"Не може бути!" — холоне Лариса.
Когут, не витримавши диких поглядів, що прикипіли до його плямастого вбрання, недбало розводить руками.
"Я завжди у себе в авті маю запасний одяг і мешти,—пояснює він.—Тут—не те, що у вас. У нас до ресторану можна і в шортах ходити. Бо це є вільна країна".
Грудень 1995 — лютий 1996