Траверса це трохи спантеличило, і він повернувся до Рона.
— Хто твій супутник? Я його не впізнаю.
— Це Драґомир Деспард, — відповіла Герміона. Вони вирішили, що Ронові найкраще буде прикинутися чужоземцем. — Він майже не розмовляє англійською, але симпатизує Темному Лордові. Прибув сюди з Трансільванії ознайомитися з нашим новим режимом.
— Справді? Як ся маєш, Драґомире?
— Ся маш, — відповів Рон, простягаючи руку.
Траверс неохоче, двома пальцями, відповів на потиск, наче боявся забруднитися.
— То що це вдосвіта привело тебе й твого... е-е... супутника на Алею Діаґон? — поцікавився Траверс.
— Треба зайти в "Ґрінґотс", — пояснила Герміона.
— На жаль, мені теж, — сказав Траверс. — Гроші, кляті гроші! Без них не прожити, але мушу зізнатися, мене засмучує необхідність спілкування з нашими довгопалими друзями.
Гаррі відчув, як на мить стислися в нього на шиї Ґрипхукові пальці.
— Ідемо? — Траверс жестом запропонував Герміоні йти далі.
Герміоні хоч-не-хоч довелося простувати з ним звивистою брукованою вуличкою аж туди, де над маленькими крамничками височів сніжно-білий "Ґрінґотс". Рон плентався поруч, а Гаррі з Ґрипхуком ішли ззаду.
Ще тільки пильного смертежера їм бракувало! А найгірше було те, що Траверс, який крокував поруч з, як він гадав, Белатрисою, не давав Гаррі змоги поспілкуватися з Герміоною чи Роном. Вони аж надто швидко дійшли до мармурових сходів перед великими мідними дверима. Як і попереджав Ґрипхук, замість одягнутих у лівреї ґоблінів, що зазвичай стояли обабіч входу, банк тепер охороняли два чаклуни з довгими й тонкими золотими прутиками в руках.
— Ох, зонди для перевірки чесності, — театрально зітхнув Траверс, — грубо... але ефективно!
Він вийшов на сходи і вклонився чаклунам, а ті провели прутиками по його тілу згори донизу. Гаррі знав, що ці зонди виявляють маскувальні закляття й приховані магічні об'єкти. Розуміючи, що має на роздуми не більше, ніж кілька секунд, Гаррі націлився Драковою паличкою на кожного охоронця по черзі і двічі пробурмотів: — Конфундо!
Траверс, що зазирав крізь мідні двері у вестибюль, не помітив, як легенько здригалися охоронці, коли в них влучало закляття.
Довге чорне волосся розвівалося в Герміони за спиною, коли вона підіймалася по сходах.
— Хвилиночку, мадам, — зупинив її охоронець, піднімаючи зонд.
— Та скільки ж можна! — гаркнула Герміона Белатрисиним командирським і хамським тоном. Траверс озирнувся, піднявши брови. Охоронець розгубився. Він глянув на тоненький золотий зонд, тоді на свого напарника, що промовив дещо приголомшеним голосом:
— Так, Маріусе, ти вже ж їх перевірив.
Герміона з Роном зайшли в двері, а невидимий Гаррі з Ґрипхуком подріботіли за ними. Гаррі озирнувся, переступаючи поріг. Охоронці стояли й чухали потилиці.
Два ґобліни стояли перед внутрішніми срібними дверима, на яких було викарбувано вірш з попередженням про жахливу кару для потенційних грабіжників. Гаррі глянув на вірш, і його несподівано пронизав гострий, мов ніж, спогад. Він стояв на цьому самому місці того дня, коли йому виповнилося одинадцять, у той найдивовижніший у його житті день народження, а Геґрід височів біля нього й казав: "Як я й мовив: тілько божевільний міг би тут наважитися на грабунок". "Ґрінґотс" здавався йому тоді казковою твердинею, зачарованим вмістилищем його власного золотого скарбу, про існування якого він і не підозрював. Він навіть на мить не міг тоді припустити, що колись повернеться сюди в ролі грабіжника... Але вже за кілька секунд вони всі стояли у просторій, оздобленій мармуром, банковій залі.
За довгою стійкою сиділи на високих стільцях ґобліни, обслуговуючи перших клієнтів. Герміона, Рон і Траверс підійшли до старого ґобліна, що розглядав у лупу важку золоту монету. Герміона пропустила Траверса поперед себе, вдаючи, що пояснює Ронові особливості цієї зали.
Ґоблін відкинув монету, буркнув не знати кому: — "Леприконська", — і привітався з Траверсом. Траверс передав йому малесенький золотий ключик, ґоблін його оглянув і повернув назад.
До стійки підійшла Герміона.
— Мадам Лестранж! — вигукнув ґоблін, явно переляканий. — Та невже! Я... я до ваших послуг!
— Мені треба зайти в моє сховище, — відповіла Герміона.
Старий ґоблін аж відсахнувся. Гаррі зиркнув навколо. Не тільки Траверс затримався й дивився на них, а й багато інших ґоблінів покинули роботу й витріщилися на Герміону.
— Ви маєте... посвідчення? — запитав ґоблін.
— Посвідчення? Я... у мене ще ніколи не вимагали посвідчення! — обурилася Герміона.
— Вони знають! — прошепотів Ґрипхук Гаррі у вухо. — Їх, мабуть, попередили, що тут буде самозванець!
— Вистачить вашої чарівної палички, мадам, — сказав ґоблін. Він простяг тремтячу руку, і Гаррі раптом з жахом зрозумів — ґрінґотські ґобліни знали, що Белатрисину чарівну паличку вкрадено.
— Дій негайно, дій негайно, — зашепотів у вухо Ґрипхук, — закляття "Імперіус"!
Гаррі підняв під плащем глодову чарівну паличку, націлив на старого ґобліна й прошепотів уперше в житті:
— Імперіо!
Гаррі здалося, ніби з голови до його руки шугонуло пульсуюче тепло, розтеклося по жилах, сполучаючи його з чарівною паличкою і щойно насланим закляттям.
Ґоблін узяв Белатрисину чарівну паличку, уважно її обстежив і сказав:
— Ага, то вам уже зробили нову чарівну паличку, мадам Лестранж!
— Що? — здивувалася Герміона, — ні-ні, це моя...
— Нова чарівна паличка? — зацікавився Траверс, знову повертаючись до стійки. — Як це можливо, де ти знайшла майстра чарівних паличок?
Гаррі не вагався. Скерував чарівну паличку на Траверса і ще раз пробурмотів:
— Імперіо!
— А, бачу, — сказав Траверс, дивлячись на Белатрисину чарівну паличку, — дуже гарна. І добре діє? Мені завжди здавалося, що палички потребують обкатки, правда?
Герміона, хоч і цілком спантеличена, на превелике полегшення Гаррі, без жодних коментарів сприйняла цей дивний поворот подій.
Старий ґоблін за стійкою ляснув у долоні, і до нього підбіг молодший ґоблін.
— Мені потрібні брязкуни, — сказав він молодшому.
Той кудись побіг, за мить повернувся зі шкіряною торбою, повною чогось металевого й брязкітливого, і вручив її начальникові. — Добре, добре! Пройдіть за мною, мадам Лестранж, — запросив старий ґоблін і зістрибнув зі стільця, на мить зникнувши з очей, — я заведу вас у ваше сховище.