150
Млинок канонічних часів, у сорока томах; Анонім: Переверти братчиків (середньовіч. латина).
151
Про витворки принців; Піхва лицемірства, твір метра Якоба Гохштратена, єретикомера; Про трунки кандидатів на докторат і докторів богослов'я, у восьми томах, вельми пікантних (середньовіч. латина).
152
Як у димарях трусити сажу, метра Екка.
153
Софістичні забави, Спередузнизуразбезоколясасудження гімнярів (середньовіч. латина).
154
Про життя і звичаї денді; Душеспасні бесіди сорбоннської рогачки, зладив Лупольд (середньовіч. латина).
155
Підбурні речі кельнських докторів проти Рейхліна.
156
Побігашки кадді брата Ступака.
157
Як церква здобула право зміщувати папу; Іван Дітебродій. Про жах відлучення від церкви (книжечка безголова); Геній чортовиння: Як викликати чортів і чортиць, метра Ґінґольфа (середньовіч. латина).
158
Про походження святенників та звичайних лицемірів, у семи томах (середньовіч. латина).
159
Підсумок ангелічний (латин.) — твір Томи Аквінського; Про певні особи, що назвали автора шахраєм, а також про те, що шахраї церквою не засуджені; медичний відхідник; клістирні поля, твір С. Ш. (середньовіч. латина).
160
Про викорінення божкодайл; Антидотарій для душі; Про батьківщину диявола (середньовіч. латина).
161
Панурґ — хитрун, спритник (грекою).
162
Паничу! Пошли вам Боже щастя й удачі! Знайте ж насамперед, милий паниченьку, що те, про що ви мене питаєте, сумне і гідне жалю; я міг би сказати вам чимало такого, що вам було б важко слухати, а мені розповідати, хоча старосвітські поети й оратори твердили у висловах своїх та афоризмах, ніби спогади про минулі напасті і митарства дають нам велику втіху (нім.).
163
Ця фраза мовою, вигаданою автором.
164
Мій синьйоре! Відомо вам, що козиця ніколи не співає з порожньою кишкою: достоту так само і я не зумію розповісти вам про свої блукання, перш ніж дістане звичну поживу бідолашне моє черево, на думку якого мої руки і зуби перестали виконувати свою звичну справу і їх покорчило (італ.).
165
Мілорде! Якщо ви такі розумні на голову, як від природи великі на зріст, то повинні мати до мене співчуття, бо природа створила нас усіх рівними, але доля одних піднесла, інших же принизила. Одначе чеснота завжди поневіряється, а люди чеснотливі у зневазі: адже тільки визівнувши духа, людина стає хорошою (спотвор, гельськ.).
166
Шановний пане! На всяку напасть — свої ліки, шануватися — ось що важко! Благаю вас, дайте наказ щодо мене; мені треба лише одного: звеліть нагодувати мене досита. А вже потім розпитуйте скільки влізе, хоть за двох: залишитесь удоволені, як Бог погодить (баск.).
167
Карпалим — швидкий (грекою).
168
Мова, вигадана Рабле.
169
Пане! Всі язики, якими я говорю, — християнські. Але мені здається, що, аби я не мовив жодного слова, все ж лахи мої досить красномовно повідали б вам про мою мізерію. Будьте милосердні і дайте мені чогось підживитися (голл.).
170
Сеньйоре! Я втомився від цих безконечних балачок. Тому благаю вашу ясновельможність узяти до уваги настанови євангельські, бо вони спонукають вашу ясновельможність чинити відповідно до велінь сумління. А як згаданих настанов не досить, щоб подвигнута вашу ясновельможність до милосердя, благаю вас узяти до уваги милосердя природне, на голос якого ви відгукнетесь, я певен, не менш жваво, ніж на голос розуму. І тут я вмовкаю (еспан.).
171
Пане! Навіть у разі, якби я, наче малі діти і твар німа, не говорив жодною мовою, усе ж мій одяг і моя худорба ясно показали б вам, чого я потребую — їдла та питва. Згляньтеся наді мною і звеліть дати мені якоїсь поживи для приборкання люті моєї нестямно гавкучої кишки, подібно до того, як ставлять перед Цербером миску з супом. А ви живіть довго і щасливо (данськ.).
172
Евстен — кремезний (грекою).
173
Мир тобі, пане мій! Як хочеш зробити добро слузі твоєму, дай мені зараз же хліба, бо сказано: "Позичає Господу в борг той, хто милосердний до бідняка" (іврит).
174
Владико мій, найкращий із владик, чому ти не хочеш мене нагодувати? Ти ж бачиш, що я, бідолаха, помираю з голоду, а ти нітрохи мені не співчуваєш і ставиш запитання, що справи не тичаться. Але ж тлумачники і коментатори одностайно твердять, що в тих випадках, коли все саме собою ясно, слова і міркування зайві. Слова конечні лише на те, щоб з'ясувати справу, про яку йдеться, коли та не досить очевидна (грецьк.).
175
Мова, вигадана Рабле.
176
Уже стільки разів, закликаючи вас усім святим, усіма богами та богинями, я звертався до вас, благаючи, як збереглася у вас бодай крапелина благочестя, прийти на поміч моїй нужді, але нічого не домігся своїми зойками і лементами. Хай же, хай, о мужі нечестиві, піду я з вашого потурання туди, куди Лиховина мене кличе, і не докучайте мені більше вашими пустопорожніми розпитами, пам'ятаючи про давезне прислів'я: голодній Галці хліб на гадці, або, що те саме: голодній кумі хліб на умі (латин.).
177
Про походження права (латин.).
178
Блаженні обтяжені, бо вони спіткнулись (середньовіч. латина).
179
Той з мосту не спускався, хто в воду впасти здогадався (латин.).
180
Чесне слово священика (зіпс. латин.).
181
Суть, істотний пункт (латин.).
182
Вчинку (латин.).
183
Cetera (desunt) — іншого нема (латин.). Примітка на старочасних неповних рукописах чи книгах.
184
Виловлюючи жаб (середньовіч. латина).
185
Гер, пий, пий! (Нім.)
186
Тоді… які права у неповнолітніх? (Латин.)
187
3 уст оракула (латин.).
188
Одностайно (латин.).
189
Відтепер і надалі (латин.).
190
Катон, Брат, Ґалл, П'ять фунтів, Вино, Якщо Господь, Мати, Добра жона, Якщо хтось, Помпоній, Маєток, Покупець, Претор, Продавець (латин.).
191
Про горбанів і страшидл, в обороні магістрів (середньовіч. латина).
192
Святий Боже, святий безсмертний! (Грецьк.)
193
Франсуа Війон, Балада про дам минувшини. Переклад Леоніда Первомайського.
194
Брас — міра довжини, близько півтора метра.
195
Брата Лібена з книги "Про пиятику монахів нищунів" (латин.).
196
І звідки ви це доп'яли? (Кухонна латина).
197
Тут: Вірую в Бога (латин.).
198
Ідіть, обідня завершена (латин.).
199
Брат (латин.).
200
Припущення (латин.).
201
Так само, до того ж (латин.).