Баламутка

Сторінка 81 з 81

Оноре де Бальзак

81. Буль Шарль Андре (1642-1732) — французький ебеніст, виготовляв художні дерев'яні вироби з інкрустацією.

82. ...політики "Малого Провансу"...— "Малим Провансом" називали терасу для прогулянок у парку біля палацу Тюїльрі.

83. ...як цар Давид грів свої старі кістки...— За Біблією, в царя Давида на старості так холола кров, що він ніяк не міг зігрітися. Тоді слуги знайшли йому молоду дівчину, яка вночі гріла царя, а вдень доглядала його.

84. ... серед сатурналій 1793-1798 років...— Тобто в добу Революції. Сатурналії — давньоримське народне свято; гульня, буйні веселощі.

85. Деплен — персонаж "Людської комедії".

86. Карем Марі Антуан (1784-1833) — відомий французький кулінар.

87. Сенатор і Акіліна — персонажі трагедії англійського драматурга Томаса Отвея (1652-1685) "Врятована Венеція".

88. Жорж — псевдонім французької трагедійної актриси Маргарити Жозефіни Веймер (1787-1867).

89. Агріппіна — мати імператора Нерона, зображена Расіном у його трагедії "Британик" (1669). Роль Агріппіни була однією з найкращих у творчому доробку мадмуазель Жорж.

90. ...кохання Гюльнари й кохання Медори...— Тобто героїнь поеми Байрона "Корсар" (1813), що входить до циклу "Східних поем". Гюльнара — палка і рішуча. Медора — ніжна і віддана.

91. ...як отой цар зі Святого письма...— Ідеться про Соломона, володаря величезного гарему, в якому були жінки різних рас і народів.

92. Еверард — героїня комедії французького драматурга Колена д'Арлевіля "Старий парубок" (1792), спритна домоправителька, що прагне одружитися зі своїм господарем.

93. ...визволити Фердінанда VII від його кортесів...— Під час другої іспанської революції кортеси (парламент) вимагали від короля Іспанії обмежити абсолютну владу монарха і визнати конституцію 1812 р. Людовік XVIII відправив до Іспанії військо, яке мало підтримати Фердінанда VII.

94. Бертон (1769-1822) — Бонапартист, військовий, що брав участь у змові французьких карбонаріїв. Страчений.

95. ...Самсонова витівка з лисицями...— За Біблією, Самсон зловив триста лисиць і причепив їм до хвостів палаючі смолоскипи. Перелякані звірі побігли й спалили лани та виноградники філістимлян.

96. Що далі, то краще, як у Ніколе...— Ідеться про Ніколе Жана Батіста, директора ярмаркового театру (XVIII ст.) Постійно переробляв вистави свого театру, повторюючи: "Що далі, то краще".

97. Телемак — герой дидактичного роману французького письменника Фенелона (1651-1715) "Пригоди Телемака".

98. Бертран Анрі Грасьєн (1775-1844) — французький генерал, під Аустерліцем став генерал-ад'ютантом Наполеона.

99. Пуссен Нікола (1594-1665) — французький художник-класицист.

100. Фредерік Леметр (1800-1876) — відомий французький актор.

101. "Життя гравця" — мелодрама Деканжа і Діно. Повна її назва — "Тридцять років, або Життя гравця".

102. Карон Огюстен Жозеф (1774-1822), Бертон Жан Батіст (1769-1822) — Бонапартисти, військові, що брали участь у змові французьких карбонаріїв. Страчені.

103. В разі успіху угоди 1815 року...— Ідеться про угоду, яка була підписана на Віденському конгресі 1814-1815 рр. Згідно з цією угодою, Франція поверталася до кордонів 1790 р

104. Конвент — найвищий законодавчий і виконавчий орган у Франції в добу Революції (1792-1795)

105. ...генерал Вергілій — Бальзак жартівливо називає генералом римського поета Вергілія Марона Публія (70-19 до н. е.).

106. Гадсон-Лоу (1769-1844) англійський уповноважений на острові Св. Єлени, що мав наглядати за Наполеоном.

107. Цезар Борджа (бл. 1475-1507) — син папи Олександра VI, з 1499 р. правитель герцогства Романьї. Відомий своєю підступністю та жорстокістю.

108. Фуше Жозеф (1759-1820) — французький політичний діяч. У період Директорії, Консульства та Імперії обіймав дипломатичні посади, був міністром юстиції.

109. Річард ІІІ (1452-1485) — король Англії з 1483 р.

110. ...зіграв Річард III перед жінкою...— Ідеться про сцену з історичної хроніки Шекспіра "Річард III". Герой умовляє леді Анну, чоловіка якої він недавно вбив, стати йому дружиною.

111. Наполеон ІІ (1811-1832) — Жозеф Франсуа Шарль Бонапарт, син Наполеона І; 1815 р. батько проголосив його французьким імператором. Ніколи не правив.

112. Рапп Жан (1772-1821) — наполеонівський генерал. Після Ватерлоо емігрував до Швейцарії. 1819 р. повернувся і згодом став пером Франції.

113. Гувіон-Сен-Сір (1764-1830) — наполеонівський маршал Франції. З 1817 до 1819 р.— військовий міністр.

114. Мойсеєве чудо — біблійна оповідь про те, як Мойсей урятував ізраїльтян від спраги. Він став біля підніжжя гори Хорів і вдарив палицею по скелі — потекла вода.

115. Голіаф — за Біблією, філістимський велетень, убитий каменем із пращі пастушка Давида.

116. Мюрат Жоашен (1767-1815) — наполеонівський генерал, з 1804 р. маршал Франції, з 1808 р.— неаполітанський король.