99 франків

Сторінка 4 з 49

Фредерік Бегбедер

Кожен письменник — стукач. Уся література — донос. Навіщо писати книгу, якщо не плювати в колодязь. Так сталося, що я є свідком певних подій, окрім того, я знаю одного досить навіженого видавця, який дозволить мені розповісти про них усім бажаючим. Я від самого початку нічого не вимагав. Я просто опинився всередині механізму, який винищує все на своєму шляху, і ніяк не сподівався лишитися неушкодженим. Я скрізь шукав того, хто зможе змінити світ, доки не зрозумів: можливо, це саме я і є.

4.

Загалом, їхня мета — винищити ліси і замінити їх автомобілями. І це не був усвідомлений та продуманий проект: все було набагато гірше. Вони не знали, куди прямують, але йшли та насвистували — після нас хоч потоп (чи радше кислотні дощі). Вперше за всю історію планети Земля всі народи об'єднала єдина мета: заробляти стільки грошей, щоб стати схожими на героїв реклами. Все інше — пусте, бо ж не на їхні голови зваляться наслідки.

Маленьке уточнення. Я не збираюся займатися ані самощством, ані публічним психоаналізом. Я пишу сповідь сина тисячоліття(1). I коли я вживаю слово "сповідь", то маю на увазі його католицький зміст. Я хочу врятувати власну душу, перш ніж сконаю. Пригадую: "І будуть на небесах більше радіти за одного грішника, що покаявся, ніж за дев'яносто дев'ять праведників, які покаяння не потребують" (Євангеліє від Луки). Відтепер єдиний, з ким я згоден укласти безстрокову угоду, це Господь. [23]

(1) "Сповідь сина тисячоліття" — твір Альфреда де Мюссе.

Нагадаю, що я намагався пручатися, хоча й знав: сама участь у цих збіговиськах — уже колабораціонізм. Тільки-но засядеш у їхніх охолоджених кондиціонерами хворобливих мармурових залах — і ти вже сприяєш загальному обтісуванню. їхній войовничий лексикон їх і викриває: вони орудують словами кампанія, ціль, стра-тегія,удар. Вони плануютьтактичні завдання, перший наступ, другий наступ. Вони побоюються канібалізації, не дозволяють себе вампірити. Я чув, що у Марса (виробника шоколадних батончиків, який є тезком бога війни) рік поділяють на 12 періодів, по 4 тижні кожний. Вони не скажуть "1 квітня" — тільки "П4 ТІ"! Теж мені військові — от-от розв'яжуть Третю світову війну. Дозвольте нагадати вам, що рекламу — цей засіб промивання мозку — винайшов у 1899 році американець Альберт Девіс Лас-кер, а такий собі Йозеф Геббельс блискуче удосконалив її у 30-і роки, аби переконати німецький народ винищити всіх євреїв. Геббельс був видатним винахідником концептуальних слоганів: "DEUTSCHLAND UBER ALLES", "EIN VOLK, EIN REICH, EIN FMHRER", "ARBEIT UACHT FREI"(1). Затямте це: з рекламою краще не жартувати. І взагалі, різниця між словами "споживати" і "виживати" не така вже й велика.

(1) "Німеччина понад усе", "Єдиний народ, єдина країна, єдиний фюрер", "Праця робить вільним" (лозунг на воротах Освенціма).

В одну прекрасну мить мені здалося, що я можу стати тією вирішальною клепкою, яка поверне хід диявольського млина. Бунтівник у череві ще плодючої потвори; солдатик-салага піхоти глобального ринку. Я казав собі: "Не можна примусити літак змінити курс, якщо не увійти до нього; слід змінювати світ зсередини, як заповів [24] нам Грамши". (Грамши діяв з більшим шиком, ніжТро-цький, але сповідував той самий принцип "проникнення". Також тут я міг би процитувати Тоні Блера чи Даніеля Кон-Бендіта.) Це допомагало мені у моїй брудній роботі. Зрештою, хлопці 68-го починали з революції, а закінчили в рекламі, я ж хотів діяти навпаки.

Я уявляв себе кимось на кшталт ліберального Че Гева-ри, повстанцем у костюмчику від Gucci. Hi, зачекайте: я був ад'ютантом Гучче! Viva el Гучче! Чудовий слоган! Прекрасно запам'ятовується! Але є дві невеличкі проблемки на рівні сприйняття:

1) звучить як "дуче";

2) найбільшим революціонером XX століття був не Че Гевара, а Михайло Горбачов.

Повертаючись пізно ввечері до своєї гігантської квартири, інколи довго не міг заснути — співчував безпритульним. Наразі, моєму сну заважав металевий присмак кокаїну в горлі. Я мастурбував у ванній кімнаті, куди прямував за пігулкою стілнокса. Прокидався опівдні. У мене більше не було жінки.

Здається, взагалі-то я завжди хотів сіяти добро навколо себе. Але це було неможливим з двох причин: по-перше, мені в цьому заважали, а по-друге, я передумав. Добрими намірами вимощений шлях до пекла. Сьогодні вже знаю напевне: нічого я не зміню, це нереально, бо вже запізно. Даремно боротися із супротивником, якщо він всюдисущий, віртуальний і його неможливо уразити. Заперечуючи П'єрові де Кубертену, я стверджую, що нині головне — не брати участь. Треба просто втекти, як зробили Ґоген, Рембо чи Кастанеда, і все. Драпонути на безлюдний [25] острів разом із Анжелікою, яка умащуватиме нардом перса Джуліани, яка смоктатиме моє жало. Обробляти свій садочок з маріхуаною і сподіватися, що здохнеш раніше, аніж настане кінець світу. Торгові марки виграли у людства у World War III. Особливість цієї війни полягає в тому, що всі країни продули її одночасно. Повідомляю вам сенсаційну новину: Давид ніколи не переможе Голіафа. Я був наївним. Щирість — це не та чеснота, яка має попит у нашій корпорації. Ось мене і взули. Втім, як і вас, — і це єдине, що нас об'єднує.

5.

Я виблював дванадцять чашок кави в туалеті "Мадон-Інтернешнл" і зарядився значною дозою коксу, аби трохи оговтатися. Перш ніж повернутися до зали, сприснув обличчя холодною водою. Не дивно, що жоден креатор не поспішає кряжитися на "Мадон" — тільки час гаяти. У мене було ще декілька сценаріїв, і я запропонував проект під назвою "Пискаті молодухи" — три кралечки скачуть в кадрі під музику соул 70-х і тикають в камеру пістолети; вони заарештовують двох головорізів, декламуючи вірші Бодлера (прийомчики дзюдо, удари ногою в стилі кун-фу, стрибки і викрутаси); одна з них дивиться в камеру, водночас викручуючи руку бідному гангстерові, який волає від болю, і проголошує:

— Нам ніколи б цього не вдалося без фруктового знежиреного йогурту "Мегрелет". "Мегрелет" — завжди прекрасна фізична й інтелектуальна форма!

Ця пропозиція теж зазнала поразки, втім, як і всі наступні: пародія на індійський структуралістський фільм, дівчата-агенти 007 на прийомі у психоаналітика, римейк [27] "Диво-жінки" в дусі Жан-Люка Годара, лекція Юлії Крис-тєвої, знята Девідом Гемілтоном(1)...