n_78
79
79 Зикр — релігійний обряд у дервішів; зикири — учасники цього обряду.
n_79
80
80 Тарик — уривок з корана.
n_80
81
81 Кибла — ніша в стіні мечеті, зроблена в тому напрямі, де знаходиться Мекка.
n_81
82
82 Мешти — напівчеревики.
n_82
83
83 Хаджі-Герай — ханував в ХІV сторіччі.
n_83
84
84 Ак-Мечеть — стара назва Сімферополя.
n_84
85
85 Кааба — чорний камінь-метеорит. Йому поклоняються мусульмани в Мецці, як великій святині.
n_85
86
86 Тюрбе — надгробна капличка з півсферичним куполом.
n_86
87
87 Сура — вірш з корана.
n_87
88
88 Гурії — безсмертні прекрасні жінки, які, за мусульманськими уявленнями, живуть в раю для розваги праведників.
n_88
89
89 Радці — члени міської ради. Рада комплектувалась з крамарів та патриціїв. Міські ради були тільки в тих містах, де, як у Києві, було так зване магдебурзьке право.
n_89
90
90 Лавники — міські міщанські судді, що розглядали карні і цивільні справи.
n_90
91
91 Магдебурзьке право — (від назви німецького міста Магдебург) — закон і статут, за яким існували і діяли органи міського самоврядування м. Магдебурга. У Польщі і на Україні магдебурзьке право було поширене з ХІІІ сторіччя на велику кількість міст, але одні міста мали повне магдебурзьке право, а інші лише частину його. Магдебурзьке право відповідало інтересам торговельного капіталу і в литовсько-українських умовах стало засобом для жменьки багатіїв з міської грошової аристократії тримати все місто під своїм чоботом, бо керували містом тоді міські ради з патриціїв.
n_91
92
92 Магістрат — органи міського самоврядування, тобто міська рада, лавницький (купецько-міщанський) суд і гмінна ізба, або рада сорока мужів (20 купців і 20 ремісннків з регентом на чолі). Всі ці колегії себе поповнювали, коли хтось із їх складу помирав або виїжджав з міста. Міська рада була суто аристократична. Гмінна ізба — демократичніша, але діяльність гмінної ізби — невиразна і бліда.
n_92
93
93 Війт — голова міського самоуправління.
n_93
94
94 Стація — військовий постій, коли жовнірів або ще якесь військо розташовували жити по приватних будинках.
n_94
95
95 Розруб — розкладка суми податку, накладеної на мешканців міста або якоїсь місцевості.
n_95
96
96 Уходи — сезонні літні стани мисливців і рибалок, де полювали на дикого звіра, птахів і ловили рибу від весни до перших морозів.
n_96
97
97 Кагали — утворив польський уряд. Це був орган, який розкладав на єврейське населення міст і містечок державні податки, сам стягував їх і зібрані гроші сплачував державі.
n_97
98
98 Шпильковий податок — податок, який накладали на євреїв.
n_98
99
99 Козубалець — податок, що сплачували євреї, проїжджаючи повз костьоли або католицькі школи.
n_99
100
100 Нунцій — посол римського папи.
n_100
101
101 Ралець — подарунок воєводі або старості в день якогось свята або на іменини.
n_101
102
102 Дидасколи (грецьк.) — учителі православної братської школи.
n_102
103
103 Підкоморій — суддя, що розглядав виключно справи про землю і розмежування її.
n_103
104
104 Буонаротті — Мікеланджело Буонаротті, славетний італійський скульптор доби Відродження.
n_104
105
105 Данте Алігієрі (1265-1321) — славетний поет Італії, автор "Божественної комедії".
n_105
106
106 Центуріон — сотник.
n_106
107
107 Франческо Петрарка (1304-1374) — відомий італійський поет автор численних сонетів. Сонет — форма вірша: складається з 14 рядків п'ятистопного ямба, причому перші 8 рядків об'єднуються однією парою рим, а інші 6 рядків двома або трьома римами.
n_107
108
108 Гвінічеллі (1246-1276) — відомий італійський поет-лірик.
n_108
109
109 Фідій (490-432 рр. до нашої ери) — славетний старогрецький скульптор.
n_109
110
110 Характерники — так називали чаклунів, що начебто вміють заговорювати зброю так, що не бере її ані шабля, ані стріла. За уявленням старих людей тих часів, чимало було характерників поміж запорожцями.
n_110
111
111 Талмуд — система середньовічної рабинської науки — етика, теософія, поезія, екзегетика, природознавство, математика та медицина.
n_111
112
112 Хазак — виключне право на якусь посесію, яке надавали кагали своїм людям за певний хабар.
n_112
113
113 Херем — прокляття, коли людину позбавляють всіх прав.
n_113
114
114 Хедер — початкова єврейська школа.
n_114
115
115 Яса —салют.
n_115
116
116 Баранячі лопатки — часто уживалися на Сході, щоб писати і малювати на них.
n_116
117
117 Фальконети — легкі гармати, якими озброювали козацькі чайки. Гаківниці — зброя типу великого мушкета.
n_117
118
118 Аллах екбер — великий бог.
n_118
119
119 Пріор — ігумен.
n_119
120
120 Францисканці — католицькі монахи ордену св. Франциска.
n_120
121
121 Прелати — католицьке духовенство вищого рангу.
n_121
122
122 Іліон — тобто Троя, старогрецьке місто на березі Дарданельської протоки, оспіване Гомером у поемі "Іліада".
n_122
123
123 Ахейці — старогрецьке плем'я, що здобуло Трою після довгої облоги і спалило її.
n_123
124
124 Кардинал — титул католицького архібіскупа. Рада кардиналів обирає римського папу.
n_124
125
125 Булла — звернення римського папи до всіх католиків.
n_125
126
126 Інквізиція — духовний суд католицької церкви в справах ухилів від релігійної догми, — суд надзвичайно жорстокий. Обвинувачених після жахливих мук примушували підписувати протоколи, де вони стверджували свою провину. Тоді їх засуджували на "милосердну смерть без пролиття крові", тобто на вогнище. Кара відбувалася прилюдно, в свято, на площі, після меси і звалася аутодафе, тобто акт віри. Смертний вирок супроводився конфіскацією майна стратенця, і таким чином від кількості вироків залежали прибутки інквізиції. А люди багаті, обвинувачені в єресі, щоб урятувати собі життя, часто віддавали нібито добровільно все своє майно інквізиції. На початку ХVІІ сторіччя по всій Європі панувала католицька реакція, скерована проти різних реформістів. Інквізиція винищувала цілі провінції, її ім'я лякало людей, як примара загибелі.
n_126
127
127 Шах — перський Абас Великий саме воював з Туреччиною і почав перемови з козаками про спільні дії проти Стамбула.
n_127
128
128 Кондотьєри — загони найманих військ.
n_128
129
129 Публій Вергілій Марон — славетний староримський поет.