Біла фортеця

Сторінка 42 з 43

Орхан Ферит Памук

Гість зашарівся і, виправдовуючись, сказав, що вміє так-сяк читати турецькою і йому не терпиться читати про нього. Ми піднялися до моєї кімнати, вікна якої виходили в садок. Сівши за стіл, я швидко знайшов книгу, яку закинув шістнадцять років тому, і поклав гостеві перед очі. Турецькою він читав поганенько. Гість занурився у мою книжку з жагою, яку я бачив у багатьох мандрівників і яка виводила мене з себе, дізнатися щось нове, незвичайне, однак таке, що не суперечить їх здоровому глузду й очікуваному сприйняттю. Я залишив гостя на самоті, а сам вийшов у сад і сів так, щоб він перебував у полі мого зору. За десять хвилин він вистромився з вікна і закричав: "Відразу помітно, що ви ніколи не були у нас в Італії!" А через мить він вже забув про мене. У саду я просидів майже три години, час від часу поглядаючи на гостя, з надією, що ось-ось він закінчить читати. Коли він перегорнув останню сторінку, я побачив його приголомшення — гість усе зрозумів. Кілька разів він повторив назву білої фортеці та болота, яке проковтнуло нашу зброю, навіть почав говорити італійською. А потім, щоб бодай якось оговтатися, він довго дивився у вікно. Я ж не зводив з нього очей, мене тішило, що погляд мого гостя, як це часто буває з багатьма з нас, розчиняється, він нічого не бачить у безмежності. Раптом його очі загорілися, здавалося, вигляд з вікна чарував його. Так, кмітливий читач відразу збагнув, що мій гість був далеко не дурень, як те мені здалося на початку нашого знайомства. Він, як божевільний, узявся гортати сторінки, я ж чекав, поки він знайде те, що шукав. Потім погляд мого гостя знову впав на вікно: що цікавого він там побачив? Звісно, любий читачу, я знав:

"Покрита перламутром таця на столі була заповнена персиками й вишнями, поруч стояла плетена софа, на якій такого ж зеленкуватого, як віконна рама, кольору лежали пухові подушки, а далі з вікна, охоплена полум'ям вишень та олив, виднілася криниця, на жолоб якої сів горобець. А ще далі на високій гілці кремезного горіха розгойдувалися орелі…"

1984–1985

notes

Примітки

1

Традиційний різновид декоративного османського мистецтва, в котрому особливим методом наноситься візерунок на папір, інша назва "мармуровий папір".

2

Великий візир у 1656–1661 pp. за правління Мехмеда IV.

3

Mєхмєд IV (1642–1693) — падишах Османської імперії.

4

Haïма (1655–1716) — видатний османський історик.

5

Евлія Челебі — славетний турецький мандрівник, географ, автор відомої "Книги мандрів".

6

Район у європейській частині Стамбула.

7

Район Стамбула, розташований на північному (лівому) березі Золотого Рогу, відомий мостом та вежею з однойменною назвою Галата.

8

Поривчастий північно-східний морський вітер.

9

Ходжа (тур.) — вчитель, наставник; у мусульманській традиції — шанобливе звертання до старшої за віком, досвіченої людини.

10

Птолемей Клавдій — давньогрецький астроном, що розробив теорію про геоцентричність системи світу "Птолемеєва система світу".

11

Приміщення для визначення точного часу для прочитання намазу.

12

Давнє місто на північному сході Туреччини.

13

Напрямок на Мекку, за яким слід розташовуватися для проведення намазу.

14

Дрібна турецька срібна монета XIV–XVII ст., введена в обіг за правління султана Орхана, 1328–1329 pp.

15

Розговіння у ніч священного місяця Рамадану.

16

Площа в центрі старого Стамбула, де чимало історичних пам'ятників. Колись тут розміщався славетний на весь світ Іподром Візантії.

17

Район у європейській частині Стамбула.

18

Хамам — від араб. жар; назва громадських лазень у Туреччині, які своїм походженням завдячують римським термам. Основною відмінністю таких лазень є помірний температурний режим.

19

Ритуальне омовіння перед проведенням намазу у мусульман.

20

Район у європейській частині Стамбула.

21

В ісламі рішення, яке виноситься муфтієм чи факіфом з приводу певного питання; базується на принципах ісламу та прикладах мусульманської юридичної практики.

22

Місто в Італії.

23

Титул матері султана за часів Османської імперії.

24

Місто у східній частині Туреччини.

25

Метод вивчення історії родини.

26

Одрин, грец. Адріанополь, — прикордонне місто Туреччини.

27

Ханака — з араб. обитель дервішів; суфійський монастир, осередок дервішів одного ордену. Окрім келій ханака мала трапезну, мечеть і медресе.

28

Різновид турецького традиційного одягу, верхня сорочка.

29

Спеціально збудований бювет для потреб місцевого населення.

30

Острів у Мармуровому морі, неподалік від Стамбула.

31

Місце відпочинку візантійських принців, райський куточок у Мармуровому морі, неподалік від Стамбула.

32

"Свята мудрість" — одне з трьох звертань до Бога, яким було названо християнський храм, котрий турки перебудували на мечеть.

33

Безкоштовна їдальня для бідних.

34

Історичний район Стамбула.

35

Відомий торговельний район сучасного Стамбула.

36

Район Стамбула, відомий своєю мечеттю Зейрек (колишній монастир Пантократа Вседержавця, побудований у першій чверті XII ст. архітектором Нікефоросом).

37

Район.

38

Давній критий базар у Стамбулі.

39

Міст через Босфор.

40

Верховний муфтій.

41

Іудине дерево.

42

Відома сьогодні мечеть, будівництво якої розпочалося у 1557 році за наказом дружини Селіма II та матері Мехмеда III, венеціанки за походженням, Сафіє-султан (справжнє ім'я Бафо) на схилах Золотого Рогу, куди частенько навідувався Ходжа зі Турхан-султан (матір Мехмеда IV, за життя якої було закінчено довготривале будівництво мечеті Єні-Валіде).

43

Тут: книжка.

44

Рамазан (Рамадан) — назва дев'ятого місяця мусульманського місячного календаря, найшанованішого місяця у мусульман, що вимагає суворого дотримання посту. Саме в цей час ангел Джибриль (Гавриїл) передав пророку Мухаммаду перше божествене одкровення.

45

Мусульманське свято закінчення хаджу, відзначається на десятий день дванадцятого місяця за ісламським місячним календарем на згадку про жертвопринесення пророка Авраама.

46

Глашатаїв.

47

Рідновид лютні, щипковий струнний музичний інструмент з ладами на грифі й овальним корпусом, прототип європейської лютні.

48

Місцевість у районі Галати, м. Стамбул.

49

Ферментований напій, поширений у Туреччині та на Балканах. Виготовляється методом бродіння з пшениці чи проса та містить до 1 % алкоголю.