1(17) березня
у Федора отелилась
корова
4(20) березня у Лени отелилась корова 14(1) березня ясний день
22(9) березня Сорок Святих
23(10) березня у Колі отелилась корова 24(11) березня похмуро дощ 6(24) квітня у Козиренкової Олі народилася донька 7(25) квітня Благовіщення Страсна П'ятниця 8(28) квітня квочка повинна лупити Вовина родила Валя 9(27) квітня Пасха ясний день ранком холод
15(2) квітня радіво стало 17(4) квітня дощ 18(5) квітня дощ 25(12) квітня зозуля перший раз 28(15) квітня дощ 1(18) травня дощ 2(19) травня ввечері дощ 9(26) травня гарна погода до обід після обід сильний дощ 10(27) травня Віті день народження Кушніру
а Воротинц... нашим тридцять років 18(5) травня Вознесіння корова почу... теплий день ясний помер Мар... 22(9) травня Николая празник 2(11) травня Валі Татаринкової
а сторож стоїть під грубою, дивиться, каже "я вам усе здаю ціле"; дівчата нам там побілили, а сторож напалив; одне слово, залишилося тільки готувати їсти; "давай щось будемо пекти"; "я не вмію"; Гриць намісив у сковорідку коржа пекти; кипить там у тій сковорідці, на самій сметані; на кухню вона відмовилася, хоч убий, бо побачила, який там лад; вони в грубі почали варити суп; ну, вийшов такий собі; дівчата прибігли, одна товста така, ніс кирпатий; Саша; друга худа, Поля; "лаборанткою буду"; наступного дня пішла вона на роботу; її директор тимчасово поставив лаборанткою; дівчата її зустріли дуже гарно, задоволені були нею; вона була не гордовита; прийшов і сусідчин син, моряк Іван; він туди часто заходив; привітався, питає "Гриша, а це кого ти привів"; Гриць, як з кілочка "це моя сестра"; вона й очі витріщила; а той не довго думає "то познайом мене"; "знайомся"; ну, ми й познайомилися; та й почалося; Іван не вилазить з пункта і не відходить від неї, а Гриць ревнує, аж синіє; а вона сердиться, бо нащо таке казав; Іван добре знав, що вона Грицева жінка, але теж каже "я йому буду на зло"; "а яке зло"; "а побачиш"; а правда, і побачила; їхня хазяйка була молода здорова жінка; прийшла до них і вертиться, то увійде, то вийде; коли чує, якийсь крик; як вона вибігає, то хазяйка вчепилася до чорнявої кучерявої дівки Ривки "а в його жінка, та ще й молоденька, а ти така-сяка, чого сюди ходиш та йому голову крутиш"; вона докум-кала, в чому річ, сховалася назад; а Іван почув і біжить "ну то розібрала, в чім річ; оце в тебе такий Гриць"; ой, думає, Іване, де ти був раніше; Іван черешні, вишні лутовку носить, а вона розноску робить і їсть; почалися ревнощі; і Ривка ходить по воду; він їй Івана, а вона йому Ривку; "я піду в кіно"; "то й я"; "як ти хочеш, то я не піду"; з Іваном десь сиділи у хаті, коли голос Грицьків "відчини"; "то відчини"; сам замкнув знадвору й гукає; це так мовби застав нас на гарячому; прийшла якась з Нової Котельні, Вера; викутала шарфа; "а де Гриша"; він її одпровадив "йди вже, не приходь"; а Саша вдягла костюма чоловікового й за ними; Грицько впослі "а цей дядько за мною від Котельні йшов"; регочуть; "то мені вже й вис-цятися не можна"; "а ви як думали"; з Нової Котельні дали Петю Гордієнка лаборантом, а її переводять майстром-сироваром у цех; "о, Петя, Іра схожі, біляві, з веснянками"; стільки гулящих дівчат було, всі до Гриця чіплялися; Гриць раз буркнув, на два кілограми замком замкнув; цеглинку сиру замотав та й десь пішов; Саша прибігає "Іра, там вас Гриша замкнув, і пішов"; на горбі там хата така, там на квартирі була одна гуляща; плаче "нащо це він"; "робіть
свою роботу"; Саша плоскогубцями шибку виймати, а він десь спостерігав; прийшов, цю Сашу за плечі; десь одвернувсь; Саша вийняла шибку, вона вилізла, а такий єврейчик, Яньо, кучерявенький; принесе півонії "тільки завідуючого жінці"; "йдіть щось скажу"; до кринички вийдуть; він розкаже про Ривку "хай він не ходить, до неї всякі кавалери ходять"; а Гриць вже назирає; вже їй і Йвана, і Петю, й Яня; року 1935 Грицька покликали в ряди армії, і вона переїхала назад у Яропо-вичі; вона там прийняла пастеризаційний пункт; лишилася вона завідуючою; Гриць пішов в армію, а вона на квартирі, бо в батьків було вже тісно; і в неї була дочка Лена; було їй тяжко; мати робила в колгоспі; Ганя і Женя ще няньки були малі; але два роки вона проробила; чоловік служив недалеко в Житомирі; потішав, що скоро служба закінчиться; і так два роки пролетіло; 1937 її Гриць закінчує службу; але приходить їй лист "я маю бажання лишитися на військовій службі; чи ти згодна"; та що ж, вона любила військових; ну, вже підходить пора; розрахувалася з роботи і готується; помогла матері копати буряки, і в городі; знає, що більше їй не допоможе; так воно й сталося; приїжджає її старшина сірими кіньми в яблука, аж любо дивитися; вони спакувалися, й поїхали; Лену малу поки залишили вдома; була осінь прохолодна, то їй ноги обмотали попоною; вона їй так запахла кіньми; ну, каже "Грицю, тепер вже не сироваткою буду пахніть, а кіньми"; а коні вона любила; виїхали вони за село; коні йдуть ступою; мабуть, нашого солдата на сон потягло; понад сошею багато людей, вантажать буряки; махають їй, щось вигукують, і не можна розібрати; а шофер сидів у кабіні, подав сигнал, не знати, нащо; коні злякалися,
Сашкової її чоловіка в Червону Армію 25(12) травня Сухий Четвер 28(15) травня Трійця 30(17) травня Поліни дівчинка народилась ввечері дев'ять годин 1(19) червня перегулювала корова Миколина 2(20) червня перегулювала корова Миколина два дні 3(21) червня у Валі Кирнівської свайба розписувались у клубі і в Жовтневому у Валі
6(24) червня за радіво заплачено 16(3) червня горіхи засипала 19(6) червня дощ з бурею з градом 24(11) червня залити горіхи 28(15) червня три роки свасі Саші як померла 29(16) червня дощ 30(17) червня гарний дощ пройшов 2(19) липня гарний дощ
3(20) липня до обід був дощ
4(21) липня до обід був дощ
17(4) липня Тетянці день народження 19(6) липня дощ 28(15) липня празник Володимира 21(8)серпня Шкарона Серафима померла 22(9) серпня Серафиму хоронили 28(15) серпня Перша Пречиста Марусі день народження
рвонули, і не встиг солдат ухопитися за віжки, як коні смикнули із соша вниз; вона сиділа з правого боку, закутані ноги, а Гриць сидів у задку, вище; і встигла скотитися з воза і попала під заднє колесо ногою; стало їй зразу погано, а ті поїхали й поїхали, не стримати сірих; вона вже думала назад додоми, але хлопці її забрали, всадовили, хоч і криву; насилу вони її привезли в Пряжів; зустріли хазяїн і хазяйка її на одній нозі, забрали її до хати і почали її лікувати; і так знов вона пролежала місяць, добре, що хазяї були добрі, мов рідні; було в їх троє дітей, один хлопець і дві дівчинки; вони від неї і не відходили; перезимували вони там; каже Гриць "від'їжджаємо, а коли, невідомо; сиди й жди"; написили вона додоми, описала все своє горе; вдома сидять і ждуть, не знати, кого і чого; оце тобі, думає, воєнщина; коли одного ранку солдат повідомив "готуйтеся"; спакувалася вона і сидить день, два, і три; але бачить, під'їхала гарба, бачить, військові; ну, то по неї; скоро повантажилися в гарбу; а їх там таких було море, не вона одна, і поїхали в частину; вона тільки перший раз побачила, де її чоловік служив; сосновий ліс, не видно ні кінця, ні краю; а збоку річка Гуйва протікає; переїхали вони місточок і невеличкий млин; таке гарно, тече річка Гуйва, міст і млин, а поряд ліс сосновий; ліс здавався їй раєм; вона його перший раз бачила; і довго дивилася, бо знала, що більше його не побачить; а сосни похитували гіллячками, наче схилялися їм услід; її чомусь охопив жаль, їде з чужими і не знає куди; вночі вони виїхали з любої Гуйви, в якій їй не довелося роздивитися; через добу вони опинилися в Славуті; в ті роки була стара польська границя, там теж був ліс і така сама сосна; але їй там не дуже сподобалося; в ліс далеко не можна було ходити, бо все не дозволяли, там небезпечно, там близько границя; але їм все-таки вдавалося назбирати конвалій; в саме місто Славуту часто не ходили, їй було чогось страшно; бо хоч коли й піде, то прийде без грошей і без товару; що її серце там непокоїло — страх було багато інвалідів; на базарі не можна було пройти; вона не знала, з якої війни вони були такі покалічені; і їй було всіх шкода, і вона їх всіх ділила грішми, бо інакше не можна було; там їй довго не довелося жити, бо троє їхніх військових потрапили за наказом на Північний Кавказ; і через деякий час викликали й їх; знов їхні друзі солдати провели їх на поїзд і вони поїхали в місто Георгієвськ; як вони доїжджали до нього, їй запам'яталися поля; галявини були встелені ковилою; а чого вона її знала — у них вона колись продавалася пучечками; от чого вона знала, що це трави дуже гарні, білі, пухнасті, як сніг; і далі