Квентін Дорвард

Сторінка 149 з 149

Вальтер Скотт

245

Про це розповідається з більшою грубістю й меншого ймовірністю у французьких мемуарах того періоду. Нібито Комін усупереч властивій йому розсудливості одного разу попросив Карла Бургундського, щоб той роззув його, хоч досі ніколи не дозволяв собі фамільярності у стосунках з герцогом. Я намагався надати цьому анекдотові інше тлумачення, яке більше відповідало б розважливій вдачі де Коміиа. (Прим. автора).

246

Нестала й непостійна жінка (лат.).

247

Публій Вергілій Марон (70–19 до н. е.) — римський поет, автор "Енеїди", "Буколік" та "Георгію".

248

Левіафан — міфічна потвора, морська тварина велетенських розмірів, про яку оповідається в біблії.

249

Маммона — язичеське божество багатства на Близькому Сході, в переносному розумінні — гроші. В Євангелії апостола Луки сказано: "Здобувайте собі друзів за допомогою нечестивого Маммони, щоб, коли його у вас не буде, вони пригостили вас у. своїх вічних житлах". Зрозуміло, що Олів'є Ден витрачав гроші не для того, щоб через друзів здобути собі "вічне блаженство".

250

Вийшов із пажів (франц.).

251

Уоллес Уайт, або Уоллес Сильний, — почесні прізвиська шотландського народного героя Уїльяма Уоллеса,

252

Тут згадується про два рицарські ордени (релігійні організації), з яких орден рицарів Святого Духа був заснований самим Людовіком XI, а орден Золотого Руна існував у Бургундії.

253

Єлена Троянська — дружина спартанського царя Менелая, викрадена троянцем Парісом, що стало приводом до Троянської війни, описаної в поемі Гомера "Іліада".

254

Гордий, як шотландець (франц.).

255

Капітул — рада в духовних осіб при єпіскопі.

256

Звіщаю вам велику радість (лат.).

257

На святу посаду (лат.).

258

"Право насадження" — закон, згідно з яким одна особа може володіти землями, належними іншій особі (лат.).

259

Пітер Пауль Рубенс (або Рюбенс, 1577–1640) — і Франс Снейдерс (або Схнейдерс, 1579–1657) — видатні голландські живописці, іноді малювали картини спільно.

260

"Аллегро" (італійською мовою — веселий) і "Пенсерозо" (по-італійському — задумливий, сумний) — назви двох поем видатного англійського автора Джона Мілтона (1608–1674), в яких відтворено відповідні характери.

261

Давід Гаррік (1716–1779) — відомий англійський актор, який виконував ролі героїв драматичних творів Шекспіра. На одній картині його було зображено між двох муз — трагедії (Мельпомени) та комедії (Талії).

262

Передача в руки спадкоємиці володіння як винагороди переможцеві в битві навряд чи могла б відбутися в XV столітті, і навіть тоді, коли законів рицарської честі додержувалися з більшою послідовністю. Але цю винагороду, цілком імовірно, міг призначити монарх такої вдачі, як герцог Карл в обставинах, подібних до описуваних тут. (Прим. автора).

263

Мабуть, нема потреби говорити, що одруження Гійома де ля Марка з графинею Амеліною така ж вигадка, як і сама графиня. Справжньою нареченою Арденського Вепра була Йоанна ван Арсхель, баронеса ван Сконговен. (Прим. автора).

264

Сюрко — сорочка, яку одягали поверх кольчуги або панцира.

265

Кулеврина — найстаровинніший вид вогнепальної зброї, пищаль. Гармата з дуже довгим і вузьким дулом, яку вживали, починаючи від XIV ст. За часів Людовіка XI артилерія вже грала значну роль у військовій тактиці.

266

Хто йде? (Франц.).

267

Хай живе Льє… Льє… чи то пак, Франція! (Франц.).

268

Уолліс Вільям 1227 року став на чолі повстання шотландців проти англійського панування. 1305 року через зраду попав до рук англійців і був страчений. Національний герой шотландців, уславлений у численних піснях і оспіваний шотландськими поетами.

269

Пам'ятай про смерть (лат.).

270

Ми вже зазначили анахронізм щодо злочинів цього жорстокого барона, і навряд чи треба повторювати, що коли б він справді і вбив епіскопа Льєжського в 1482 році, то сам не міг бути вбитий під час оборони Льєжа, за чотири роки перед тим. Історичний Арденський Вепр, як його звичайно називали, походив із знатної родини і був третім сином Іоанна І, графа де ля Марка і Арамбера, і предком родини баронів де Люмен. Він не уникнув покарання за свою жорстокість, хоч воно відбулося в інший час і в інший спосіб, ніж про те оповідається в романі. Австрійський імператор Максіміліан забрав його в полон у місті Утрехті, де йому й відрубали голову 1485 року, через три роки після смерті епіскопа Льєжського. (Прим. автора).

271

Це старовинний вірш, в якому відбито претензію роду Лезлі на походження від рицаря давніх часів, який нібито вбив угорського велета і придумав собі ім'я, що походить з гри слів, пов'язаної з місцем, де він переміг свого ворога. (Прим. автора). Англійською мовою Less lee — "менший яр" (місце під вітром, захищене від вітру). Отже, прізвище Lesly тлумачиться в цьому старому вірші як "Меншоярський".

272

"П’ятнадцять друзів" — вираз із романтичної поеми англійського поета й письменника Гартлі Коулріджа (1796–1849) "Старий моряк". Звідти ж узято й слова "кивати головами". Йдеться про музикантів, які виступали н чолі весільної процесії і кивали головами в такт музиці.

273

Весільний пиріг, у якому замість начинки — гарячий напій з молока, вина та меду.

274

Тут ідеться про всякі старовинні англійські та шотландські весільні обряди.

275

"Астрея" — твір французького поета Оноре д'Юрфе. (Астрея — в античній міфології — божество справедливості та правосуддя, дочка Зевса та Феміди).

276

Шенстон Вільям (1714–1763) — англійський поет.

277

Згуляти весілля (франц.).

278

Детфорд і Грінідж — передмістя Лондона на правому березі Темзи.