Нарешті, після того як обидві сторони в міру своїх сил постаралися підкріпити та обгрунтувати чи спростувати безліч небезпечних і важких деталей, для Белнепа наспіла година сказати останнє слово на оборону Клайда. Він на це витратив цілий день: з надзвичайною ретельністю, в дусі своєї вступної промови, він знову підкреслив усі докази того, як наївно і простодушно, майже несвідомо, Клайд зав'язав спочатку знайомство з Робертою, що закінчилося для обох так трагічно. Розумова і моральна малодушність, повторив Белнеп, що зросла під впливом різних несприятливих умов дитячих і юнацьких років, разом з відкриттям нових щасливих можливостей, про які Клайд раніше не міг і мріяти, — от що згубно вплинуло на його "можливо, надто нестійку, почуттєву, непрактичну і мрійливу вдачу". Без сумніву, він нечесно повівся з міс Олден. Безперечно. Повівся нечесно. Але з другого боку, — і це з усією очевидністю стверджується тими признаннями, які він зробив, коли його допитував оборонець, — він, кінець кінцем, зовсім не був таким жорстоким негідником, яким хоче виставити його обвинувач перед високоповажними панами присяжними і публікою. Багато мужчин бували набагато жорстокіші в справах кохання, ніж могло навіть приснитися цьому юнакові, майже хлопчикові,— і, зрозуміло, аж ніяк не завжди їх за це вішали. Розв'язуючи ж з точки зору закону питання про те, чи справді цей хлопчик учинив злочин, в якому його обвинувачують, пани присяжні повинні бути дуже обережні: нехай благородне співчуття до нещасної дівчини, до страждань, яких вона зазнала внаслідок любовного зв'язку з цим юнаком, не впливатиме на панів присяжних і не примусить їх повірити і заявити в своєму рішенні, нібито цей юнак справді учинив злочин, зазначений в обвинуваль-
Ному акті. Чи знайдеться такий мужчина чи така женщина, які не бували часом жорстокі один до одного в справах кохання?
Далі, з допомогою тривалого і докладного аналізу Белнеп постарався довести, що проти Клайда є тільки побічні докази — жодна людина не бачила і не чула, як стався гаданий злочин, а тимчасом сам Клайд цілком вичерпно пояснив, яким чином він опинився в такому незвичайному становищі. Епізод з путівником, а також те, що Клайд забув довідатися про ціну човна на Біг-Бітерні, завбачливо закопав штатив і, нарешті, бувши у воді так близько від Роберти, не поплив їй на допомогу, — все це Белнеп відкинув убік: за його словами, це було або звичайнісінькою випадковістю, або забутливістю. Клайд не спробував врятувати Роберту тому, що був приголомшений, розгублений, зляканий і "проявив фатальну, але не злочинну нерішучість саме в той момент свого життя, коли мусив бути рішучим".
Справді, це була сильна, хоч і казуїстична оборонна промова, досить значуща, з багатьма позитивними якостями.
А потім Мейсон, палко переконаний, що Клайд наймерзенніший і найхолоднокровніший убивця, витратив цілий день на те, щоб розплутати "павутиння брехні і безпідставних тверджень", якими оборона сподівалась відвернути увагу присяжних від нерозривного, невідхильного ряду переконливих та обгрунтованих доказів, які доводили, що цей "цілком дорослий мужчина" воістину "негідник і убивця". Протягом довгих годин Мейсон заново перебирав показання різних свідків. І ще цілі години він витратив на те, щоб огудити Клайда і знову переказати скорботну оповідь страждань Роберти, так що знову мало не довів і присяжних, і публіку до сліз. І Клайд, сидячи між Белнепом і Джефсоном, вирішив у думці, що присяжні ні в якому разі не виправдають його через усю цю безліч так майстерно і зворушливо поданих доказів.
І потім Оберуолцер з височини свого суддівського крісла виголосив напутнє слово присяжним:
— Джентльмени! По суті всякі докази є в якійсь мірі побічними, чи то будуть факти, що вказують на винуватість, чи свідчення очевидців. Адже й самі свідчення очевидців залежать від обстановки.
"Якщо деякі з істотних фактів даної справи заперечують імовірну винуватість підсудного і говорять на його користь, то ваш обов'язок, джентльмени, взяти ці факти до уваги.
"Слід пам'ятати, що докази не можуть бути поставлені під сумнів і відхилені тільки через те, що вони — побічні. Нерідко вони можуть бути надійніші і вірогідніші, ніж прямі докази.
"Тут багато говорилося про мотиви злочину і про їх значення в даній справі, але вам належить пам'ятати, що визначення цих мотивів аж ніяк не є необхідним і не є істотним для винесення обвинувального вироку. Мотиви ці можуть мати значення обставини, що допомагає встановити наявність злочину, але доводити їх існування зовсім не обов'язково.
"Якщо присяжні прийдуть до висновку, що Роберта Олден випадково, мимовільно упала за борт і підсудний не спробував її врятувати, це ще не означає винуватості підсудного, і тоді слід визнати, що він не винуватий. З другого боку, якщо присяжні прийдуть до висновку, що при даних обставинах підсудний тим чи іншим чином навмисне викликав цю згубну випадковість або сприяв їй, завдавши Роберті Олден удару чи як-небудь інакше, тоді треба визнати його винуватцем.
"Я не наполягаю, щоб ви неодмінно винесли одноголосне рішення, але я радив би кожному з вас не проявляти надмірної упертості і незговірливості, якщо після ретельних міркувань він визнає, що помилявся".
Так урочисто і повчально суддя Оберуолцер напучував присяжних з висоти свого суддівського крісла.
Коли він закінчив, — це було о п'ятій годині дня, — присяжні підвелися і пройшли на нараду. І зразу ж, перш ніж публіці було дозволено залишити зал суду, Клайда знову відвели до тюрми: шериф увесь час боявся, що підсудний може зазнати нападу. П'ять тривалих годин Клайд перебував в очікуванні: він то крокував уперед і назад, уперед і назад по своїй камері, то удавав, що читає або відпочиває, а Краут і Сіссел, яким різні репортери дали "на' чай", щоб дістати відомості про те, як він усе це переносить, нишком намагалися триматися якнайближче і спостерігали за ним.
А тим часом суддя Оберуолцер, Мейсон, Белнеп і Джефсон зі своїми помічниками та друзями обідали в різних кінцях бріджбур-зького готелю "Сентрал" і, потягуючи вино, щоб заспокоїти своє нетерпіння, чекали, поки присяжні домовляться між собою; і всі від щирого серця бажали, щоб вирок, хоч яким би він був, ухвалили якнайшвидше.