Данаїди — у грецькій міфології дочки Даная, скарані за вбивство своїх чоловіків; вони були змушені наливати в підземному царстві бездонну бочку.
Тітій — у грецькій міфології велетень, скинутий за гріхи до підземного царства, і там коршаки довбали йому печінку.
Іксіон — у грецькій міфології фессалійський цар, засуджений за гріхи вічно крутитися на колесі вогненнім.
Цербер (Кербер) — у грецькій міфології лютий пес триголовий, сторож біля входу до царства попідземного.
С. 79. Неправедний Нерон — імператор римський (37-68). За переказами, палій Рима.
Невдячна дочка Тарквінія. — Над батьком поглумилася не донька, а дружина Тар-квінія Гордого.
РОЗДІЛ XV
С. 86. Старий Силен — у грецькій міфології вихованець і супутник Діоніса, веселий, добродушний, завжди хмільний дід з міхом вина.
Стобрамне місто — Фіви, столиця Беотії. [683]
РОЗДІЛ XVI
С. 89. Граф Томільяс — персонаж рицарського роману.
РОЗДІЛ XVIII
С. 98. Трапобана — так колись називався острів Шрі-Ланка.
РОЗДІЛ XXIII
С. 131. ...уже мені ті братські стріли, здається, в ушу дзижчать! — Служителі Святої Германдади прив'язували злочинців до стовпа й стріляли в них з лука.
РОЗДІЛ XXIV
С. 140. Тісба — персонаж Овідієвих "Метаморфоз", кохана Пірама.
РОЗДІЛ XXV
С. 144. Цар Гісоп.— Санчо має на увазі Езопа (VI в. до н. є.), давньогрецького байкаря.
С. 147. Медор — персонаж Аріостової поеми "Роланд Несамовитий".
С. 149. Астольф — персонаж цієї ж поеми, поеми "Роланд Несамовитий". Гіпогриф — наполовину кінь, наполовину гриф. Фронтин — крилатий кінь. Брадамант — персонаж поеми "Роланд Несамовитий".
С. 152. Амарілла, Філіда, Сільвія, Діана, Галатея — персонажі пасторальних романів.
Лукреція — римлянка зі знатного роду Тарквініїв, уславилася сміливістю та цнотливістю.
С. 154. ...як Тезей по нитці в крітському лабіринті. — Грецький герой Тезей (Тесей) вибрався з лабіринту Мінотавра по нитці, яку йому дала кохана Аріадна.
РОЗДІЛ XXVI
С. 155. Аграмант — персонаж поеми "Роланд Несамовитий".
С. 156. Фавни, сильвани — у римській міфології боги лісів і полів.
РОЗДІЛ XXVII
С. 164. Марій — римський консул, суперник Сулли.
Катіліна — римський претор, намагався захопити владу. Змова була викрита Ціцероном у 63 р. до н. є.
Сулла — римський полководець, консул (138-78 до н. є.), після громадянської війни з Марієм — диктатор.
Юліан (або Хуліан).— Граф Хуліан закликав арабів до Іспанії, щоб помститися, королю. [684]
РОЗДІЛ XXXI
С. 196. ...немов циганський осел із живим сріблом в ушах...— Сервантесові сучасники вірили, що цигани, торгуючи кіньми, вливали їм живе срібло (ртуть) у вуха, щоб коні басували.
РОЗДІЛ XXXIII
С. 209. ... на спробу з чарою, од якої обачно відмовився мудрий Рінальдо... — В поемі Аріосто "Роланд Несамовитий" той, хто пив вино з чудодійної чари, завжди обхлюпувався, коли дружина його зраджувала.
С. 211. Даная — у грецькій міфології донька аргоського царя Акрісія. Цар, щоб уникнути напророченої загибелі доньки від руки онука, посадив Данаю у неприступну мідяну вежу. Проте Зевс зумів проникнути в вежу у вигляді золотого дощу.
РОЗДІЛ XXXVII
С. 247. Сцілла і Харібда (Скилла і Харібда) — у грецькій міфології два чудовиська, що жили обабіч вузької протоки й пожирали тих, хто плив цією протокою.
РОЗДІЛ XXXIX
С. 252. ...Дук Альба — іспанський полководець, правитель Фландрії. Намагався задушити фландрську революцію.
Егмонт, Горн — графи, лідери фландрської опозиції герцогу Альбі; загинули на ешафоті.
Діего де Урбіна — командир загону, в якому воював Сервантес.
...довелось мені бути в тому славетному поході... — На прикладі цього героя Сервантес розповідає про свою долю: участь у битві іспано-венеціанського флоту проти турецького під Лепанто, поранення і полон.
С. 253. Корсар Рудобородько — адмірал флоту турецького, займався піратством. Мулей — звання, яке давалося в арабів високим особам.
РОЗДІЛ XL
С. 257. ...гишпанський вояк на прізвище Сааведра — себто сам Сервантес.
РОЗДІЛ XLI
С. 267. Раїс (арраїс) — командир над веслярами (араб.).
РОЗДІЛ XLII
С. 276. Авдитор — чиновник суду. [685]
РОЗДІЛ XLIII
С. 280. Палінур — стерничий у троянців.
С. 283. Триобразне світило — тобто місяць, що з'являється в трьох кватирах (фазах).
Феб-Аполлон — у грецькій міфології сонце, що об'їжджає небо на золотій колісниці.
Вітронога гордівниця — у грецькій міфології Дафна, німфа, переслідувана закоханим у неї Фебом-Аполлоном; попросила свого батька, річкового бога Пенея, рятунку, і той обернув її на лавр.
С. 284. ...навіть пасмо Медузиного волосся...— Ідеться про Медузу-Горгону; у грецькій міфології це чудовисько, на голові в якого замість волосся були гадюки.
С. 286. ...на голові берло, а на руках корону... — В часи Сервантеса злочинцям випалювано корону на руках.
РОЗДІЛ XLV
С. 295. ...ті чвари, що колотили колись Аграмантовим табором... — Ідеться про колотнечу, наслану архангелом Михаїлом на табір царя Аграманта, чиє військо облягало Париж. Замирив заколотників цар Собрін (епізод з "Роланда Несамовитого").
РОЗДІЛ XLVI
С. 298. ...умиротворене Октавіянове царство... — Октавіян Август — цісар римський: поклав край громадянській війні, перемігши полководця Антонія та царицю єгипетську Клеопатру.
РОЗДІЛ XLVII
С. 304. "Повість про Рінконета й Кортаділья" — твір Сервантеса з його "Повчальних оповідок".
С. 305. Каноник — настоятель собору.
С. 306. Брамін — жрець; гімнософіст — член індуської секти.
С. 307. Мілетські баєчки — збірка любовних оповідок.
Птолемей — давньогрецький астроном, творець геоцентричної системи, автор трактатів "Альмагест", "Географія" та ін.
С. 308. Марко Поло — італійський землепроходець (бл. 1254-1324), довгі роки жив у Китаї.
Зрада Сінона.— Сінон — грек, який переконав троянців упустити в місто дерев'яного коня, в чиєму череві ховалися греки.
Евріал — Енеїв товариш.
Зопір — перс, який покалічив сам себе, щоб допомогти своєму царю Дарію. [686]
РОЗДІЛ XLVIIІ
С. 309. Два царі поетів — грек і римлянин.— Гомер і Вергілій.
С. 310. "Ізабела", "Філіда" та "Олександра" — п'єси іспанського драматурга Леперсіо Леонардо де Архенсола (1562-1613).
"Покарана невдячність" — п'єса Лопе де Веги. "Нумансія" — п'єса Сервантеса. "Закоханий купець" — п'єса Гаспара де Агілара (1561 — 1613). "Доброзичлива суперниця"— п'єса франсіско Тарреги (1554-1602).