Люкс меланхолійно думала:
"Я, здається, зробила велику дурницю, відштовхнувши Престо. Але хто ж міг подумати?.."
ЦЕ ТА...
Одного разу Еллен з Престо, Гофманом і двома кіноартистками під'їхала до фешенебельного кінотеатру. Учасників створення престовського кінофільму цікавило, як реагує на нього аристократична публіка Престо з великими труднощами пощастило умовити Еллен поїхати з ним.
В автомобілі Тоніо, скориставшись із того, що кіноартистки були зайняті жвавою розмовою з Гофманом, тихо запитав Еллен:
— Коли ж ви дасте мені відповідь, Еллен?
Вона догадалася, про що її запитує Престо, але нічого не відповіла, тільки губи її затремтіли.
Виходячи з автомобіля, Еллен побачила двох дам у дорогих манто. Вони з гострою цікавістю дивилися на неї.
— Гляньте! Це та, про яку писали газети! Новоз'явлена "зірка" екрана і amante (полюбовниця) Престо, — досить голосно сказала гостроноса дама.
— Так, це вона, — підтвердила повна. 1 вони безцеремонно провели Еллен поглядами.
Еллен смертельно зблідла, немов їй прилюдно дали ляпаса.
Весь кіносеанс вона просиділа нерухомо в глибині ложі, навіть не глянувши на екран. Даремно Престо намагався вивести її із задуми. Поведінка Еллен уже починала турбувати його.
Весь зал бурхливо аплодував, ніби на екрані були живі артисти.
"Невже навіть цей приголомшливий успіх не хвилює її?" — занепокоєно подумав Престо.
Не промовивши й слова, Еллен повернулась додому і одразу ж замкнулася в своїй кімнаті. Більше вона не могла стримуватись і дала волю сльозам.
У двері постукали.
"Престо, — подумала Еллен. — Як невчасно! Бідний! Він чекає відповіді. Але що я можу йому сказати?.."
Вона витерла хусткою сльози і відчинила двері.
На порозі стояла місіс Ірвін.
— Вибачте, міс, але я не затримаю вас, — промовила компаньйонка, дивлячись у почервонілі від сліз очі Еллен. Не чекаючи запрошення, вона сіла в крісло і сказала: — Ви плакали, міс. Я бачу це по ваших очах.
— Я й не приховую, — відповіла Еллен.
— Так, вам є чого плакати. За необдумані вчинки, за легковажну поведінку завжди доводиться розплачуватися сльозами, — повчально зауважила місіс Ірвін.
— За які необдумані вчинки, за яку легковажну поведінку? — спитала Еллен, відчуваючи, як кров заливає її щоки, обличчя.
Місіс Ірвін насмішкувато дивилася на неї.
— Годі вам, — суворо сказала компаньйонка. — Переді мною вам нема чого вдавати з себе овечку і пригноблену невинність. Ви прекрасно знаєте, про що йде мова.
— Запевняю вас, що не знаю.
— Справді? — посміхаючись запитала місіс Ірвін. — Тільки ви не знаєте того, про що пишуть усі газети, кричать і говорять на всіх перехрестках, у всіх штатах Північної і Південної Америки?
— Невже ви вірите цьому наклепу? — з обуренням вигукнула Еллен.
Місіс Ірвін знизала плечима:
— Чому ж про мене нічого такого не пишуть? Немає диму без вогню. Але зараз мова йде не про вас, а про мене. Містер Престо обманув мене, втягнув у надзвичайно невигідну для мене справу, запросивши у ваші компаньйонки, а по суті, щоб прикривати моєю присутністю розпусту...
— Ви забуваєтесь, місіс Ірвін! Розмова в такому тоні не може тривати!
— Заспокойтесь! Вона скоро закінчиться, — суворо сказала місіс Ірвін. — Повірте, що мені самій немає ні найменшого задоволення говорити з такою особою, як ви. Я не полюбовниця. Я бідна, але чесна жінка. Честь, добре ім'я — весь мій капітал, усе моє багатство. А я можу втратити його, лишаючись у цьому домі... Я змушена покинути вас.
— І чим швидше ви це зробите, тим краще, — сказала Еллен, відчуваючи, що ще хвилина, і вона не зможе стриматися.
— Про це не турбуйтесь. Я вже звеліла зібрати свої речі і подати автомобіль.
Гордо підвівшись, не подавши руки, навіть не глянувши більше на Еллен, місіс Ірвін велично виплила з кімнати.
Еллен майже непритомна впала на кушетку.
ОСТАННІЙ УДАР
Усе йде добре. Картина має успіх. Підприємство врятоване. Тепер лишилось одне: покінчити з самотністю холостяка.
Престо в піднесеному настрої ходив по кабінету. Він чекав Еллен, яка мала дати відповідь, чи буде вона його дружиною.
Еллен запізнювалась, у нетерпінні він ходив усе швидше.
Та ось, нарешті, в двері постукали. Престо кинувся відчиняти, маючи намір без слів обняти свою наречену. Широко розчинив двері і побачив перед собою містера Баррі — дядька Еллен.
Старик прийшов застебнутий на всі ґудзики, вигляд у нього був заклопотаний і навіть сумний.
— Містер Баррі! — вигукнув Престо, не маючи сил приховати своє розчарування. — Радий вас бачити. Здрастуйте. Але, признатись, я думав, що зустріну міс Кей. Сподіваюся, з нею все благополучно?
— Вона здорова, — відповів Баррі. — Але... Еллен просила мене переговорити з вами.
У Престо зразу підупав настрій.
— Сідайте, будь ласка, — сказав він ослаблим голосом. — Чому ж вона не могла сама переговорити зі мною?
Вони сіли.
— Це для неї було б дуже трудно, важко... Вона ж любить вас, містер.
— Вона відмовляється бути моєю дружиною? — швидко запитав Престо.
— Так, на превеликий жаль.
— О боже мій! Але ж чому? Яка причина?
— Я думаю, що ви самі знаєте її не гірше, ніж я.
— Мерзенний наклеп у газеті. Але ж ця справа уже кінчена, — гарячився Престо.
— Ця справа не може бути кінченою, містер Престо. Ви знаєте прислів'я: "Кидай грязюкою, щось та залишиться".
— Нічого не залишиться. Одруження — найкращий спосіб змити цю грязь. Та й чи варто звертати увагу?
— Вислухайте мене, містер Престо. Повірте, що я сам глибоко засмучений тим, що ваше одруження не відбудеться. Проте я цілком згоден з Еллен. Цього не повинно бути.
— Але чого ж тоді... досі вона нічим не дала зрозуміти, що її відповідь буде негативна?
— Вона жаліла вас і турбувалася про долю картини, не хотіла завдавати вам жалю, поки не буде знято останній кадр. Ви ж теж хотіли приховати від неї наклепи в газетах.
— Може, у неї знову виникли сумніви в тому, чи з любові я одружуюсь із нею, чи тільки з благородних мотивів?
— Вона вірить у вашу любов так само, як і я, і не сумнівається, що ви її щиро кохаєте. Але послухайте, що вона каже: "Про наклепи знає вся країна. І мене тепер знає вся країна як новоз'явлену кінозірку. І чим більша буде моя слава, чим вищий п'єдестал, тим більше людей показуватимуть на мене пальцями, двозначно підморгуватимуть, говоритимуть: "Це, знаєте, та сама..." Хіба мало людей покривали одруженням незаконний зв'язок, але пляма все-таки лишалася?