— Ми вважаємо, — знову заговорив Сталін, — що країни, які досі не встали явно на який-небудь з цих двох шляхів, зазнають впливу обох тенденцій і фактично впродовж більш, ніж півстоліття, знаходяться в стані нестійкої рівноваги, причому всередині їхньої інтегральної структури існують як комуністичні, так і фашистські елементи. Перші забезпечують збереження культурно-промислової дієздатності цих країн, другі — збереження в недоторканності їхнього політичного порядку. Проте балансування старого порядку на взаємопригнічуванні двох нових тенденцій не може бути вічним. Фашизм завжди рветься до насильства, і, якщо він позбавлений можливості здійснювати його явно, він здійснює його потай, і чим далі, тим лютіше. В цих умовах стає особливо важливою боротьба всіх антитоталітарних сил за кожну людину, за кожен паросток совісті й доброти. В нас уже є досвід такої спільної боротьби. Саме союз Комінтерну, Соцінтерну, буржуазно-демократичних урядів та партій присік усі спроби тоталітарно-фашистських угрупувань прорватися до державної влади в Італії, Японії, Німеччині, Угорщині, Франції, Іспанії і, — він зробив поважний кивок у бік лорда Тауні та його колег, — в деяких країнах Британської співдружності. Зараз, з висоти історичної перспективи, можна сказати абсолютно впевнено: ця наша спільна перемога запобігла війні, яка напевно виявилася б куди більш кровопролитною, ніж так звана світова, тобто війна 1914-1918 років. Катастрофічні наслідки війни, розпочнися вона в сорокових, просто важко собі уявити. Особливо якщо врахувати, що атомна зброя, вочевидь, могла бути розроблена вже в ході війни і тоді ж застосована.
Сталін встав. Стоячи дочекався, коли перекладач завершить.
— Зате наслідки війни, почнися вона тепер, в кінці восьмидесятих, уявити собі неважко, — сказав він, підвищивши голос, і дав перекладачу окрему паузу на одну цю коротеньку фразу. Потім продовжував:
— Те, що до даного моменту уряди майже всіх країн планети пов'язані один з одним угодами про мир, те, що з одна тисяча дев'ятсот шістдесят третього року жодна з держав не виробляє ані атомної, ані хімічної зброї, а також усі інші втішні факти політичного життя останніх десятиліть, на жаль, не дають нині підстав для цілковитого заспокоєння. Розгромлений у відкритому бою за державну владу тоталітаризм пішов на дно, але від цього не став менш небезпечним. Фашистські елементи, які існують в країнах нестійкої рівноваги, фактично створили свій інтернаціонал, свою багатомільйонну підпільну державу, супермафію терористів. Винищування прогресивних діячів — по суті цвіту людства — це війна, це геноцид. Кеннеді, Альєнде, Моро, Ганді, Пальме... А нескінченні захоплення й знищення заручників? Це війна, фашизм з підпілля все ж таки розв'язав її. Те, що вона не оголошена, не змінює справи й лише грає на руку мракобісам. Останні роки ми можемо вести мову про її ескалацію. Вже десятки разів надходили повідомлення про нез'ясовані зникнення з арсеналів ракетно-ядерних боєприпасів, які й дотепер невідомо навіщо існують. Супротивник озброюється. Як завжди шляхом грабунку. Ми з вами створюємо — фашизм використовує. Тиждень тому наша електронна розвідка достовірно виявила факт невідомим чином проведеного перепрограмування уругвайського супутника зв'язку "Челеста-27". Виявляється, впродовж невідомо якого часу цей, шість років тому запущений, супутник виконував функції координуючого центру наведення невідомо де й невідомо ким встановлених стратегічних ракет. Хто їх встановив? Куди вони спрямовані? Ми повідомили Уругвай про виявлений факт і порекомендували зняти супутник з орбіти для дослідження його електроніки, але буквально через чверть години по тому, як нота була вручена уругвайському уряду, супутник за сигналом із Землі вибухнув. Сигнал був надісланий з досі не виявленого потужного мобільного передавача з болотистих джунглів межиріччя Уругваю та Парани, на південний захід від водоспаду Ігуасу.
Коли перекладач завершив, англійці збуджено й дещо похмуро зашепотілись. Вибух "Челести" — супутника англійського виробництва, до речі — не був для них новиною, але передісторія вибуху виявилася громом серед ясного неба.
— Ми зобов'язані негайно оволодіти стратегічною ініціативою в цій війні. Оборонні поліцейські акції, що від випадку до випадку здійснюються то однією, то іншою країною, вочевидь, неефективні та об'єктивно є потуранням. Сподіватися, нібито хвороба мине тому, що ми заганяємо її все глибше, більше не можна. Ми ризикуємо дочекатися моменту, коли, озброєні вкраденою у нас з вами зброєю, есесівці восьмидесятих спробують знову вступити у відкриту боротьбу за явну, легальну владу. Така катастрофа не потрібна ані вашому, ані нашому устрою, ані вашим, ані нашим добрим людям. Наша країна пропонує розробити глобальну систему активної боротьби з підпільним терористичним інтернаціоналом, що включає координовану діяльність не тільки відомств, відповідальних за демократичну просвіту населення, не тільки поліцейських сил держав але, за необхідності, і їхніх основних армійських формувань. Проект заходів щодо встановлення тісного антифашистського контакту між міністерствами культури і між розвідками та контррозвідками держав, а також щодо укладення, не побоюся цих слів, колективного військового союзу, ми послідовно доводимо до відому урядів всіх країн.
Англійці якось сколихнулися, але цього разу безгучно. Сталін важко опустився назад на свій стілець.
— Відповідні меморандуми вже надіслані пану президенту США і товаришу голові КПК. Три години тому ми мали довірчу бесіду з відповідальним представником німецького керівництва, який тепер, ймовірно, вже підлітає до Берліна. Наша позиція цілком співпала з позицією Німеччини. Завтра товариш Сталін зустрінеться з паном міністром зовнішніх стосунків Французької Республіки. Попередні бесіди пана міністра з товаришем Молотовим дають підстави для найпозитивніших пропозицій. Пасионарія, — Сталін трохи посміхнувся, із задоволенням вимовивши ще одне слово молодості, — і Рубен вже в Мехіко. Думаю, ви, як і ми, дивилися по космобаченню, як їх зустрічали.