— My name is Sum.(l)
Жирний кабан насолоджується тріумфом:
— Half virgin Half virgin Twelve years old!(2) Він пояснює, що "напівнезаймана" означає, що дівчина кохалася лише один раз. Але Фредерік знову відхиляє пропозицію, йому ж бо подобаються дівчата із грудьми та волосатими передками (тобто жінки).
(1) Мене звуть Сум. (англ.)
(2) Напівнезаймана. Дванадцять років, (англ.) [107]
— Sorry. Forget it. Bye Bye.(1)
Фредерік удає, наче збирається виходити, але суміст перекриває дорогу. Цього разу він не посміхається, він нічого не розуміє. Що шукає цей француз, чому відмовляється від усіх цих скарбів? Але сам Фредерік також не знає відповіді. Проте він точно знає, що все запропоноване — не для нього.
— Tfou want grass? Opium? Heroin? (2)
— Hi, дякую. Я надаю перевагу екстезі, але більше його не вживаю, це надто важко, коли все закінчується.
Чолов'яга робить дівчинці знак, аби та вийшла. Та задкує і мурмоче "коп хун ха" (дякую). Схоже, вона щаслива з того, що збереже свою напівнезайманість ще на кілька годин. І тут бройлер зрадів:
(1) Ні. Забудь. Бувай, (англ.)
(2) Тобі потрібна травка? Опіум? Героїн? (англ.) [108]
— say what you want. What you want, I got. (l)
Він натискає на якусь кнопку, і розсувна куліса відкриває вид на купу напівоголених дівчат, що розляглися в темній залі по той бік прозорого дзеркала. У Фредеріка виникає неприємне відчуття, наче він виступає в ролі свідка, який мусить упізнати підозрюваного в черговій серії "Блюз поліції Нью-Йорка". Йому наливають якийсь коктейль на кшталт "ром-гран-марньє-амарето-із-ана-насно-гранатово-апельсиновим-соком", і він роздивляється шеренги дівчат, котрі не бачать його і наводять красу перед дзеркалом. Між ними та Фредеріком проліг мур, гірший за берлінський: мур із грошей.
(1) Ти кажи, чого хочеш. Що ти хочеш, у мене є. (англ.) [109]
Одна з дівчат застромила собі фломастер у вагіну. Навприсядки вона щось пише своєю передницею на паперовому листі. Після кількох хвилин цих складних вправ вона підводиться і з гордістю показує папірець, на якому написано: Welcome. Фредерік із радістю констатує, що у писемності є майбутнє. Подібний перформанс викликав би фурор на Паризькому книжковому ярмарку.
Він продовжує оглядати ці створіння. Вони розвалилися на подушках із дуже сумним виглядом. Фарбована білявка поїть пивом малюка гібона, який сидить на її плечі. Чи не застудяться вони від кондиціонера? Фредерік не наважується поставити це питання товстому, бо ризикує опинитися на вулиці.
Раптом його увагу привернула одна з дівчат, що вирізнялася надзвичайно гнучким, струнким, чуттєвим тілом. її обличчя було приховане під маскою з латексу. Він вказує на неї пальцем. Суміст неймовірно радий:
— The slave! На ha! Good! You stay here! (l)
— Five minutes, yes, I know, (2) — додає Фредерік.
Нарешті він дізнається, що відчували наші пращури рабовласники. Ця чудова гнучка істота із маскою на обличчі виконуватиме всі його примхи. Нарешті щербатий товстун повертається (після звичних трьохста секунд), але цього разу він сам. Він запрошує Фреде-ріка йти за ним і заводить його до чудово обладнаної камери для катувань: гімнастичний кінь, андріївський хрест, блоки, наручники та ланцюги, батоги та хлисти, штучні фалоси усіх розмірів розвішані по стінах. Справжня катувальня для справжнього ката.
(1) Рабиня. Ха-ха! Стій тут. (англ.)
(2) Так, я знаю, п'ять хвилин, (англ.) [111]
Рабиня прикута до стіни за руки, щиколотки та талію. На обличчі — та сама маска. Товстун отримує гроші, складає долоні, вклоняється сто разів і йде.
"Через мою слабкість західні чоловіки ще довго матимуть тут репутацію мерзенних деспотів", — подумки вимовив Фредерік.
Після цього він вирішує вижати із цієї милої дівчини все, що тільки спаде йому на думку, аби отримати максимум задоволення (людина використовує чуже тіло, аби отримати якнайбільше насолоди, так само як і злочинець, що вкрав кредитну картку, намагається витягти з неї найбільше грошей).
Далі йде еліпсис. Еліпсис — це така стилістична фігура, яка дозволяє деяким лінивим авторам оминати подробиці Цей елегантний стрибок у часі часто залишає читача невдо-воленим. Тому заздалегідь просимо вибачення. [112]
Після того, як Фредерік кілька разів задав рабині "зміну насолоди та болю" (як казав Оноре Бостель), у нього прокинулася нестерпна цікавість. Він будь-що хотів побачити обличчя красуні, яку він щойно пестував, шпилив, мучив та кусав усюди. Він розстебнув кілька застібок, і коли йому нарешті вдалося зняти маску, він побачив сяюче обличчя Дельфін, яка запитувала:
— Скажи, Фреде, ти хоч знаєш, що щойно запліднив мене?
Бо, як і всі байки, ця теж має свою мораль у кінці.
Перша історійка з "Easy Reading"(1)
Джонатан повільно спускався численними сходами, що вели з вілли в стилі рококо до пляжу, докладаючи при цьому надлюдських зусиль, аби не виплеснути оливку із Martini Rosso на свій білий лляний костюм. Місяць відбивався на його зелених зі шляхетним відтінком мокасинах, дизайн яких розробив сам Берлуті спеціально для Енді Уорхола. Позаду, в патіо, Джесіка мурмотіла (фальшивила) The Look of Love, Соня перетравлювала півтора літра рожевого "тейтін-гера" 1875 року під навісом веранди, а молодичка Ульріка знову різала тонкі вени на своїх тендітних зап'ястках. Джонатан повільно йшов до моря, з ніжністю згадуючи про вечірку, яка добігала кінця: танець сірта-ки перетворився на бої парасольками, а BMW Z3 Mario закінчив свій пробіг у басейні. У свої тридцять вони ще знаються на розвагах. Вони не підкорялися часу, бо ж залишалися ще батьківські гроші та "в твоїх очах маячило кохання". Скоро буде світати, але Джонатан уже поспав (мабуть, він відключився тоді, коли натрапив на транксен, аспежик 1000 та оксиболдин). Удалині мерехтіли обриси Антибського мису. У голові крутився підзабутий мотив боса-нови: How Insensitive Жобіма, котру співав Френк Сі-натра, "Світ, що руйнується" Жюльєна Бає-1-pa, Nothing to loose Манчіні у виконанні Клодін Лонже. У повітрі Рив'єри маревіло щось, схоже на зітхання, що прилетіло невідомо звідки. Джонатан зустрів цього вечора якусь людину, й інші дівчата зрозуміли [115] по його очах, що ця зустріч відрізняється від інших. Раптом він кинув свій келих у море і пішов назад. Він мусить поставити Запитання цій чарівній персоні, з якою він щойно цілувався. Настав той момент.