[23] "E lo spirito mio, che gia cotanto..." — "Божественна комедія", "Чистилище", пісня XXX. Переклад Євгена Дроб'язка.
Моєму духу, що не трепетав
Уже давно у неї на прикові,
Бо вже давно її не зустрічав,
Не очі — сили потайні, чудові,
Йдучи од неї, й почуття міцне —
Дали впізнать колишній чар любові.
Розділ дев'ятий
[24] "Par montaignes et par valees..." — Кретьєн де Труа, "Івен". У перекладі автора.
Через гори і долини
Через пущ розлогих хащі
Через дивний, дикий край,
Багато місць, повних жаху
І смертельних небезпек.
[25] "Памбу їден знає" — Памбу (або Памбічек) — від "Pan Buh" (Господь Бог), чеський народний колоквіалізм.
[26] "...вертель пива" — 23,25 літра.
Розділ десятий
[27] "Gruonet der walt allenthalben..." — "Carmina Burana", переклад мій.
Зеленню весь ліс зелениться
Ах, чому ж усе ще далеко мій любий?
Поїхав на коні, поїхав.
Ах, хто ж мене кохатиме?
Розділ дванадцятий
[28] "...ти, синку мерсебурзьких єпископських міністеріалів..." — міністеріали були лицарями-слугами, обтяженими особистою залежністю від своїх панів. Як справжніх рабів, їх могли, наприклад, продавати або обмінювати, їм не можна було одружуватися без згоди хазяїна, а їхні діти ставали його власністю. У XIII столітті інститут міністеріалів практично зник, поклавши підвалини під верству нижчої шляхти, убогого — але вже вільного — лицарства.
[29] "Die Ketzer und in dem christlichen..." — "Єретиків та людей, що у християнській вірі блудять, карати й винищувати...", історичний фрагмент тексту присяги, яку в рамках боротьби з гуситською єрессю повинен був у 1422 році під загрозою кари скласти кожен мешканець Лужиці, якому виповнилося чотирнадцять років. Поширюючи обов'язок складання цієї присяги на мешканців Шльонська, я роблю так зване "обґрунтоване історичне припущення". Інакше кажучи: вигадую.
Розділ чотирнадцятий
[30] "...упійманому гуситові пан Швіговський наказав напхати в пельку й в горлянку пороху..." — історичний факт. Його подають "Stare letipisy czeskie".
[31] "Quibus viventibus non communicavimus..." — "З ким ми не мали спільноти за життя, з тими не будемо у спільноті й після смерті"; слова, які приписують папі Левові Великому.
[32] "...Не більше ніж одну унцію і тридцять атомів" — калькуляція була така: 1 hora = 4 puncta = 40 moneta = 480 uncie = 21600 atomi.
Розділ п'ятнадцятий
[33] "Правда — річ Христова..." — кантилена Анджея Галки, див. відповідну примітку у "Вежі блазнів".
[34] "Una sola voglio vedere..." — інвокацію я сконструював, досить вільно спираючись на "Aradia, or the Gosoel of the Withes" Чарльза Дж. Леланда. І сам себе переклав. Ось результат:
Одну річ бачити прагну,
Річ, що любові стосується,
У вітрі, у воді, у квітах
Змія сичить, жаба кумкає.
Не покидай мене, благаю, прошу
Розділ сімнадцятий
[35] "Slyste rytirei bozi..." — пісня "з тієї епохи", з так званого "Їстебницького канціоналу" (перша половина XV ст.).
[36] "...у тому числі зо триста списів кінноти..." — тактичний підрозділ кінноти, який називали списом, складався зазвичай лицаря, зброєносця, озброєного пахолка та кінного стрільця з арбалетом. Бували списи силою в три чоловіки, бували й такі, що налічували шістьох.
Розділ вісімнадцятий
[37] "...армією, що налічувала понад сім тисяч..." — мені трапилися джерела, які оцінювали сили гуситів під Нисою на 25 тисяч чоловік. Авторів, певно, переконала пропаганда Фогельзангу. Або ж вони спиралися на німецькі джерела, які пояснювали й виправдовували розгромні поразки від гуситів "величезною перевагою ворога". Насправді в сукупності Табор і Сирітки (а під Нисою, зважмо, б'ється тільки Табор, без Сиріток) ніколи не були в стані виставити на рейд сильнішу армію, ніж 15-18 тисяч чоловік, а зазвичай це було 7-9 тисяч. У звичайній для гуситів пропорції кінноти і піхоти як один до десяти. Плюс бойові вози, зазвичай один на 20-25 піхотинців.
[38] "...пісню, що підвищувала результат до трьох тисяч" — деякі джерела (навіть чеські!) спираються, мабуть, саме на вояцькі пісні, бо оцінюють втрати сілезців під Нисою на чотири й навіть (sic!) дев'ять тисяч убитих. Це перебільшення, якщо не просто нісенітниця. У визнаних найбільшими та найкривавішими битвах гуситських часів втрати з боку переможених становили, згідно з найновішими дослідженнями: під Вишеградом — між 300 і 500 убитих, під братовбивчим Малешовим — близько 1500, під Усті-над-Лабем — 4000, під Гільтерсрідом у Верхньому Палатинаті — 1200 (гуситів!), під австрійським Вайдгофеном — 900 (теж гуситів!), під трагічними Ліпанами — 1300. Під Нисою втрати переможених не могли бути вищими. Я прийняв, що це було близько тисячі вбитих, і не вважаю, що сильно помиляюся.
[39] "Корець жита..." — корець або стрих = 93 літри.
[40] "Один у світі..." — мікс автентичної проповіді Яна Желівського та автентичних хіліастських маніфестів (у моїй редакції).
[41 ] "Inmedio quadragesime Anno Domini МССССХХVIII"... — "У середині Великого Посту Року Божого 1428 пішли воєначальники секти Сиріток, Ян Краковець, Прокоп Малий, званий Прокупеком, і Ян Колда з Жампаха на Шльонськ з 200 кінних і 4000 піших та зі 150 бойовими возами до міста Клодзька. Міста Мендзилесє й Льондек спалили, та численні села й поселення навколо понищили і ненаситним вогнем великої завдали шкоди".
"Фрагмент хроніки" (як цей, так і наступні) є моєю вигадкою та компіляцією, однак шаблоном послужила мені автентична хроніка Бартошека з Драгоніц, свідка тієї епохи. Я старався також копіювати Бартошекову латину, яку деякі дослідники називають "варварською". Тож якби що, прошу насміхатися з Бартошека, а не з мене.
Розділ дев'ятнадцятий
[42] "Necessitas in loco, spes in virtute, salut in victoria" — "Необхідність бою, задана місцем, надія в мужності, порятунок у перемозі". Насправді це слова гетьмана Жулкевського перед битвою під Клушином .
[43] "Anno Domini МССССХХVIII feria IV ante palmarum..." — "Року Божого 1428 в середу перед Пальмовою Неділею обложили вікліфісти із секти Сиріток з гарматами та обложними махінами град Клодзько, в якому були воєначальники пан Пута з Частоловиць і пан Миколай фон Мошен, і за допомогою сих гармат і катапульт, а також штурмом та різними іншими способами замок хотіли здобути й опанувати; однак залога оборонялася воістину мужньо".