Д і о г є н
Він і портрета її не бачив.
П л у т о н
Ну, коли ви гадаєте, що він при добрім розумі, тоді я знаю, хто ж божевільний. Але скажіть мені, закоханий Фарамунде, хіба ви не раді, що заснували найпишніше королівство у всій Європі і що один із ваших спадкоємців король, який править ним сьогодні? То чому ж ви так не до речі взяли собі думку за принцесу Роземунду?
Фара м у н д
Правда ваша, ясний пане. Але кохання...
105
Плутон
Ха! Кохання, кохання... Якщо тобі до вподоби без краю нарікати на кохання, то йди в галереї! А щодо мене, то першого, хто забалакає про нього, я затоплю берлом межи очі! Хтось іще йде. Доведеться розчерепити йому голову.
М і н о с
Обережно! Хіба ви не бачите, що не Меркурій?
Плутон
Даруйте мені, Меркурію. Сподіваюся, що ви не збираєтеся балакати зі мною про кохання?
Меркурій
Ви знаєте, що до кохання мені байдуже. Щоправда, мені випадало мати з ним діла в інтересах батька мого Юпітера і пам'ятаю, я так добре приспав сірому Аргуса, що він і досі не прокинувся. Плутоне, я приніс вам добру звістку. Скоро я притягнув гармати, як ворохобники здалися. Ніколи ще в пеклі не панувало такого спокою, як нині.
Плутон
Божистий посланче Юпітера, ви повернули мені життя. Але іменем нашого покревенства, скажіть мені, боже проречистості, як ви допустили, щоб на тому і на цьому світі повівся такий обурливий спосіб говорити, що панує тепер повсюди — у книгах, званих романами, зосібна? Як ви могли дозволити найбільшим героям старожитності говорити такою мовою?
106
Меркурій
Гай-гай! Ми з Аполлоном тепер не в пошані. Більшість сьогоднішніх письменників уважають за свого справдешнього заступника такого собі Феба — дури я дуренного. До речі, я хотів попередити, що введено вас в оману.
Плутон
Введено в оману? Яким побитом?
Меркурій
Ви гадаєте, що сюди приходили правдиві герої?
Плутон
Авжеж, так гадаю, та я й маю докази, бо всіх їх зачинено в галереї моїх палат.
Меркурій
Помиляєтесь, бо це не герої, а гурт йолопів, чи радше химерних привидів, які, відбиті копії з багатьох живих людей, мали зухвальство прибрати ім'я найбільших героїв античних, але життя їхнє було куце і тепер вони блукають берегами Коціта й Стікса. Мене дивує, що ви ошукалися. Чи ж ви не бачите, що їм до правдивих героїв, як до неба. Що їх підтримує в очах людських, то не блиск сухозлотиці і фальшива гучність слів, і тільки-но зірвати з них шати, в які вбрали їх творці, і вони покажуть себе, які вони насправді. Я навіть привів з собою одного француза з Єлісейських полів, щоб він розпізнав їх, коли вони будуть викриті. Я певний, що й ви на це пристанете.
107
Плутон
Не тільки пристану, але й звелю вчинити це негайно і саме тут. Не марнуймо часу. Варто, зберіть усіх, хто в галереях, і випустіть їх потаємними дверми на балкон, звідки нам з руки буде їх пантрувати і з ними балакати. Нехай перенесуть наші крісла. Меркурію, ви сядете праворуч від мене, а ви, Міносе, ліворуч. А Діоген стане за нами.
М і н о с
Он ВОНИ сунуть усі гуртом.
П л у т о н
Чи всі вони тут?
Вартовий
У галереях ніхто не зостався.
Плутон
Поспішіте на клич ви, вірні виконавці моєї волі — привиди, злі генії, демони, фурії, всі пекельні сили! Оточіте цих удаваних героїв і викрийте їх!
К і р
Що? Ви наказуєте викрити такого великого завойовника?
Плутон
На жаль, шляхетний Кіре, доведеться вам скоритися.
108
Г о р а ц і й К о к л є с
Що? Зі мною, римлянином, який заступав міст один від цілого війська Порсениного, ви чините так, ніби я кишеньковий злодюжка?
Плутон
Ти в мене заспіваєш!
А с т р а т
Що? Немило трактувати такого люб'язного й палкого каваліра?
Плутон
Ти в мене побачиш царицю! І от усі вони викриті!
Меркурій
Де той француз, котрого я привів сюди?
Ф р а н ц у з
Тут, ясний пане. Чекаю вашого наказу.
М є р к у р і й
Поглянь на цих людей, ти з ними знайомий?
Француз
Чи я знайомий з ними? Та це ж сливе всі мої сусіди, такі міщани, як і я. Добридень, пані Лукреціє. Доброго здоров'я, пане Бруте. Здоровенькі були, панно Клеліє. День добрий, пане Горацію Коклесе.
Плутон
Зараз твої міщухи матимуть по заслузі. Варто, нікого не милуйте! А коли їх відбатожать, хай усіх
109
відведуть на берег Лети и потоплять на глибокому їх самих, і їхні любовні цидулки, і галантні листи, і пристрасні вірші, і всі їхні численні книги чи, краще сказати, стоси паперу, списані їхніми кумедними історіями. Гайда ж звідси, телепні в перевдязі великих героїв! Ось ви й прийшли до свого краю, точніше, до останньої дії комедії, в якій ви так недовго грали.
Герої
(З репетом тікаючи від канчуків)
О Кальпрепеде! О Скюдері!
Плутон
Чому я сам не можу цього зробити! Алє це ще не все. Міносе, негайно накажіть, щоб така доля спіткала всіх подібних їм в інших куточках мого царства.
М і н о с
Залюбки вволю вашу волю.
Меркурій
А от прийшли правдиві герої і прохають, щоб їх допустили до вас. Хочете їх бачити?
П л у т о н
Я був би дуже радий, але мене так притомили дурниці, яких я наслухався від цих зухвалих самозванців, що, з вашої ласки, я приляжу спершу перепочити.
Діалог на взір Лукіянового
У цій пародіі на тогочасні преціозні романи Буало наслідує давнього грецького сатирика Лукіяна ("Діалоги неживих"). Написано її 1665 р., а надруковано лише 1701,
130
коли померла Мадлен ( Скюдері— власне об'єкт цієї пародії.
1 Мінос, Плутон. Радамант — за міфологією, судді на тому світі. Плутон — володар пекла.
2 Єлісейські поля— оселя героїв на тому світі.
3 Селалон — закоханий пастух, герой наступного роману "Астреї" французького письменника Оноре д'Юфре (1568—1625). Правив за взірець усім авторам галантних творів.
4 Карний суддя — Буало виводить справжніх осіб — суддю Тардьє та його дружину, ідо були вельми скупі. їх забили грабіжники.
5 Промстей, Тантал, Іксіон, Сізіф — міфологічні герої, приречені на муки. Прометея дзьобав шуліка. Тантал знемагав од вічної спраги, Іксіон за гвалтування Гери крутнися в огненному колесі. Сізіф піднімав на гору камінь. 6 Діоен (IV в. до н. е.) грецький філософ, який, за давньогрецькими джерелами, жив у бочці.
7 Геродот (V в. до н. е.) — грецький історик.
8 Поки я дослухаю історію —у преціозних творах була сила всяких відбігів — ліричних, епістолярних тощо.