Батько підняв сина, пригорнув до грудей. Та спровадивши устриці, штокфіші і інші ласощі, велів свойому кухареві ладити бенкет на 400 накрить, при якому не обійшлося без шампанів, хересів і т. ін.
Старший брат був саме тоді виїхав за інтересами (їздив до одної з численних рафінерій спирту) і повернув якраз у день бенкету. Та коли довідався про причину пиру, не хотів прийти, а батькові сказав з огорченієм:
— Отче, я від найпершої молодості працюю з тобою і солідно проваджуся, а ти не то що не хотів дати мені на банкети з моїми товаришами, але не позволяеш навіть явно тримати метресу, так що я мушу удержувати її з моїх
* Золота середина (лат.).— Ред.
ощадностей, а велебний мій браток, сей шантажист і майже кримінальник, удостоївся тої честі, що справляєш бенкет, який коштуватиме до 4000 доларів. А отець на се:
— Сину, ти все зі мною і всьо моє — твоє. А мій молодший син пропав і вернувся — погиб і воскрес.
І заснував батько орган із найретрограднішими тенденціями, а "блудний син" став його редактором.
— Чи се ви відносите до мене? — запитав розлючений юнак.
— Ні, добродію,— відповідає мр. Бамбертон.— Притчу скомпонував я на основі асоціації ідей. "Блудний син" — симпатичний, бо мав ідею, "був собою". Завівся, звихнувся, ну і "навернувся" на "праву", то є відповідну становищу його роду і плоду дорогу. А ви... ви такої еволюції не перейдете.
На другий день казав мр. Бамбертон розписати конкурс на найліпшу працю: "Про суспільну сугестію зі спеціальним узглядненєм сугестії соціалістичного світогляду на буржуйських ковтунів". Нагорода 1000 доларів.