Мамі нашій я, звичайно, нічого не розповів про цю пригоду. Як дійшов до річки, гарненько поодмиваз свої геть зовсім поруділі черевики. Поки дійшов додому, вони вксохли. Щоб надати їм належного вигляду, забрів по дорозі в пісок, проорав його носками метрів на три-чотири, і, як вийшов на стежку, взуття моє мало вже цілком пристойний вигляд, як і у всіх хлопців.
Свій двір, увесь наш закуток, сусідів своїх я застав у святковому настрої. Весна! Треба збиратися у степ! О, той степ! У степ люди їхали орати. У жнива в степ вибиралися косити. Парубки й молодші селяни ходили на заробітки в степ з косами, мантачками, із збаночками для води. В степу родило жито, пшениця. На степах садилися наші баштани, і з степу в село привозили кавуни, дані, гарбузи, а також тикви і всякі горгопочки. Навіть наша мама готувалася: перевіювала жито. Одвійки — курям, а найкраще зерно на посів піде. Ось-ось приїде мій дідусь, а її тато, забере те жито, одвезе його в степ, щоб посіяти... Я допомагав мамі замітати вінчиком одвійки; великим совком підбирав кондиційне жито, скидав його в лантух. Любиз таку роботу. Тільки як скінчили її, згадав про свою сьогоднішню покупку, про книжечку О. Олеся. Витяг її з кишені шинельки і сів на колоді читати. Така ж манюсінька книжечка, така ж непоказна! Ну що в ній може бути путнього? А втім, звичка взяла своє. Розгорнув ту книжечку, прочитав — і очам не повірив. Книжечка співала! Та як співала! І таким голосом, якого я ще і не чув. "Мати, мати, не журися, не сумуй, не проклинай 18, я і сам ходжу, як смуток, з серцем зранений украй. Ой нащо малу дитину доручала ти степам? Над степами сяє сонце і вітри гуляють там!" Це вірш написаний був, певно, про мене, про нашу маму і вже, напевне, про наш степ. Такого ж степу, як у нас, у світі немає. ї я приник серцем до книжечки, книжечка отеплилася, заворушилася, обернулася на маленького хлопчика чи на маленьку дівчинку. А та дівчинка дзенькнула ключиком, відпечатала моє серце і проскочила туди у відкрите віконце. Я не вивчав віршів з тієї книжечки, вони вивчилися самі і засіли в серці на все життя.
1 — Червоноград стоїть на так званій Українській лінії, побудованій у XVIII столітті для захисту від татарів. Місто, яке виросло при ній, стало Більовськом.— Заснування міста Костянтинограда (з 1922 р.— Красноград) започатковане спорудженням у 1731—1733 pp. Білівської фортеці у складі так званої Української лінії — системи оборонних укріплень від Дніпра до Сіверського Дінця. Збереглися залишки фортеці. 1784 р. її перейменовано в місто Костянтиноград.
2 Повітове земство — адміністративно-територіальне управління в Росії 1864—1917 pp., у функції якого входило підтримання належного порядку на місцевих шляхах, будування й утримання шкіл; воно організовувало медичне обслуговування населення, проводило статистичне дослідження тощо. Повітовий поділ в У PCP 1923 p. замінено округами, а згодом — районами.
3 "М алий Кобзар" — так звана "Мала книжка" Т. Г. Шевченка, що є рукописною збіркою його поезій 1846—1850 pp. Зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка У PCP (ф. 1). 1963 р. "Малу книжку" вперше видано фототипічним способом.
4 "М и р божий" — щомісячний політичний, літературний і науково-популярний журнал для самоосвіти; виходив у Петербурзі в 1901 —1906 pp. В 1906—1918 pp.— під назвою "Современный мир".
5 Сковорода Григорій Савич (1722—1794) — український просвітитель-гуманіст, філософ і поет.
6 Котляревський Іван Петрович (1769—1838) — український письменник, перший класик нової української літератури.
7 К в і т к а-0 с н о в'я н е н к о Григорій Федорович (1778—1843) — український письменник, основоположник художньої прози в новій українській літературі.
8 Г у с Ян (1371 —1415) — чеський мислитель, національний герой, ідеолог чеської Реформації. За боротьбу проти німецьких феодалів і викриття католицького духівництва засуджений як єретик і постановою церковного собору спалений в Констанці. Герой поеми Т. Г. Шевченка "Єретик".
Г о її т а Іван (?—1768) —один з ватажків народного повстання на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту 1768 р.— Коліївщини. Будучи сотником надвірних козаків в Умані, під час повстання перейшов на бік гайдамаків. Схоплений загоном царського полковника Гур'єва, І. Гонта був переданий шляхті, яка по-звірячому закатувала його в с. Сербах (нині с. Гонтівка) на Вінниччині. Герой Шевченківських творів "Гайдамаки", "Невольник", "Великий льох", "Холодний Яр".
10 Залізняк Максим (початок 40-х років XVIII — ?) — запорізький козак, один з керівників народного повстання проти польсько-шляхетського гніту на Правобережній Україні 1768 р.— Коліївщини. Походив із с. Мед— ведівки, що під Чигирином. Після придушення повстання Залізняка було схоплено, тавровано й засуджено на вічну каторгу в Нерчинськ. Оспіваний у поемах Шевченка "Гайдамаки", "Холодний Яр", "Невольник".
11 "Катерина" — поема Т. Г. Шевченка (1838), присвячена В. Жуков— ському: "На пам'ять 22 апреля 1838 года" (день звільнення поета з кріпацтва). У цьому творі поет вперше звернувся до теми жінки-покритки і ширше — жінки-матері.
12 "Варна к" — поема Т. Г. Шевченка (1848), сюжет якої поет викорис— тав у російській повісті "Варнак" (1853—1854). В центрі твору образ скрив— дженого кріпака, що став розбійником — варнаком.
13 Козачковський Андрій Осипович (1812—1889) —український лікар, друг Т. Г. Шевченка, листувався з поетом, автор спогадів про нього. Познайомилися 1841 p. у Петербурзі. Під час відвідання Козачковського у Переяславі (серпень 1845, кінець жовтня 1845 р.— початок січня 1846 р.) поет написав поему "Наймичка", вступ до поеми "Єретик", "Заповіт", "Кавказ". 1847 р. в Орській фортеці створив вірш "А. О. Козачковському".
14В і д Шевченка я вперше дізнався про існування слова "містері я".— Риси цього різновиду романтичної алегорично-символічної поеми властиві твору Т. Г. Шевченка "Великий льох" (1845). Жанр поеми поет визначив у підзаголовку як "містерія", тобто поєднання фантастичного з реальним, тяжіння до драматизації, таємничості, філософічності. У цьому жанрі написана й поема "Сон" ("У всякого своя доля", 1844), де автор, вдаючись до форми "сну", зображує широку соціальну панораму царської Росії, необмеженого монархічного, кріпосницького свавілля.