Герої з романів

Нікола Буало

ГЕРОЇ

З РОМАНІВ

ДІАЛОГ

НА ВЗІР ЛУКІЯНОВОГО

Мінос 1

(виходячи з приміщення, де він творить суд, недалеко Плутонових палат)

Щоб він пропав, той клятий базіка, згаяв мені цілий ранок! Ішлося про якусь ряднину, її поцупили в шевця на перевозі, а я тільки й чув, що про Арістотеля. Нема такого закону, щоб він його не навів.

Плутон

Чомусь ви дуже лихий, Міносе.

Мінос

А, це ви, володарю пекла. Що сюди привело вас?

Плутон

Я прийшов дещо вам розповісти. Але спершу хотів би дізнатися, який то адвокат отак увірився вам сьогодні своєю вченістю? Хіба Юо й Мартіне померли?

Мінос

Хвалити бога, ні. Але цей молодий небіжчик, очевидячки, відбув їхню школу. Він тільки й правив, що нісенітниці, і кожну підпирав витягами з давніх мудреців. І хоч переповідав їх препогано, він аж розсідався в солодких словах "галантний", "вишуканий", "чарівний": "Платон галантно каже в "Тімеї". Сенека вишуканий у трактаті "Про добродійство". Езоп чарівний в одній із своїх байок".

Плутон

Виходить, він несосвітенний дурень. Та нащо ви дозволили йому отак розводитися? Чому не звеліли замовкнути?

М і н о с

Замовкнути? Ото знайшли чоловіка, якому можна заткати губу, як він уже обізвався! Я з двадцяти разів удавав, паче збираюся встати з крісла, з двадцять разів гукав йому: "Адвокате, на бога, кінчайте! Кінчайте, адвокате!", а він знай своє і так уже и не вгавав до кінця засідання. Зроду не бачив, щоб хтось був такий на язик лепетливий. Якщо вій і далі ще раз отак розпережеться, доведеться мені зректись посади.

Плутон

Воно й правда, таких дурних мерців давніше не бувало. Останній час приходять сюди тіні, що не мають і крихти здорового глузду. Якщо поминути придворних, особливим зухвальством визначаються так звані світські люди. Вони розмовляють якоюсь особливою говіркою, яку називають галантною, а коли ми з Прозерпіною даємо зрозуміти, що пас корчить од їхніх слів, вони нас називають міщухами й кажуть, що ми не галантні. Мене запевняли навіть, що ця клята галантність розгостилася у всьому пеклі, навіть у Єлі-

72

сейських полях 2, і що тамтешні герої, а надто героїні, пошилися в дурні завдяки деяким письменникам, котрі навчили їх, сказати б, тієї красної мови й зробили з них зітхай-душ. Сказати правду, я не йму віри. Я просто не годен собі уявити, що, приміром, Кір і Олександр нараз обернулись, як мені переповідають, на Тірсіса й Селадона 3. Щоб переконатися на власні очі, я звелів привести сьогодні з Єлісейських полів та всіх інших куточків пекла найславетніших героїв і наказав приготувати для гостини оту велику вітальню, де стоїть варта. А чому не видно Радаманта?

Міно с

Кого? Радаманта? Він подався в Тартар зустрічати карного суддю 4, що знову прибув з того світу; подейкують, його за життя так шанували за справедливість, як зневажали за неймовірну скнарість.

Плутон

Це не той суддя, що ладен був дати вбити себе вдруге, аби лишень не платити Харонові шага за перевіз?

Мінос

Той. Ви бачили його дружину? Ото була дивовижа, коли вона тут показалась. Її вкривав саєтовий саван.

Плутон

Що? Саєтовий? Яке марнотратство!

Мінос

Навпаки, ощадність, бо це вбрання пошито з трьох тез, що їх подаровано її чоловікові на тому світі.

73

Гидосна тінь! Боюся, що вона розбестить усе пекло. Мені вона вуха натуркала розповідями про свої крадіжки. Позавчора вона вкрала прядку в Клотон. Вона ж і поцупила у шевця коло перевозу рядно, що ним мені оце весь ранок морочили голову. Про що ви думали, коли посилали в пекло таку лиходійку?

Плутон

Але ж вона мусила стати до пари своєму чоловікові! Без неї він би не дістав по заслузі. До речі, про Радаманта, коли не помиляюсь — то він до нас простує. Що йому таке? Він чогось переляканий.

Радамант

Можний володарю пекла, я прийшов попередити вас, що треба негайно подумати, як оборонити і вас самих і ваше володіння. На вас учинено в Тартарі змову. Всі злочинці насмілились не слухатися вас більше і взялися до зброї. Я спіткав там Прометея 5 з шулікою в руці, Тантал п'яний як чіп, Іксіон збезчестив одну фурію, а Сізіф, сидячи на своїй брилі, закликає всіх сусідів скинути кормигу вашої влади.

М і н о с

Лайдаки! Я вже давно сподівався цього лиха!

Плутон

Не бійтеся, Міносе! Я знаю спосіб їх приборкати. Але не гаймо часу! Хай укріплять дороги, хай подвоять варту коло моїх фурій, хай озброять усі пекельні загони, хай спустять з ланцюга Цербера. Ви, Радаманте, йдіть до Меркурія і скажіть, щоб він узяв у мого брата Юпітера гармати. А ви, Міносе, лишайтесь зі мною. Побачимо, чи зможуть нам допомогти

74

наші герої. Як добре склалося, що я звелів їх привести сюди саме сьогодні. Але що це за один простує сюди з ковінькою в руці й з торбами? Га! Та це ж причинний Діоген! б Що тобі тут треба?

Д і о г є н

Я довідався, в якій ви нині скруті і, як подобае вірному слузі, прийшов подати вам свою ковіньку.

П л у т о н

Без неї ми ніяк не перебудемось!

Д і о г є н

Не глузуйте з мене. Можливо, я покажу себе не наймарнішим з тих, по кого ви посилали.

Плутон

Як! Хіба герої не йдуть сюди?

Д і о г є н

Я оце здибав цілу череду божевільних, гадаю, то вони й є. Вам захотілося врядити бал?

П л у т о н Чому бал?

Діоген

Бо вони вичепурились, як на бал. Гарні, далебі! Я ще не бачив таких дженджиків та зальотників!

Плутон

Годі-бо, Діогене. Ти все кпиш, а я ж не люблю сатириків. А потім таких героїв треба шанувати.

75

Д і о г є н

Про це ви зараз складете думку самі, бо вони он уже йдуть. Покваптеся, ви, славетні герої, і ви, ще славетніші героїні, на яких колись дивувався цілий світ! Вам випадає добра нагода показати себе. Заходьте сюди всі гуртом!

Плутон

Замовкни! Я хочу, щоб вони вступали одне по одному, або вже в парі у повірником. Та спершу, Міносе, ходімте до тієї світлиці, що її, я вже казав, приготовлено для гостини. Я звелів поставити для вас крісла і відгородити бильцями. Зайдімо. Добре! Все впоряджено так, як я бажав. Іди за нами, Діогене: ти називатимеш нам при вході імена героїв. Я бачу — ти знаєшся з ними, отож, більше, ніж будь-хто, станеш мені в пригоді.

Д і о г є н

Докладу всіх зусиль.

Плутон

Стань же коло мене. Гей, варто! Тих, кого я допитаюся, зараз ведіть у довгі й темні галереї, що прилягають до цієї вітальні, і хай вони чекають на мої накази. Сідаймо. Як звати того, хто веде перед, недбало спираючись на свого джуру ?