Петро Тутешній. Ви називаєтеся Петро?
Петро Тогобочний. Атож. Ну, їйжебо, знав, що мені таке скоїться!
Петро Тутешній. Що саме?
Петро Тогобочний. Це вже сьогодні такий вечір. Слава Богу, хоч не похожий на мене.
Петро Тутешній. Прошу?
Петро Тогобочний. Нічого. Приходиться бій приймати.
Петро Тутешній. Може, і бій. Яких ви поглядів?
Петро Тогобочний. Бачите, щоб на таке питання та відповідь дати, годилося б розглянути перед тим ще три питання. А для того, боюсь, у нас не буде з вами часу.
Петро Тутешній. О що ж вам ходить? Мені, напримір, розходиться о...
Петро Тогобочний. Та я ніби знаю: знайти піджака.
Петро Тутешній. Що, прошу, знайти?
Петро Тогобочний. Піджака. Чи то пак маринарку.
Петро Тутешній. А якщо розходиться о маринарку, то для чого вживаєте чужого слова? Для заплутання?
Петро Тогобочний. Коли ви гадаєте, що маринарка рідне слово, то я залюбки пристаю на нього. А що б ви сказали, якби я вам та запропонував для того, що лежить у правій нижній зовнішній кешені, рідну назву: експльодовисько.
Петро Тутешній. О що, власне, вам розходиться? О неольогізми з використанням народних суфіксів? Пристаю. Я студіював фільольогію. Заперечую лише проти слова запропонувати.
Петро Тогобочний. А як?
Петро Тутешній. Предложити або предкласти, або подати внесок.
Петро Тогобочний. Внесок то й внесок. Але ми внеслися в іншу тему.
Петро Тутешній. Власне. В якому характері ви знаєте про експльодовисько в кешені?
Петро Тогобочний. Що значить: в якому характері?
Петро Тутешній. Значить: ви знаєте таємницю як хто — як
друг чи як ворог?
Петро Тогобочний. Як найближчий учасник.
Петро Тутешній. По чиїй стороні? Петро Тогобочний. По стороні маринарки, ясна річ.
Петро Тутешній. Отже, ми з вами вороги.
Петро Тогобочний. А то з якої речі?
Петро Тутешній. Яке ви займаєте становище до ідеї збройного спротиву?
Петро Тогобочний. Геть чисто позитивне.
Петро Тутешній. Я теж. Саме тому ми вороги.
Петро Тогобочний. Та я того ніяк не втну. Чого бо вороги?
Петро Тутешній. Бо розходиться о першість, мій пане, розходиться о першість. Хто перший сказав: я займаю позитивне становище до ідеї збройного спротиву? І той, хто сказав перший, той і має виїмкові права!
Петро Тогобочний. Невже ви за блискуче відокремлення?
Петро Тутешній. Ні в якому разі. Але я за чітку ієрархію вартостей.
Петро Тогобочний. Та вже нехай. Я і не думаю від них відмежовуватись.
Петро Тутешній. Від кого, прошу? Петро Тогобочний. Та від тих же, від ієрархій. Петро Тутешній. У такому разі, я не розумію: хто з нас кого ошукав?
Петро Тогобочний. І я не розумію.
Петро Тутешній. Ви щось довідалися про мої погляди?
Петро Тогобочний. Анічогісінько. А ви про мої?
Петро Тутешній. Так само.
Петро Тогобочний. Виходить, нема про що і сперечатись?
Петро Тутешній. З огляду раціонального, ні. Але я вам інстинктовно не довіряю.
Петро Тогобочний. Таж так і повинно бути.
Петро Тутешній. Для чого повинно?
Петро Тогобочний. Для того, що я вам інстинктовно довіряю.
Петро Тутешній. Але як ви не зрозумієте, що ми мусимо з вами ворогувати?
Петро Тогобочний. Вже і мусимо? Чого ви так думаєте?
Петро Тутешній. Бо в тому ідея п'єси.
Петро Тогобочний. Хіба ви так розумієте нашу п'єсу?
Петро Тутешній. Тільки так.
Петро Тогобочний. А я ні. Я йнакше. По-моєму, п'єса написана якраз для того, щоб ми з вами зустрілися.
Петро Тутешній. Маєте рацію. Але ми маємо зустрітися як суперники. Так після мене.
Петро Тогобочний. Як то після вас?
Петро Тутешній. Ну — на мою думку.
Петро Тогобочний. Ага, на вашу думку. Я щось чув про такий вираз. Це після вас Шевченко найбільший поет України?
Петро Тутешній. Овшім, овшім. Але не від речі буде пригадати і вам деякі ваші провінціоналізми.
Петро Тогобочний. Ви хочете сказати: до речі?
Петро Тутешній. Ой, пане Петре, краще розійдімося! Бо ми таки справді посваримось. Я вже бачу привід для сварки.
Петро Тогобочний. Про мене, розійдімось. Хоч я і не бачу ніякого приводу.
Петро Тутешній. Я бачу дуже поважний привід. Раз, тим приводом є вживання апострофа. Ви бо, напевне, ваше ім'я пишете через апостроф?
Петро Тогобочний. Себто як: П'єтро, чи що?
Петро Тутешній. Того вже я не знаю, бо однак його не вживаю.
І не чую. І не бажаю чути. А по раз другий приводом є
транскрипція рідного слова Мінхен.
Петро Тогобочний. Це ніби про те, як писати М'юнхен? Атож, тут ми таки, справді, краще розійдімось. Бо за М'юнхен я готовий очі видерти.
Петро Тутешній. Ви хочете сказати: кинутися до очей? Отже,
розходімося, раз, два...
Петро Тогобочний. Але ми ще зустрінемося?
Петро Тутешній. Як ривалізанти.
Петро Тогобочний. Як хто, як хто?
Петро Тутешній. Як суперники.
Петро Тогобочний. Не знаю, як зустрінемось. У назві п'єси сказано просто: ще зустрінуться.
Петро Тутешній. Ну, то до кращих часів, пане Петре.
Петро Тогобочний. Атож. Бувайте, пане Петре.
Петро Тутешній. Дай Боже гаразд.
Петро Тогобочний. Щасти і вам Боже.
Ну, от бачите. Національність принаймні цих двох дійових осіб вирисувалася, здається, досить виразно. Такі принципові суперечки! Таке знамените вміння поглянути в саму суть справи! Таке мистецтво відділяти істотне від неістотного і мериторичне від детайлічного! Де ще можна таке спіткати, крім тільки у багатому внутрішньому житті єдиної у світі нації? Не називаймо її на ім'я. Абсолютно зайво. Що ж. Гадаю, інтермедійна частина вичерпана. Тим самим моя місія виконана повнотою. Зараз відограється третя відслона. Мені вже легше на душі, бо бачу певні перспективи. Епілогу не буде. Тим-то для порядку, для, так мовити, зведення кінців, я повинен ще виконати мою обіцянку. Я дав її у попередній інтермедії. Властиво, я там натякнув на те, що таємниця розв'язується просто. Отож, справді просто. Вона полягає в тому, що, з-за браку персоналу, ролі обох двійників грає один актор. З мого боку це либонь ніяка не зрада — відкривати таємницю. Ви й самі це, безумовно, вже помітили.
Ну, і якщо на те пішло, то сам я теж граю дві ролі. Ба, три: себе самого, тоді, інакшим тоном, розпорядника балю і, нарешті, людину-пліткаря. Бо, стоячи ввесь час за лаштунками, я прекрасно бачу всі хиби, всі непов'язання, усі надмірності. І все-таки я стараюся перед вами, високошановні глядачі, зробити вигляд змовника і викликати у вас враження, мовляв, усе в порядку. Увага. Маскований баль під новий рік під час окупації. Відслона третя і остання.