Через море

Сторінка 2 з 2

Кобилянська Ольга

— Добре, що не лишилась я там,— каже вона,— сама на тамтім боці не згину!

— Але розумій,— каже він їй,— що хоч я не товариш твій, та в смерть я тебе не беру!

— Ні, ні,— каже вона,— я не товаришка твоя, і в смерть уже сама полину!

19 марта 1902.