—— Німці! Показалися німці Десятків з півтора. Зайшли у волость
Всі, хто був біля куреня, підійшли до осики, на самім вершку якої, досить зручно вмостившися межи гілля, сидів спостерігач із біноклем і гукав до людей внизу*
— Вийшли з волості. З поліцаями
У бінокль спостерігачеві видно було, як на долоні, увесь центр села І німців, котрі, розбившись на групи по два-три чоловіки, розходились по різних кутках села На белебні (бо найближче сюди) навіть видно було, як зайшли в двір до Саранчука і згодом вийшли, забравши й господаря з собою Те саме, як видно, відбувалося й по деяких інших дворах. То вже повз школу до греблі повели цілий гурт селян, не менше десяти.
Здогадатись не важко було: забрали як заложників. Батьків, чиї сини були в партизанах. Але чи триматимуть їх отут, у маєтку, чи, може, спровадять у Князівку, гадати було даремно. Тому Кандиба, після наради з командирами сотень, вирішив на всякий випадок перетнути їм шлях до Кня-зівки, виславши Саранчука з його розвідниками на кількох возах на Великий шлях. Мали кружною дорогою, через Піски, добратися до Чумаківки і там чекати, замаскувавшися під подорожніх, ідо стали на привал,— перехопити їх і, відбивши у конвоїрів, забрати з собою в ліс. Решті (всім сотням загону) віддавши наказ бути напоготові, Кандиба разом із Коржем подався в його табір, щоби взяти участь в похороні бідолахи Свирида Прядки,— там же, в урочищі Запсілля, на місці знайдення його останків, — без зволікання і непотрібного розголосу...
Роман "Артем Гармаш" у трьох книгах сприйнятий читачами і критиками як вагомий внесок класика української радянської літератури в розробку теми революції і громадянської війни, як безперечне досягнення соціалістичного реалізму. "Один з найбільших і найкращих в українській радянській літературі творів про громадянську війну" роман "Артем Гармаш" став логічним підсумком напружених ідейно-естетичних шукань прозаїка, реалізувавши його концепцію революції. А революцію він розумів як творче, народне дітище. Вирішуючи проблеми "уже не внутрісільського, а загальнонародного, в повному розумінні слова, історичного масштабу" даючи об'єктивний соціально-історичний аналіз недавнього революційного минулого країни, роман "Артем Гармаш" усім своїм змістом і пафосом звернений до сучасної людини, до нашого спрямованого в майбутнє повсякдення.
Подається за вид.: Головко Андрій. Артем Гармаш. К., "Дніпро", 1972.
1 Гребінка — залізничний вузол, з 1959 р. — райцентр Полтавської області. В романі "Артем Гармаш" переважно згадуються справжні населені пункти України, за винятком кількох, в тому числі міста Слав-города, прообразом якого стало м. Кременчуг, та села Вітрова Балка, своїми ознаками подібного до с. Сорочинці.
2 Гайовий. — У перших публікаціях уривків з твору (в 30-х роках) замість Гайового був персонаж на прізвище Кофман. За задумом письменника Гайовому (Кофману) відводилось одне з центральних місць у романі. Але у зв'язку з тим, що твір не повністю завершений, Гайовий і Сав-чук з'являються тільки на початку його. їхні партійні функції у Славгороді виконують Федір Бондаренко і Мирослава Супрун.
3 Всеукраїнський з'їзд Рад — верховний орган державної влади УРСР з часу її утворення (грудень 1917 р.) до прийняття Конституції УРСР (1937 p.). Тут ідеться про Перший Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів з участю частини селянських депутатів, що відбувся в Харкові 11 — 12 (24—25) грудня 1917 р. З'їзд був скликаний у Києві 4 грудня 1917 p., але через зрив його роботи Центральною радою делегати-більшовики та інші представники трудящих переїхали до Харкова.
У роботі з'їзду взяли участь близько 200 чоловік, більшість становили більшовики. Від імені українського народу з'їзд палко вітав перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, схвалив зовнішню і внутрішню політику Комуністичної партії і Радянського уряду РРСФР У резолюціях "Про організацію влади на Україні" і "Про самовизначення України" було проголошено Україну Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. З'їзд обрав ЦВК Рад України в складі 41 члена (з них 35 більшовиків), оголосив Центральну раду поза законом і доручив ЦВК Рад негайно поширити на території Української Радянської Республіки всі декрети і розпорядження Радянського робітничо-селянського уряду Російської Федерації.
4 Центральна рада — контрреволюційна буржуазно-націоналістична організація, яка виникла па Україні в березні 1917 р і тимчасово захопила владу в листопаді 1917 р. її центральним виконавчим органом спочатку була Мала рада, а з червня 1917 р. Генеральний секретаріат Соціальну базу Центральної ради становили куркульство, поміщики, міська буржуазія і дрібнобуржуазна націоналістична інтелігенція. Вона по суті була в одному контрреволюційному таборі з буржуазним Тимчасовим урядом. Центральна рада вороже сприйняла Велику Жовтневу соціалістичну революцію і після перемоги Київського жовтневого збройного повстання
1917 р. підступно захопила владу п свої руки, а 1(14) листопада проголосила себе єдиною владою на Україні, яку в своєму першому універсалі демагогічно назвала "Українською Народною Республікою" (УІІР). Ставши на шлях боротьби проти Радянської влади, встановила режим жорстокого терору, підтримала антирадянський заколот генерала Каледіпа па Дону Трудящі України з допомогою російського народу розгромили Центральну раду, яка, уклавши з німецькими імперіалістами Брест-Литовську угоду
1918 р., в березні 1918 р. повернулася до Києва в обозі німецьких загарбників. 29 квітня 1918 р. окупанти, перекопавшись, що Центральна рада неспроможна придушити революційний рух, замінили її маріонетковим "урядом" гетьмана П. Скоропадського.
0 "Вільне козацтво" українські націоналістичні військові формування 1917—1918 рр., підпорядковані Центральній раді.
Педагогічний музей одна з найзначиіших споруд українського радянського архітектора Павла Федотовича Альошнна (1881 — 1901), містився на вулиці Володимирській, діяв до березня 1917 р.
Рада Народних Комісарів (РИК) — найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади, Уряд СРСР, союзних і автономних республік. Перший Радянський уряд (РИК РРФСР) на чолі з В. І. Леніним був створений па Другому Всеросійському з'їзді Рад 25—27 жовтня (7—9 листопада) 1917 р. У березні 1946 р. Ради Народних Комісарів перетворені в Ради Міністрів СРСР, союзних і автономних республік.