Крізь терни до зірок

Сторінка 2 з 4

Чемерис Валентин

15 ТРАВНЯ ВСЕ ТОГО Ж РОКУ. (ПРИГАДАТИ — ЯКОГО САМЕ? РАПТОМ УЖЕ НЕ ТОЙ, ЩО ТРЕБА? НЕ КАЛЕНДАРНИЙ, ГА???)

Політ на Марс все ще триває і все ще триває чомусь успішно. Хоча не ясно: якого дідька ми туди премося??? Автоматична міжпланетна станція "Марінер-9" у 1976 р. зробила 7329 знімків поверхні Марса — чи не досить?

Бека!.. Сьогодні я виявив на космічному кораблі "Геліос" пречудову беку! (До речі, треба ж таки врешті-решт розібратися: хто ж такий Геліос і чому це в нього така дивна національність: ДАВНІЙ ГРЕК??? Сьогодні випадково дізнався… Виявляється… Всі виділення наших організмів (а це 6 членів екіпажу, здорові дядьки з добрими апетитами!) не відправляються в санвузли — сеча і таке інше, — а… переробляються, очищуються (ще б не очищувалися!) і рідина поступає в резервуар з питною водою. Та для варіння їжі. За браком води. Тоді чому більше не взяли води? Місця на кораблі бракує? Тоді чому немає більше місця на кораблі? Чому зрештою, не сіли ми в більший корабель? Треба заявити про це рішучий протест. Не бажаю ні свою сечу, ні будь-чию, пити з водою, бодай і очищеною. Теж мені придумали… уринотерапію!

17 ТРАВНЯ (УРА, ВЖЕ 2007) РОКУ.

Сьогодні відвідав рубку центрального пульту корабля. (До речі, чим я займаюся на кораблі — досі не можу розібратися. Мовби чимось значним… Треба про це запитати в командира. До чого він докомавдувався, коли я не знаю чим я на кораблі займаюся???) Так ось, в центральному пульті на всю стіну — екран. На ньому традиційне зоряне небо. Чорне, повне зірок. Не імітація, як у наших каютах, справжнє. Але і воно набридло до чортиків! (До слова, вони вже починають нишпорити на нашому кораблі. Що вони шукають?) Але як набридло навіть справжнє зоряне небо — одне і теж. Ніяких краєвидів! Між іншим: я хотів би подивитися на екрані справжні Швейцарські Альпи!

У лівому куточку екрана позначена планета Земля, у правому, трохи вгорі — Марс. А між ними пунктиром маршрут "Геліоса" (Та хто він такий, цей Геліос???) Вже пройдено більшу половину відстані. Стрілка все ближче в ближче до Марса. Марс на екрані з кожним тижнем все більшає і більшає — з кожним мільйоном кілометрів, що їх долає корабель. Червона планета немов виростає на очах. Вже видно на ній т. зв. канали, супутники навколо. У Марса два неправильної форми супутники — Фобос і Демос. Можливо, це астероїди, захоплені гравітацією планети? Вони відкриті астрономом Холлом у 1877 році (дивно, що я це, виявляється, пам’ятаю!) він назвав їх на честь синів бога війни. Видно полярні шапки Маркса… Карла Маркса… Стривай, а при чім тут якийсь Карл Маркс? Щось я ніби колись чув про нього, але який це астероїд не пригадую… Карл Маркс…

Ура! Згадав. Ми летимо не до якогось там Карла Маркса, а — до Марса. Просто Маркса. Без Карла. Марс, Марс… Вважається, що не дивлячись на відсутність на ньому атмосфери придатної для дихання, Маркс… Тобто Марс не настільки Карл Маркс… В смислі, Марс не настільки не придатний для життя, як інші планети з твердою поверхнею, наприклад, Венера. Хоча немає атмосфери, води там. І смертельна доза ультрафіолетового випромінювання — куди нас чорт несе? Себто "Геліос"… Та хто такий, врешті-решт цей Геліос??? Треба вияснити. І взагалі, розібратися з Карлом, котрий Маркс — чи придатний він для життя чи не придатний?..

ЧИСЛО. ПРОСТО ЧИСЛО БЕЗ ОСОБЛИВИХ ПРИКМЕТ.

НАШ ПОЛІТ НА МАРС ВСЕ ЩЕ ТРИВАЄ. І ВСЕ ЩЕ ТРИВАЄ ЧОМУСЬ УСПІШНО.

Сьогодні я зробив відкриття! Колосальне! Виявляється, я — астробіолог.

Астробіолог… Астробіолог… Два дні пригадував, що це таке, що за професія в мене і таки пригадав…

ЧИСЛО… ЧОМУСЬ ЗАСЕКРЕЧЕНЕ. РАЗОМ З РОКОМ.

Наш політ до Марса Карла вже триває п’ять місяців. ВСЕ ЩЕ ТРИВАЄ! І ВСЕ ЩЕ ТРИВАЄ чомусь успішно.

Астробіолог… Астробіолог… Що за дивна в мене професія? І раптом… згадав!!! Ура!.. Та це ж розділ біології, який вивчає біологічні системи проблеми існування життя у Всесвіті… Гм-гм…

Не спалося і я до ранку в своїй каюті (а втім, поняття ранок тут чисто умовне, ні якого ранку немає, просто по годиннику визначаємо, що він має бути) качався. У своїй каюті, схожій на номер в районному готелі (ліжко, письмовий стіл, стілець, тумбочка, в стіні — імітація — ілюмінатор з набрид— ливими зоряними сузір’ями — їх аж 88! Думав… Про що? Не збивайте мене, не збивайте!… Бо забуду про що я думав… Ага… Чи є життя у Всесвіті?

У космосі… Я ж бо — астробіолог. Дійшов до висновку, що мовби є. На планеті Земля. Якщо тільки вона ще є, в чому я починаю сумніватися… А чи є життя на Карлі-Марксі? Навряд. Хіба у вигляді мікроорганізмів з якими контакту не встановиш… А втім, чи є життя на Марсі, котрий Карл, — за цим слідкує обсерваторія Лоуелл — хай вона і розбирається!..

25 ЧИСЛО НЕ ЗНАЮ. ЯКОГО МІСЯЦЯ. ВЗАГАЛІ — ДИВНО: ЧИСЛО Є, ЯК ЩОЙНО ВИЯСНИВ, А МІСЯЦЯ НЕМАЄ. ТРЕБА ПРО ЦЕ — ПРО ЗНИКНЕННЯ МІСЯЦЯ ДОПОВІСТИ КОМАНДИРОВІ КОРАБЛЯ… ЗАГАДКОВЕ ЗНИКНЕННЯ МІСЯЦЯ.!!!)

Борт космічного корабля "Геліос".

Я ніби передчував: сьогодні мені цілісіньку ніч снилися якісь два незвичайні пацюки. Їй-право, таких я ніколи не бачив: чорні, отакезні!!! ОТАКЕЗНІ!!! Дивно. Дуже дивно. Як вони проникли? На космічний корабель. От зарази! Я довго думав і ось до чого нарешті додумався: внутрішній інтер’єр корабля обшитий деревом… Пацюки прогризли в ньому дірку. Так, так, вони ж гризуни. Треба заявити, щоб дерев’яну обшивку змінили на залізну. Ліпше сталево— титанову, її пацюки не прогризуть. А так… Прийшли, понюхали і пішли геть… Дивно. ДУЖЕ ДИВНО!!!

27. ЧИСЛО ВСЕ ЩЕ Є, А МІСЯЦЯ ВСЕ ЩЕ ЧОМУСЬ НЕМАЄ. ПРО ЦЕ БУДУ ВДРУГЕ ДОПОВІДАТИ КОМАНДИРОВІ — ЯКЩО ВІН ЩЕ У НА Є. ВЧОМУ Я СУМНІВАЮСЯ…

Увесь день міркував: що за дивні пацюки приходили до мене вночі? І взагалі, де вони взялися на кораблі? Це ж не якась заіржавлена морська посудина, що набирає пацюків у портах, а космічний отой самий… Що саме — треба розібратися.

ЧИСЛО (НЕ ПАМ’ЯТАЮ ЯКЕ САМЕ. З КАЛЕНДАРЕМ У МЕНЕ НЕРОЗБЕРИХА).

Сьогодні за обідом в кают— компанії розповів про свій сон з пацюками.

Члени екіпажу "Геліоса" чомусь ні сіло, ні впало почали сміятися. Стривожившись, чи все у них гаразд із здоровим глуздом (можливо, на них вже почав негативно діяти замкнутий простір нашого корабля?), я розповів сон вдруге… Перестали сміятися… А то… заливали… Що я, мовляв, Гоголя начитався перед сном. Якого Гоголя? Який??. "Ревізора" написав? Який… "Ревізор"? Який городничий? Не Гоголю, не його Городничому снився сон з пацюками!