Оцей блиск в очах, подумав Бонд. Як добре він знав ті моменти, коли доти холодні сірі очі шефа раптом виказували його внутрішнє збудження.
— їй не залишалося нічого іншого, як кинути свою останню карту. Дівчина знала: це буде хід тузом. Якщо вона дістане змогу перейти до нас, то прихопить з собою шифрувальну машину. Новенький "Спектр"! Річ, за яку ми б віддали багато чого.
— Боже! — вихопилось у Бонда. Його скептицизм упав навколішки перед величчю винагороди. "Спектр"! Апарат, що уможливить розшифрувати всю цілком таємну інформацію та канали, якими вона рухається. Навіть у тому разі, якщо його втрату негайно викриють, а сам апарат вилучать з оснащення російських посольств та шпигунських центрів у всьому світі, все одно це буде неоціненна перемога. Бонд не володів деталями шифрувальної справи, і в інтересах безпеки, на той випадок, якщо його колись захоплять у полон, він прагнув знати про ці таємниці якомога менше. Та він знав, що в російській таємній службі втрату "Спектра" розцінюватимуть як велику катастрофу.
Все. Бонд був переможений — його переконали. Він одразу ж сприйняв на віру історію дівчини, хоч якою неймовірною ця історія йому здавалася. Принести їм з величезним ризиком отакий дарунок — для росіянина це могло означати лише акт відчаю, відчайдушного, якщо хочете, засліплення. Чи правдива легенда тієї дівчини, чи ні — принципового значення це не мало, ставки були надто високі, щоб відмовитися від такої гри.
— Розумієте, нуль нуль сім? — м'яко запитав М. Прочитати думки Бонда, бачачи спалахи збудження в його очах, було не важко. — Ви розумієте, що я маю на увазі?
— Але ж вона не сказала, як це можна зробити? — ухильно промовив Бонд.
— Не зовсім так. Керім запевняє, що вона була абсолютно впевнена. Йшлося про якісь нічні чергування. Очевидно, іноді вона чергує вночі сама і спить на похідному ліжку в кабінеті, де стоїть апарат. Здається, вона не має сумнівів, що зможе винести "Спектра". Хоча й розуміє: її знищать, якщо хоча б уві сні хтось дізнається про цей план. її тіпало від самої думки про те, що Керім доповідатиме все це мені. Вона вирвала в нього обіцянку, що він особисто шифруватиме донесення, надішле його в блокноті одноразового користування і не зберігатиме жодної копії. Керім, звісно, зробив так, як вона й просила. Щойно вона згадала про "Спектр", він збагнув, що йдеться про найбільший шанс, який нам трапився після війни.
— Що було потім, сер?
— Пором підходив до містечка Ортакой. Дівчина сказала, що має сходити там на берег. Керім пообіцяв передати повідомлення тієї ж ночі. Вона відкинула будь-яку домовленість підтримувати контакт надалі. Лише наголосила, що зі свого боку додержуватиме угоди, якщо ми зробимо те саме з нашого боку. І розчинилась у натовпі на сходнях. — М. нахилився вперед і пильно поглянув на Бонда. — Керім, звісно, не міг гарантувати їй, що ми укладемо з нею угоду.
Бонд промовчав. Йому здавалося, що він у змозі передбачити подальший перебіг подій.
— Дівчина зробить це лише за однієї умови...—Збудження в очах М. переростало в лють. — А саме: ви вирушите до Стамбула й привезете її та апарат до Англії.
Бонд знизав плечима. Зробити це було не важко. Але... І він упевнено відповів на погляд М.
— Потрібен шмат пирога, сер. Як я розумію, тут існує тільки одна перешкода. Вона лише бачила мої фотографії і читала захоплюючі історії. Уявімо собі, що живий Бонд не виправдає її сподівань.
— Ось тут на вас і чекає робота,— похмуро кинув М. — Ось чому я й ставив оті запитання щодо міс Кейз. Тепер від вас залежатиме, чи виправдаєте ви її сподівання.
Розділ 13
"БЕА ДОСТАВИТЬ ВАС..."
Чотири маленькі прямокутні пропелери один по одному повільно заобертались і перетворилися на чотири кола, що заспівали свою джмелину пісню. Низьке дзижчання турбореактивних двигунів здійнялося до пронизливого скімлення. Рівень шуму і повна відсутність вібрації суттєво відрізнялися від усепроникливого ревіння і граничне напруженої могуті решти лайнерів, якими доти літав Бонд. Коли "віскаунт" легко вирулював на мерехтливу злітну смугу "схід-захід" лондонського аеропорту, Бонд відчував себе так, ніби сидить усередині дорогої механічної іграшки.
Шеф-пілот дав повний газ, і всі чотири двигуни зайшлися в реві, що кригою сковував душу. Ще хвилина, і літак, вирвавшись із полону гальмів, помчав злітною смугою, а тоді швидко, легко шугнув угору. Сто тридцятий рейс БЕА за маршрутом Рим — Афіни — Стамбул розпочався о десятій тридцять набором висоти, що за якихось десять хвилин уже досягла двадцять тисяч футів. "Віскаунт" торував шлях широким повітряним каналом, яким здійснюється середземноморський рух до Англії і навпаки — з Альбіону на південь. Рев літака обернувся на сонний низький свист. Бонд розстебнув ремінь безпеки й закурив сигарету. Потім дістав з-під крісла елегантний "дипломат", поклав його поруч із собою на вільне місце і взяв звідти "Маску Дімітріоса" Еріка Амблера. Зовні "дипломат" здавався вузьким і легеньким, але як здивувався б службовець на реєстрації, коли б не пропустив його без перевірки, а взяв та зважив. А коли б "дипломатом" зацікавились митники й поставили його під інспектоскоп, то можна собі уявити, який би вони мали вигляд!
Обладнував цю гарну маленьку валізку відділ "К'ю". Почали вони з ручки фірми "Свейн і Адіні". її демонтували і між шкірою та підкладкою каркаса розташували в два ряди п'ятдесят набоїв двадцять п'ятого калібру. В кожному з невинних зовні боків був схований тонкий ніж для кидання виробництва славетної фірми "Вілкінсон", а руків'я винахідливо зашили в кутки "дипломата". Незважаючи на кпини Бонда, майстри з "К'ю" приладнали в замку невеличку схованку, з якої, коли натиснути кнопку, в долоню випадала таблетка смертоносного ціаніду. (Як тільки Бондові привезли додому "дипломат", він викинув таблетку в унітаз.) Якщо розкрутити товстий тюбик крему для гоління марки "Пальмолів", з цього звичайнісінького на вигляд предмета легко виходив запакований у бавовняну тканину глушник для "беретти". На випадок потреби у валюті кришка "дипломата" приховувала в собі п'ятдесят золотих соверенів, і, щоб видобувати їх звідти, досить було повернути вбік верхню планку.