Дев'яносто третій рік

Сторінка 94 з 97

Віктор Гюго

17

Tormentum belli — знаряддя війни (лат.).

18

Vis et vir — сила і мужність (лат.).

19

Якобінці дістали назву від місця зібрань їхнього клубу, що відбувалися в Якобінському монастирі. Це клуб, в якому в 1793–94 рр. лишилися тільки послідовні демократи, представники революційної дрібної буржуазії, міської і сільської бідноти. Якобінці були прихильниками революційної диктатури. Через своїх представників у Конвенті, Комітеті громадського порятунку і Комуні якобінці організовували оборону республіки від внутрішніх і зовнішніх ворогів.

20

Карно, Лазар (1753–1823) — член Законодавчих зборів, потім — Конвенту. Як член Комітету громадського порятунку, організовував військові сили революції.

21

Має вуха, але не чує (лат.).

22

Пелопоннеська війна (431–404 р. до нашої ери) — війна між Афінами і Спартою, яка перетворилася в загальногрецьку війну і ускладнилася втручанням Персії (Ірану).

23

Закон про підозрілих виданий був 17 вересня 1793 р. За цим законом могли заарештовувати всіх, на кого падала підозра у співчутті до "тиранії", тобто до монархії.

24

Франклін, Веніамін (1706–1790) — північноамериканський державний діяч і вчений-фізик, брав активну участь в боротьбі Північної Америки з Англією за незалежність, приїздив у Париж для укладення з Францією воєнного союзу.

25

Марат, Жан-Поль (1743–1793) — один з найвизначніших діячів Французької революції, вождь якобінців, член Конвенту. З 1789 р. видавав газету "Друг народу". 13 липня 1793 р. Марат був убитий Шарлоттою Корде.

26

Скільком на користь б’є його струмінь (лат.)

27

Варенн. — В результаті змови, королю дали можливість втекти з Парижа за кордон, де він мав очолити емігрантів та німецьку армію. Переодягнений лакеєм король з сім’єю виїхав з Парижа. Але його впізнали, і він був затриманий 21 червня 1791 р. у Варенні.

28

"Карманьйола" — революційна пісня, складена в 1792 р. паризькими санкюлотами (див.). Виконувалась у супроводі танцю.

29

Дюпле, Шатле, Дідьє, Нікола, Гарньє-Делоне — присяжні Революційного трибуналу. У Дюпле, власника столярної майстерні, жив Робесп’єр.

30

Робесп’єр, Максіміліан (1758–1794), — один з найвидатніших вождів Французької революції, вождь якобінської партії, фактичний голова уряду в другій половині 1793 р. і першій половині 1794 р. Обстоював інтереси середньої та дрібної буржуазії, борячись проти прибічників великої буржуазії, водночас прагнув задовольнити вимоги народу. Робесп’єр та очолюваний ним Якобінський клуб не мали підтримки у населення. Тому перемогли термідоріанці. Робесп’єр та його прихильники були страчені.

31

Фрерон, Луї-Станіслав (1765–1802) — журналіст, що обстоював крайні терористичні заходи, і сам, як комісар Конвенту, був надзвичайно жорстоким. Згодом став одним із найзапекліших термідоріанців, підбурював до погромів так звану "золоту молодь", яку так і звали — "молодчики Фрерона".

32

Фук’є-Тенвіль, Антуан (1747–1795) — громадський прокурор при Революційному трибуналі.

33

Пале-Рояль — палац герцогів Орлеанських. Філіпп Орлеанський (Егаліте) перебудував його 1786 р. і став здавати під ресторани, магазини тощо. Наприкінці XVIII ст. служив місцем для зібрань буржуазії.

34

Неперекладна гра слів, á la Porte — у Порті (Туреччині), á la porte — за дверима (викинута за двері).

35

Максимум — система вимушеної таксації цін і заробітної плати, встановлена Конвентом під час Якобінської диктатури.

36

Давід, Жак-Луї (1748–1825) — видатний французький художник, революційно настроєний, друг Марата і Робесп’єра.

37

Мерсьє, Луї-Себастьян (1740–1814) — письменник. Як член Конвенту голосував проти страти Людовіка XVI, за що був ув’язнений і вийшов на волю тільки після 9 термідора. Потім був членом Ради п’ятисот (див.).

38

Ça ira! ("Діло йтиме гаразд" чи "Справа налагодиться") — приспів і назва популярної паризької пісеньки невідомого автора.

39

9 термідора — скорочена назва контрреволюційного перевороту, що стався 9 термідора, тобто 27 липня 1794 р., після чого настала термідоріанська реакція. Розгул білого терору, економічна криза, голод і зубожіння народних мас характеризують цей період.

40

Сен-Жюст, Антуан-Луї (1767–1794) — член Конвенту і Комітету громадського порятунку, відігравав видатну роль в організації оборони революції від внутрішніх і зовнішніх ворогів. Гільйотинований після перевороту 9 термідора.

41

Тальєн, Жан-Ламбер (1769–1820) — комісар Конвенту в Бордо; авантюрист, його діяльність дискредитувала революційний уряд. Відіграв певну роль в падінні Робесп’єра. Брав активну участь у термідоріанському перевороті.

42

Директорія — уряд, встановлений 26 жовтня 1795 р. Часи правління Директорії відзначаються процвітанням спекуляції і збагаченням буржуазії.

43

Рицарі кинджала. Після 9 термідора банди чорносотенної "золотої молоді" прилюдно палили революційну літературу, громили друкарні, де друкувалися революційні газети, вбивали якобінців у театрах, кофейнях і на вулицях.

44

Мірабо, Оноре-Габрієль-Рікетті (1749–1792) — діяч Французької буржуазної революції. Один із керівників великої буржуазії і ліберального дворянства.

45

Варле, Жан (нар. 1746 р. в Парижі, рік смерті невідомий) — діяч Французької буржуазної революції; один із вождів "шалених", що обстоювали інтереси міської і сільської бідноти.

46

Четверте серпня 1789 р. — В ніч на 4 серпня 1789 р. Установчими зборами були формально скасовані феодальні права. Остаточно й без викупу їх ліквідував Конвент.

47

Фурньє, Клод (1745–1821) — активний учасник революційних подій, не раз був заарештований, востаннє в зв’язку з розкритою змовою проти Бонапарта.

48

Лафайєт, Марі-Жозеф (1757–1834) — маркіз, генерал. У 1797 році був начальником Національної гвардії. Ліберальний політичний діяч, прибічник конституційної монархії. Після повалення монархії емігрував з Франції.

49

Анріо, Франсуа (1761–94) — діяч французької буржуазної революції, якобінець. Син бідного селянина, служив писарем у паризькій митниці. У 1793 р. був призначений командувачем Паризької Національної гвардії. 28 червня 1794 р. (10 термідора) був страчений разом з Робесп’єром та іншими його прибічниками.