Хлопчики з бантиками

Сторінка 52 з 77

Валентин Пікуль

— Мабуть, це була Кем на поморському березі. Можливо, що й з материка цього дня могли бачити наш соловєць-кий Кремль...

А потім роза вітрів повернулася в хаосі циклонів, і над Соловками завихорила метелиця. Щоправда, сонце одразу розтопило щедрий сніг, і знову заспівало птаство, але сніговий буревій у червні був незвичайний, а Фінікін став насміхатися з Савки:

— От тобі й край, де люблять до кінця. Це вже й тут така заваруха, а ближче до Шекспіра ще й не так свисне. Ще кусатимеш себе за лікоть.

— Я протягів не боюся,— відповів йому Савка. Лише Коля Поскочін не говорив про свої плани,

— Звісно,— зауважив четвірочник Джек,— адже вів у нас відмінник, йому_ й карти в руки. Будь-який козирний флот собі вибере.

Поскочін відповів Баранову цілком продумано:

— А я свої п'ятірки в кар'єру запрягати не збираюсь І не буду флот вибирати. І не вибиратиму клас кораблів. Я зроблю інакше: куди пошлють, туди й піду.

З роти" радистів, що біля Банного озера, прийшов Мазгут Назипов.

І у вас,— запитав,— диму не видно? А в нас таке ди-

М°БДесь""г°Рів ліс— ^ЇД Роти Радистів яКимсь чином перекинувся до озера стернових. Спочатку думали, що винні кур-пі Зібрали всіх юнг.

м " Товариші,— виступив перед ними /-.грамов,— обурли-

що ви не поважаєте лісу, який дав вам притулок. Я ніколи'не забороняв вам розкладати вогнище в лісі. Але тепер, здається, настав край. Ліс горить... то там, то тут палахкотить. Невже так важко затоптати вогнище й залити його? КурЦ1' Дивіться, чорти б вас забрали, куди кидаєте недопалки... .

Капітан першого рангу дав їм усім доброго прочухана. Але здається, зробив він це даремно. Юнги звикли жити в лісі. Вогнища вони, звичайно, розпалювали до небес. Курці кидали недопалки. Але вогнища й недопалки юнги старанно гасили. Перед ними було поставлене завдання посилити пильність, і вони виконали розпорядження: стежили, щоб ніхто не підпалив лісу з легковажності. Та ліс займався сам. З доброго дива — пішло тріщати в сухостої. Зі свистом обвуглювалася хвоя сосон.

— Це не ми! — хвилювались юнги.— Ми не палії...

Савка відчув неприємний озноб. Як і тієї ночі, коли з просвердленою гвинтівкою в руках він стояв у караулі, а навколо нього потріскував сушняк — шастав ворог.

ХРОНІКА ТАРС, ЛИПЕНЬ 1943 РОКУ

5 — німецько-фашистськї війська почали наступ па Орловсько-Курському та Білгородському напрямках. За день боїв підбито 586 танків противника...

6 — на Орловсько-Курському й Білгородському напрямках за день підбито й знищено 433 танки противника...

7 — на Орловсько-Курському та Білгородському напрямках за день підбито й знищено 520 німецьких танків...

8 — на Орловсько-Курському й Білгородському напрямках за день підбито й знищено 304 ворожих танки...

9 — на Орловсько-Курському та Білгородському напрям-кахЛа День підбито й знищено 223 танки противника.,.

Ю на Орловсько-Курському й Білгородському напрямках радянські війська відбивали численні атаки противника. Підбито й знищено 272 німецькі танки..." "; *?Ританські та американські війська висадилися на острові ІЛЦ1Л1Я.

15 — північніше і східніше від Орла Червона Армія цими днями перейшла в наступ, прорвала оборонну смугу противника й взяла великі трофеї.

17 — на Орловській дільниці та Орловсько-Курському напрямку радянські війська в наступальних боях просунулися вперед.

22 — ТАРС опублікувало спростування повідомлення німецького інформаційного бюро про те, що нібито 20 липня радянські війська пробували висадитися на норвезькому побережжі...

25 — відставка Муссоліні. Прем'єр-міністром Італії призначено маршала Бадольо. Король Віктор-Еммануїл прийняв на себе командування військовими силами.

26 — на Орловському напрямку радянські війська продовжували наступ.

Танкова битва на вогневій Курській дузі закріпила успіх нашої армії.

— Коли ж на флот? — хвилювались юнги.— Так ми на шапкобрання прийдемо... А коли стрічки? А коли ногони?

— Ти-хо-о! Все буде. Перелом війни, але ще не кінець її!

Аграмов був дивна людина. Літній капітан першого рангу, так би мовити, без хвилини адмірал, не вважав принизливим для себе особисто проводити з юнгами заняття з вітрилами. Ось почулося довгоочікуване:

— Весла шабаші Рангоут ставити.

Скількох помилок одразу припустилися вони! Гребці правого борту повинні лівою рукою взятися під рангоут, а правою обхопити тіло щогли. А з лівого борту — навпаки. Треба пам'ятати, що рух годинникової стрілки — головний орієнтир у русі рапгоуту. Кожне діло зразу не йде на лад, і спроба закінчилася тим, що загребного Фінікіна юнги тріснули щоглою по рудій довбешці.

— Ой, зззвірі! — розлютився він від болю.

Аграмов поки що не втручався, лише простяг Фіпікіну п'ятак:

— Охолоди у воді н приклади. До весілля заживе. А на весіллі розкажеш нареченій, як тебе на флоті щоглою били...

Фінікін ©пустив руку за борт, охолоджуючи п'ятак, але вода здалася йому теплою. Він занурив руку нижче ліктя:

— Ой, ось де лід!

— А ти як гадав? — усміхнувся Аграмов, спостерігаючи, як вовтузились юнги з такелажем.— Встигають прогрітися ляше верхні шари моря. А в Баренцовому вода завжди кри-

№а Щогла вже ввійшла в степе, їд тіло юнгн прикріпили до Ґ яки скобою нагеля. Теорія й практика — різні речі. Савка зубок знав вант-путенси, банти та боути, кренгельси й люмпен. Але зовсім інша річ, коли з цими назвами треба зу-Втрітися на практпці. Вітер видирав штанги з пальців, а вогка шкаторина вітрила, обтягнута знизу тросом, боляче била по обличчю, вигойдуючись на вітрі з лунким ляскотом, ніби стріляла гармата.

— Погано! — сказав Аграмов, закурюючи цигарку й ховаючи назад у коробку обгорілий сірник, щоб не смітити в морі._З такими успіхами вам, хлопці, не на флоті служити, а працювати де-небудь... у роздягальні!

Він наказав опустити вітрила, розібрати рангоут і зачохлити його, як було до цього. Диявольська робота почалася ваново, але Фінікіна щоглою вже не огріли по голові — й за це спасибі. Аграмов примусив юнг повторити всю операцію разів чотири підряд, доки не навчилися.

— На фалах! Вітрила підняти... Вибрати фали, хай вам біс! Осади галси... Шкоти, шкоти тримай! Не розвішуй вуха!

На березі шкоти — звичайні собі вірьовки. Але в морі вони поводяться, як розлючені гадюки. Савка аж упрів, тримаючи їх, а Федя Артюхов зірвав ніготь, кров'ю забризкав штани. Сидіти під вітрилами на банках уже не можна — коли напнуто вітрила, команда переміщується па днище. Капітан першого рангу забрав пранор з корми.