Капітан Фракасс

Сторінка 160 з 161

Теофіль Готьє

36Ларідон, Цезар — собакія, персонажі однієї з байок Ла-фонтена, перший — нерозумний і улесливий, другий — хоробрий і гордий.

XII. "КОРОНОВАНА РЕДИСКА"

1 Так кажуть про нерішучу людину, яка вагається у виборі між якимись рівноцінними предметами тощо. Французький філософ Жан Бурідан (XIV ст.), заперечуючи свободу волі, нібито твердив, що осел, перебуваючи на однаковій відстані між двома однаковими в'язками сіна, не зміг би без якоїсь додаткової спонуки вибрати ту чи другу і, не зрушивши з місця, здох би з голоду.

2 Йдеться про взяті з міфології та історії випадки, коли герої зазнавали від любові великої шкоди. Деяніра, дружина Геракла, мимоволі вбила чоловіка, давши йому отруєний одяг; Самсон і Даліла — див. прим. 30 на стор. 420; римський воєначальник Марк Антоній (І ст. до н. е.), одружившись із єгипетською царицею Клеопатрою, виступив проти Риму, зазнав поразки й покінчив життя самогубством.

3 П у б л і й О в і д і й Н а з о н (43 р. до н. е. — 18 р. п. е.) — римський поет; найвизначніший його твір — поема "Метаморфози", в якій розповідається про різноманітні міфічні перетворення богів та героїв (у рослини, в камінь, у тварин і т. д.).

4 Побудовані з нахилом старовинні (XII ст.) вежі в італійських містах Пізі та Болоньї; вежу в Болоньї названо іменем її творця — архітектора Азінеллі.

6 Французька королева Катерина Медічі (XVI ст.), з роду флорентійський правителів, привезла з собою до Франції багатьох італійських художників, архітекторів, поетів.

6 Р і к е-Ч у б ч и к — герой однієї з казок відомого французького письменника XVII ст. Шарля Перро.

7Філіда, Тирсис — герої пасторальної драми італійського письменника Бокареллі "Філіда з острова Скірос" (XVII ст.), ідеальні закохані. Т і т и р — закоханий пастух, оспіваний в одному з віршів Вергілія.

8 Любовні. Слово походить від імені давньогрецького поета Анакреонта (VI—V ст. до н. е.), який оспівував земні радощі, любов, вино, бенкети і т. д.

9 Пастушка, оспівана у вірші Вергілія, юна красуня.

10 Давньогрецький філософ Епікур (IV—III ст. до н. е.) вважав за найвище благо розумну пасолоду радощами життя.

11 Юний воїн з поеми Вергілія "Енеїда", відданий друг.

12 Вірний Ахат (лат.), щирий друг Енея, героя "Енеїди".

13 Закохані красуні, персонажі багатьох творів французької літератури XVII ст. Тут — повії.

14 Лінія — старовинна міра довжини, близько 2,5 мм.

15 Смаглявку (ісп.).

16 Агронавти — у давньогрецькій міфології — мореплавці,які на кораблі "Арго", щоб знайти золоте руно (вовну) чарівного овна (барана), здійснили подорож до далекої Колхіди (Чорноморське узбережжя Закавказзя).

17 Йдеться про оду французького поета Франсуа Малерба (1555—1628), в якій він втіщає засмученого батька —пана Дюпе-р'е — в горі від смерті дочки.

18 Бербери — група народів країн Північної Африки.

19 Каторжникам ставили клеймо у формі лілеї, геральдичної квітки в гербі французьких королів.

20 До ваших послуг (ісп.).

21 Озеро в Італії; в давнину вважали, що то вхід у царство мертвих.

22Лари, пенати — у давньоримській міфології — покровителі жител, дому. Переносно — дім, домашнє вогнище.

23 Біблійний персонаж Іаков бачив у сні драбину, по якій спускались і піднімалися ангели.

24 Стайні царя Авгія з давньогрецької міфології, в яких утримувалось кілька тисяч голів худоби, не чистились ЗО років. Геракл очистив їх, спрямувавши туди течію річки Алфей.

XIII. ПОДВІЙНИЙ НАПАД

1 Харити — три давньогрецькі богині краси й радості (у римлян — грації).

2Вуе Симон (1590—1649) — придворний художник Людові-ка XIII.

3 Персонаж із сатиричної комедії французького письменника Жана Батіста Мольєра (1622—1679) "Тартюф", тут — добродушна стара жінка; Масетта —стара звідниця з твору Матюрена Ре-ньв (1573—1613), французького поета, відомого своїми сатирами.

4 Герцог Букінгемський, англійський посол у Парижі (XVII ст.), наполегливо залицявся до французької королеви.

5 Ламаю, сам не ламаючись (лат.).

6 Герой давньогрецької міфології, який переміг чудовисько Медузу й відрубану голову її причепив до свого щита.

7 В античній міфології — кохана Ерота (Амура), жінка, якій боги дарували безсмертя.

* Межа, найвищий ступінь досконалості (лат.).

XIV. ЛАМПУРДОВА ПОРЯДНІСТЬ

1 Демосфен нібито готувався до своїх виступів на березі моря, змагаючись із шумом хвиль.

2 Французький гравер і графік XVII ст., автор популярних гротескних малюнків.

3 Легендарний давньогрецький байкар (VI ст. до н. е.), який нібито був горбатий.

4 За всіма правилами мистецтва (лат.).

5 Роланд — герой французької епічної поеми "Пісня про Роланда" (XII ст.), Дюрандаль — його меч (назва за прізвищем зброяра), так само, як Тизон, Отеклер — мечі Сіда і Амадіса Гальського (див, прим. 7 на стор. 417 і прим. 23 на стор. 414).

6 Друге "я" (лат.).

XV. МАЛАРТИК ЗА РОБОТОЮ

1 Тобто на людей, котрі нічому не вірять. Хома невірний — євангельський персонаж, один з учнів Ісуса Христа, який не вірив, що Христос воскрес, доки не побачив його і не доторкнувся до його ран; П і р р о н — давньогрецький філософ (IV—III ст. до н. е.), основоположник античного скептицизму, піддавав сумніву можливість пізнання світу.

2 П'єса П. Корнеля.

3 Танець святого Віта — нервове захворювання, супроводжується судорожним смиканням якоїсь частини тіла.

4 Коней цієї породи розводили у французькому окрузі Перш, від якого й походить назва.

5 Місто (тепер передмістя Парижа), а також побудований у XIV ст. замок біля нього, який довго був літньою резиденцією французьких королів. Згадувану далі каплицю з мінаретами споруджено в XVI ст. (архітектор П. де Монтеро).

6 Легенда розповідає, що відомий своїми судовими реформами французький король Людовік IX (XIII ст.), якого прозвали Святим, правив суд під дубом.

7 Жінка, оспівана в оді французького поета XVII ст. Франсуа Мейнара "Стара красуня".

8 Мадригал — невеликий ліричний вірш з компліментом жінці.

9 В Біблії розповідається, що благочестивий і смиренний Іов, навіть втративши все своє добро, хвалив бога, сидячи яа гноїську.

10 В поемі італійського поета-гуманіста Алігієрі Данте (1265— 1321) "Божественна комедія" є епізод, де розповідається про грішників-лицемірів, які, попавши в пекло, мусили носити позолочений свинцевий одяг.