Людолови (Звіролови)

Сторінка 158 з 163

Тулуб Зинаїда

Бій. Упертий, мовчазний бій. Старшина помітила, кинулася туди. Ось палахкотять серед безбарвного лахміття їх кармазинові жупани, наче плями крові, начебто червоний мак у житах. Брязкіт шабель стоїть у вухах. Як важко стояти і не вхопитись за зброю... Але буря зростає. Лайка, стогін, прокльони — все зливається в гуркіт буруну. Гучніше клекоче козацьке море. Опір барабашців меншає. Де-не-де блимає лезо над головою. І хмара шапок здіймається над майданом, а громовий рев котиться з краю в край.

— На Каффу!!! Веди на Каффу!!!

Нетяги кидаються до старшини, ладні забити тих, хто не пристане до їх волі. І міцний рев заливає поміст.

— На Каффу!!! Веди на Каффу!!!

Віджили старі сивоусі діди. Загомоніли, заворушилися. І теж кинули шапку вгору.

А Сагайдачний, ніби прокинувшись від важкого сну, вибіг на поміст і зупинився перед юрбою. Яке сьогодні променясте сонце! Яка глибока синь над головою! І наче вороняча зграя, кружляють над юрбою червоноверхі шапки.

Очі йому спалахнули вогнем. Тисячі рук простяглися до помосту, і ревли могутні голоси:

— На Каффу!!! Веди на Каффу!!!

Вдарили срібні сурми оркестру, наче заспівало сонячне проміння свого звитяжного південного співу. І коли замовкли їх голоси й ущухли крики — довго ще лунало в гоорах за Дніпром:

— На Каффу!!! Веди на Каффу!!!

Кінець першого тома

Примітки

1

1 Староство — державний маєток, який давали від уряду урядовцям замість утримання. Три чверті прибутків від староства йшло на користь старости, що дістав цей маєток, а чверть (так звана кварта) — на утримання королівського регулярного війська, так званого кварцяного війська (від слова "кварта").

n_1

2

2 Метрикант — завідувач королівської канцелярії, що видає метрики, грамоти та інші документи від королівського імені. Досить значна посада.

n_2

3

3 Підкоморій — суддя, що розглядає тільки справи про землю та її розмежування. В польській службовій ієрархії посаду підкоморія вважали за досить значну.

n_3

4

4 Свентоянський собор — головна кафедральна церква Варшави, пам'ятник готичної архітектури, прикрашений різьбленням з білого мармуру. За кілька років до описуваних подій дзвіниці його звалилися під час урагану (1606), і тоді на місці старої дзвіниці було збудовано нову, в стилі італійського Відродження.

n_4

5

5 Князі Мазовецькі — феодали, яким спочатку належало місто Варшава, як власність. Лише згодом стала Варшава державним містом і, нарешті, столицею.

n_5

6

6 Король Зигмунд ІІІ — із шведської династії Ваза, чому його часто називали шведським принцом. Панство брало його на польський престол року 1587. Зигмунд був під величезним впливом єзуїтів і взагалі духовенства.

n_6

7

7 Польська конституція знала дві палати: сенат і так звану посольську ізбу, або вальний сойм, який відбувався у Варшаві кожні два роки. Депутати посольської ізби звалися послами, і кожен з них представляв яку-небудь із польських земель. У Польщі тільки шляхта мала всі громадські права. На соймі всі справи затверджувалися одноголосно, а постанови сойму проводилися в життя тільки в тих землях, де їх затверджувала місцева шляхта на звітному (реляційному) соймику. Постанови сойму звалися конституціями.

n_7

8

8 Шафар — скарбник, касир, той, що збирав податок.

n_8

9

9 У Варшаві шляхтич мав право будувати будинок з трьома вікнами на вулицю; міщани — з двома, а ремісник — з одним вікном.

n_9

10

10 Стація — військовий постій, коли розташовували жовнірів по приватних будинках.

n_10

11

11 Крулевщизна — маєток, що належав особисто королеві. Частину крулевщизни король роздавав панству, щоб привабити його до себе.

n_11

12

12 Мартин Броневський — польський посол у Туреччині, що залишив цікаві мемуари про східне життя.

n_12

13

13 Фірман — універсал турецького султана.

n_13

14

14 Попеня — московський цар Михайло Федорович Романов. У Польщі звали його "попеня", бо батька Михайла Федоровича було силоміць пострижено в монахи під ім'ям Філарета. Філарет довго перебував у польському полоні, а потім, повернувшись до Москви, був обраний на Московського патріарха.

n_14

15

15 Королевич Владислав — син і спадкоємець короля 3игмунда ІІІ; Владислав королював по смерті батька під ім'ям Владислава ІV.

n_15

16

16 Регулямін — наказ шляхти своїм послам, депутатам вального сойму.

n_16

17

17 Едем — рай.

n_17

18

18 Генріх Валуа — французький принц, що королював у Польщі два роки (1573-1574).

n_18

19

19 Меса — католицька церковна служба.

n_19

20

20 Маршалок сойму — голова сойму.

n_20

21

21 Дієта — добове утримання, призначене послам польської ізби під час соймової сесії.

n_21

22

22 Нотарій — секретар сойму.

n_22

23

23 Королівська пропозиція — реєстр справ, що уряд передавав на розгляд соймові.

n_23

24

24 Понт Евксинський — (грецьк.). — Чорне море.

n_24

25

25 Клепсидри — пісковий годинник.

n_25

26

26 Формулу дарчої грамоти взято з документів доби.

n_26

27

27 Солтис — сільський староста, обраний від селянства.

n_27

28

28 Великий гетьман коронний — головний командувач польської армії і одночасно військовий міністр.

n_28

29

29 Ясир — бранці, полонені люди, захоплені татарами-работорговцями на продаж. Слово татарське.

n_29

30

30 Чистилище — місце, де ніби тимчасово мучаться грішні душі, які не так нагрішили, щоб назавжди опинитися в пеклі, але й не такі безгрішні, щоб одразу потрапити до раю (тимчасове пекло, за уявленням католицької церкви). Люцифер — король пекла.

n_30

31

31 3а середньовічним уявленням пекло розподілялося на дев'ять кіл, де мучилися грішники, залежно від своєї провини. В дев'ятому колі найзапекліші грішники знаходили найстрашніші муки.

n_31

32

32 Скарга — відомий єзуїт і промовець кінця ХVІ сторіччя.

n_32

33

33 Схизматики — православні.

n_33

34

34 Соймик — з'їзд шляхти кожної окремої провінції або воєводства, найвища влада на місцях.

n_34

35

35 Вітраж — мозаїка з шматків кольорового скла, де кожен шматок вставляли в окрему просвітку олов'яної рами, каркаса зі складним візерунком, що утворював своїм плетивом цілі малюнки, які можна бачити тільки на світло. Вітражі з'явилися в десятому сторіччі нашої ери. Іноді вони вражають своєю виключною майстерністю. Поруч із справжнім вітражем (з шматків різнокольорового скла) ми бачимо і малюнки, намальовані на скляній дошці фарбами, прозорими, як желатин, — це підробка під вітраж.