— Дізнаємось і про це, — запевнив Гленарван.
— Авжеж, — мовив майор. — Але в який спосіб?
— Доповнюючи один документ іншим.
— Тож не гайте часу! — поквапила леді Гелена.
На другому папірцеві, попсованому ще гірш, ніж попередній, збереглося лише кілька поодиноких слів:
— Це написано по-німецькому, — сказав Джон Манглс, кинувши оком на документ.
— А ви знаєте німецьку мову? — спитав Гленарван.
— Так, знаю добре, сер.
— Тоді скажіть нам, що означають ці слова. Капітан уважно прочитав документ.
— Насамперед, — пояснив він, — можна визначити, коли сталася аварія: 7 Juni — тобто 7 червня; зіставивши це з цифрою 62 англійського документа, матимемо повну дату: 7 червня 1862 року.
— Чудово! — вигукнула Гелена. — Далі, Джоне!
— У тому ж рядку я бачу склад Glas; приєднавши до нього частку слова gow першого документа, матимемо Glasgow. Як видно, йдеться про корабель з порту Глазго.
— І я так гадаю, — мовив майор.
— Другого рядка зовсім бракує, — вів далі молодий капітан. — Але в третьому я розібрав такі важливі слова: zwei, тобто "два", і atrosen, або скорше Matrosen, тобто "матроси".
(6) Monition означає "документ", assistance — "допомога". (Прим, автора.)[11]
— Отже, — підсумувала Гелена, — йдеться про капітана й двох матросів?
— Мабуть, так, — відповів Гленарван.
— Признаюся вам, сер, — обізвався Джон Манглс, — що з наступним словом — graus — я потрапляю в скруту. Не знаю, як його витлумачити. Може, нам стане в пригоді третій документ. А два останніх слова розшифрувати неважко: Bringt ihnen означає "подайте їм", і якщо ми поставимо їх поруч з англійським словом assistance із того самого рядка першого документа, у нас вийде фраза: "Подайте їм допомогу".
— Так! "Подайте їм допомогу"! — повторив Гленарван. — Але де ж ці бідолахи? Тут нічого не сказано, де саме потонув корабель.
— Будемо сподіватися, що французький документ виявиться ясніший, — сказала Гелена.
— Подивимось його, — мовив Гленарван. — 3 ним буде легше, адже ми всі знаємо французьку мову.
Ось текст третього документа:
— Гляньте, тут є цифри! — скрикнула Гелена.
— Будемо діяти послідовно, — сказав Гленарван. — Дозвольте мені відтворити одне за одним ці неповні порізнені слова. Я бачу, що йдеться про трищоглове судно, повну назву якого подають нам спільно англійський і французький документи: "Британія". Далі — "гонія" і "південний", з них зрозуміле тільки друге слово.
— Оце дорогоцінна деталь, — зауважив Джон Манглс. —* Виходить, судно потонуло в Південній півкулі.
— Це ще не надто певно, — кинув майор.
— Підемо далі, — сказав Гленарван. — Слово "діст" частина дієслова "дістатися". Отже, ці горопахи дісталися до якогось берега. Але куди? Що воно за "контин"? Може, континент? Потім "жорсток"?[12]
— Жорстокий! — скрикнув Джон Манглс. — От і пояснення німецького слова graus: grausam — жорстокий.
— Далі! Далі! — вигукнув Гленарван, чиє збудження і цікавість зростали в міру того, як на його очах роз'єднані слова набували логічного змісту — Інд... Чи не мовиться тут про Індію, куди, можливо, було викинуто цих моряків? А що означає слово "овго"? А, довгота. Ось і широта: тридцять сім градусів одинадцять мінут. Нарешті маємо хоч одну точну вказівку.
— Так, але тут бракує довготи, — зауважив Мак-Наббс.
— Не можна вимагати, щоб було все, дорогий майоре. Знати градус широти — це вам неабищо. Французький документ таки найповніший. Очевидно, кожний — дослівний переклад двох інших, бо кількість рядків всюди однакова. Тепер треба їх об'єднати, перекласти якоюсь одною мовою й відтворити їхній найвірогідніший, найлогічніший і найповніший зміст.
— А якою мовою ви будете перекладати? — запитав майор.
— Французькою, — відповів Гленарван, — бо ж найбільше значущих слів збереглося саме у французькому документі.
— Цілком слушно, сер, — сказав Джон Манглс. — До того ж ми всі добре знаємо цю мову.
— Отже, зробимо так. Я перепишу документ, поєднуючи частки слів і фраз, доповнюючи їх безсумнівними за змістом словами і залишаючи проміжки недоторканими; потім ми порівняємо й обміркуємо.
Гленарван не гаючись узявся за перо й за кілька хвилин подав своїм друзям папір, де було написано:
Тут саме з'явився матрос. Він доповів капітанові, що "Дункан" уже увіходить до Клайдської затоки, й запитав, які будуть розпорядження.
— Ваші наміри, сер? — звернувся Джон Манглс до Гле-нарвана.
— Якнайшвидше дістатися до Думбартона. Відтіль леді Гелена поїде до Малькольм-Касла, а я — до Лондона, щоб подати цей документ в адміралтейство.
Джон Манглс зробив відповідні розпорядження, і матрос пішов переказати їх помічникові капітана.
— Тепер, друзі мої, — сказав Гленарван, — повернемось до нашого документа. Ми натрапили на слід страшної катастрофи. Від нашої кмітливості залежить життя кількох людей. Докладемо ж усіх зусиль, щоб розгадати цю таємницю.
— Ми готові, любий Едварде, — мовила Гелена.
— Насамперед треба визначити в цьому документі три частини: по-перше, те, що ми знаємо, по-друге, те, що дозволяє робити певні припущення, і трете — те, що нам невідоме. Що ж ми знаємо? Те, що 7 червня 1862 року трищоглове судно "Британія" з порту Глазго потонуло, що два матроси й капітан кинули в море цей документ під 37°11' широти і що вони просять допомоги.
— Достеменно так, — мовив майор.
— Які припущення вірогідні? Перш за все — корабель загинув десь у південних морях, і тут я прошу уважніше придивитися до слова "гонія". Може, це частинка назви якоїсь країни?