Людолови (Звіролови)

Сторінка 162 з 163

Тулуб Зинаїда

n_169

170

170 Відхилити руки — формула судового присуду — вилучати з володіння. Тут подано справжню судову справу, навіть не змінено власних імен, з хрестоматії "Крым", видання Кримдержвидаву за 1930 рік, с. 161 і далі.

n_170

171

171 Книга седжіль — протокольна книга засідань.

n_171

172

172 Уста-баші — цехмістер.

n_172

173

173 Акче — дрібна мідна монета — гріш. Пара — півгроша.

n_173

174

174 Тюрбе — надгробні каплички з напівсферичними банями.

n_174

175

175 Рибалта — учень школи, що не довчився й пішов у мандри. Слово "рибалта" походить від італійського слова "Ribaldi".

n_175

176

176 Кануни — тобто бенкети. Для таких канунів братство та цехи мали право три дні безмитно варити пиво і мед. Кануни завжди улаштовували напередодні свята — звідси і слово "канун".

n_176

177

177 Кафеджі — хазяїн кав'ярні.

n_177

178

178 Ставропігія (грець.) — безпосередня підлеглість якогось монастиря чи то церкви патріархові, в даному разі — патріархові Царгородському. Така незалежність від місцевого митрополита (який, як вище сказано, був уніат) розв'язала руки братству і була йому конче потрібна для боротьби проти унії і католицтва.

n_178

179

179 Рочки трикрульські відбувалися в січні після католицького свята "трьох королів".

n_179

180

180 Подаю уривок справжньої присяги братства.

n_180

181

181 Падре — отче.

n_181

182

182 Єдикуле — семивежний замок в околицях Царгорода (тепер в самому місті), де переховувалися султанські скарби і була в'язниця на дві тисячі в'язнів.

n_182

183

183 Кримські хани мали завжди двох наступників свого престолу: перший з них звався калга, а другий нуреддін. Нуреддін міг стати ханом тільки тоді, коли калга помирав за життя свого батька.

n_183

184

184 Комак — свято, коли новонародженій дитині дають ім'я.

n_184

185

185 Чабан-Таш — татарське село між Отузами і мисом Меганом.

n_185

186

186 Мізер-таш — надгробний камінь.

n_186

187

187 Бакан — крамар, купець.

n_187

188

188 Міндер — підвищення вздовж стін, наче низенькі дивани, вкриті матрацами або килимами. На них сиділи і спали.

n_188

189

189 Ода — чиста кімната для прийому гостей на чоловічій половині.

n_189

190

190 Кисмет — доля.

n_190

191

191 Саган — миска. Взагалі мусульманам заборонено їсти з мідного посуду (дозволено уживати череп'яний, скляний і фарфоровий посуд), але під час якоїсь релігійної церемонії або на свята дозволяється варити і їсти з металевого посуду.

n_191

192

192 Іджіари — декоративні вишивані або гаптовані рушники, якими татари оздоблювали свої хати.

n_192

193

193 Баскак — татарський фінансовий урядовець, який накладав і стягав податки. Цікаво те, що слово "баскак" означає — той, хто душить за горло.

n_193

194

194 Ушур — податок за землю — десятина.

n_194

195

195 Зекят — податок, визначений ще за часів перших каліфів на користь бідних. Звичайно, бідні нічого не бачили від цього податку, бо гроші йшли до державної скарбниці на державні та династичні потреби.

n_195

196

196 Ефенді — титул для цивільних урядовців.

n_196

197

197 Подано справжню легенду, яка нараховує багато століть.

n_197

198

198 Пештимал — широка полола тканини — напіврушник, напівшарф.

n_198

199

199 Улеми — стан, до якого належала інтелігенція того часу, а саме: духовенство (мулли, муфтії, імами тощо), лікарі, астрономи, вчителі, судді, правозаступники і вчені різних професій. Кожен міг стати улемом, діставши освіту у вищій школі. 3 улемів були й усі урядовці державних установ.

n_199

200

200 Курбан — баран, відгодований для свята байрама.

n_200

201

201 Друїдизм — релігія старих кельтів. Вони обожнювали дуби та інші дерева і мали священні гаї, де жерці-друїди приносили жертви.

n_201

202

202 Формула, якою сповіщають батька про народження дитини. До цього додаються, коли справа йде про сина, слова: "Світло очей твоїх".

n_202

203

203 Баклава — пиріг з слойного тіста, перекладеного горіхами і помащеного медом. Ш е р б е т — запашне солодке питво, яке подавали навіть в таких урочистих випадках, як підписання пакту між державами.

n_203

204

204 Курт, Баракіш — улюблені імення для собак. Курт означає вовк.

n_204

205

205 Символ віри мусульманської; це означає: нема бога, крім бога, а Магомет — пророк його.

n_205

206

206 Перший вірш корана. Мулла читає тут першу суру його, тобто перший розділ.

n_206

207

207 Тамга — має два значення: тавро, яке випалюють на обличчі невільників-веслярів або на стегні у коней, як ознаку певного табуна; герб, печатка, яку мали право прикладати до своїх паперів тільки представники одної родини.

n_207

208

208 Аджем-оглани — хлопчики, взяті в батьків і призначені в яничари. Їх виховували в султанському сералі далеко від батьків і батьківщини.

n_208

209

209 Татарська пісня, записана на початку ХІХ сторіччя.

n_209

210

210 Райя — селяни.

n_210

211

211 Бакшиш — хабар.

n_211

212

212 Гяури — невірні. Так мусульмани називають християн і всіх людей іншої віри.

n_212

213

213 Блискучий Поріг — султанський палац. Ця назва старовинна: за кочової доби хани і султани не мали будованих палаців, і їх намети відрізнялися від інших тільки оздобами і, головне, високим і блискучим порогом. Згодом все змінилося, але назва залишилася, втративши свій первісний зміст.

n_213

214

214 Адат — святий закон і звичай правовірних.

n_214

215

215 Шаріат — релігійна система мусульманського права.

n_215

216

216 Князь Курбський — московський боярин, що переїхав з Московщини до Литви і Польщі за царювання Івана ІV Грозного, який переслідував боярство.

n_216

217

217 Бояри Глинські теж "від’їхали" від московського царя до Польщі за короля Сигізмунда-Августа.

n_217

218

218 Сюбхе — нанизані на нитку кульки з перламутру, або корала, або навіть дерев'яні. Сюбхе носили на пальцях або обмотували навколо руки. 3 одного боку, бавилися, крутячи їх проміж пальцями під час розмови, з другого боку (особливо за старих часів), ними користувалися, щоб щось підрахувати, як на рахівниці.

n_218

219

219 Око — міpa, яка дорівнює трьом фунтам (1200 грамів).

n_219

220

220 Гахам — караїмський рабин і голова громади.

n_220

221

221 Амфора (старогрецьк.) — глиняна ваза з двома ручками.

n_221

222

222 Гуляміє — гроші, що належать яничарам як платня за збирання податків.