобі.
— Хвилинку. Нехай це таки список із пральні, але перше послання справді зашифроване і таки говорить про Тридцять Шість Невидимих.
— Справді. Цей французький текст я розгадала за годину, а той інший примусив мене мізкувати два дні. Я вивчила тексти Тритемія в бібліотеках Амброзіана й Трівульціана, а знаєш, які бібліотекарі — перш ніж дозволити тобі торкнутися якоїсь старовинної книги, вони дивляться на тебе так, наче ти хочеш її з'їсти. Але все це надзвичайно просто. Насамперед — і це ти сам повинен був з'ясувати: чи певний ти, що фраза "les 36 inuisibles separez en six bandes" написана тою самою французькою мовою, що й нотатки нашого купця? Як ви слушно помітили, цей вираз був застосований в одному памфлеті сімнадцятого століття, коли в Парижі з'явилися розенкройцери. Але ви міркували так, як міркують ваші дияволісти: якщо послання зашифроване методом Тритемія, це означає, що Тритемій запозичив його від тамплієрів, а оскільки тут цитується фраза, поширена в колах Рози і Хреста, це означає, що план, приписуваний розенкройцерам, був планом тамплієрів. Але спробуй-но міркувати навпаки, як зробила б кожна розсудлива людина: оскільки послання написане методом Тритемія, то виходить, що воно було написане після Тритемія, а що в ньому цитуються вирази, широко вживані у розенкройцерівському сімнадцятому столітті, виходить, воно було написане після сімнадцятого століття. Тож котра гіпотеза правдоподібніша? Інґольф знаходить провенське послання, а що він, як і полковник, хворий на герметичні таємниці, то, бачучи тридцять шість і сто двадцять, відразу думає про розенкройцерів. А що він хворий також на криптографію, то для власної розваги зашифровує цю фразу за допомогою ключа. Вправляючись, він записує свою чудову розенкройцерівську фразу відповідно до криптосистеми Тритемія.