Ніде правди діти — декому з нас до смаку теоретизування. А після такого товстого тому практики можна виділити кілька сторінок і для теорії.
А ось і відповідь на твоє запитання: ми вирішили, що задля цікавості й контрасту наш герой-оповідач має в чомусь відрізнятися від людей, які його оточують,— тож він не буде пересічним мисливцем за доларами. Так Лауден Додд став студентом-скульптором, а наша оповідь, переносячись в різні кутки земної кулі, завітала до Парижа, зазирнула до Барбізона. Ось чому, мій любий друже Лоу, цей ецілог присвячений тобі.
Адже й справді — саме ти, а не хтось інший, спроможешся зрозуміти все, що таїться між рядків,— ти і ще один наш спільний друг. Адже вам відомо, щoб криється тут за кожною маскою; контракт на постачання статуй нагадає тобі давню історію, і тобі не вперше доведеться почути, яку загрозу таїть у собі руссільйонське вино. Нехай зі сторінок цієї книжки зашелестить тобі опале листя Ба-Бро, звуки Лавеню й вулиці Расіна — всі спомини про наше спільне минуле. І якщо тобі й не сподобається ця історія, тобі, я певен, приємно буде вдихнути повітря нашої юності. [354]