Отже, ми з повним правом можемо зараз стверджувати, що Кий був реальною історичною особою, видатним полянським князем, засновником Києва.
Автор не ставив собі за мету написати про Кия роман-хроніку, де б можна було використати матеріал з "Повісті временних літ". Задум його був значно скромніший — в сюжетній формі реконструювати лише невеликий відтинок Києвого життя, але відтинок важливий. Тут — напад однієї з гуннських орд, що після розпаду держави Аттіли кочувала в причорноморських степах, зміна династії в полянському союзі племен, заснування Києва. І, звичайно, політичний устрій, побут, військова організація східних слов'ян того часу, про що чимало матеріалу дають хроніки Прокопія, Менандра, Псевдо-Маврикія, Йордана та інших середньовічних хроністів, а також численні публікації радянських учених.
Цього року ми відзначаємо 1500-річчя Києва, найстарішого східно-слов'янського міста, що відіграло визначну роль в історії трьох братніх народів — російського, українського та білоруського.
Князь Кий не залишив нам каменя з точною датою заснування своєї столиці. Ця дата встановлена вченими довільно на основі вивчення археологічних матеріалів. Більш-менш точно ми можемо говорити лише про період заснування Києва, і 482 рік — це, мабуть, найнижчий рубіж того періоду, а верхній губиться десь у VI столітті.
Та цілком усвідомлюючи умовність цієї дати, ми з радістю і гордістю відзначаємо цей славний ювілей і передусім звертаємо свої погляди в сиву давнину, до наших далеких предків, до князя Кия, його братів та сподвижників, які заклали підмурівок східно-слов'янської державності, "зрубали" це сонячне місто над Дніпром і в братерській єдності відстоювали його від численних завойовників.
Велика історія Києва. Зростав він, будувався, був одним із кращих міст середньовічної Європи, не раз зазнавав ворожих навал, руйнувань і знову відроджувався. Та ніколи не був він таким юним красенем, як нині, коли відзначає свій півторатисячолітній ювілей.
notes
Примітки
1
Хоре, Хорос, Дажбог, Даждьбог, Світовит, Світовид — так стародавні слов'яни називали сонце, якому поклонялися, як богові. Від Хороса походить прикметник хороший, тобто сонячний, тарний, погідний.
2
Праворуч.
3
Старовинна ручна зброя, що має форму молота, насадженого на довгий держак (ред.)
4
Дядько по батькові, батьків брат.
5
Вуй, вуйко — дядько по матері, материн брат
6
Досі не з'ясовано походження племінної назви уличів. Є відомості, що колись жили вони між Дунаєм і Дністром — у місцевості, яка з давніх-давен прозивалася Углом (Кутом). Значно пізніше тюрки назвали її Буджаком, що теж означає — кут, угол. То, може, звідси й походить етнонім "уличі", утворений з первісного "угличі"?
7
Боротьба, бій, борня.
8
Ранкова зоря.
9
Походження і значення слова "анти" до цього часу не з'ясоване. Антами називали східних слов'ян греки, які, можливо, так вимовляли їхню племінну назву — венети (венти, венди). Є й інша думка: погуннськи "анда" — союзник, побратим. Тож підкорених гуннами східних слов'ян греки могли прозвати антами.
10
Стародавні звичаї і порядки.
11
Гунни вийшли з Північного Китаю (ІІІ— І ст. ст. до н. е.), пізніше вони підкорили Казахстан, Середню Азію, а звідти рушили на захід і осіли на Дунаї, на території сучасної Угорщини, роблячи спустошливі походи на сусідні країни.
12
Рекс, рикс — король.
13
Римська провінція між нижньою течією Дунаю і Балканськими горами.
14
Корзно — верхній одяг, схожий на плащ.
15
Ліворуч.
16
Римська імперія поділялася на Східну зі столицею в Константинополі і Західну зі столицею в Римі.
17
Сучасна Франція.
18
Сьогодні.
19
Жердина.
20
Корзно — верхній одяг, схожий на плащ.
21
Полк — народ, плем'я, ополчення.
22
В давнину Почайна впадала в Дніпро приблизно там, де зараз міст ім. Патона. Дніпро ж протікав ближче до лівого берега і лише в XVII ст., під час великої повені, прорвався в гирло Почайни і проклав собі русло, що існує донині.