Біле небо неможливо змінити при перегонці. Якщо зараз знімати як є, то треба буде підмальовувати кадр за кадром на Flame, а це коштуватиме 40 штук на добу. Отже, ми вдесяте за сьогодні снідаємо, чекаючи, доки розвіється білий серпанок Телепродюсерка рве на собі волосся і телефонує паризькому страховику, аби вибити бюджет за "Weather day". Але я не панікую: покинувши кокс, я з ранку до ночі жеру.
Тамара, Чарлі та я — ми Жуль і Жим(1) у Флориді. Аме-рикоси тут постійно дошкуляють нам запитаннями:
— Are you playing in "кохання утрьох"?
(1) Натяк на "трикутник кохання" у фільмі Трюффо "Жуль і Жим".
Цілий ранок ми п'ємо пиво "Corona" і невпинно сміємося. Усі закохуються в Тамару — ще б пак, вона загрібає 10 000 євро на добу за те, що викликає у самців подібну хімічну реакцію. Бородаті техніки носять кашкети та кабелі, звуковики з раціями тріскочуть у порожнечу, освітлювачі моляться на небо, а ми намазуємось сонцезахисним [159] кремом, аби тільки вийшло сонце. Чорні шторки укривають нас від реальності, світ для нас викривлений. Але на якого дідька нам потрібно це Маямі, якщо воно без сонця?
— Треба пильнувати, аби в кадр не потрапили пальми, не забувайте, дія відбувається у Франції. Бо ж при-йдеться дознімати тополі та буки.
— Браво, Октаве! Ти стаєш корисним. Однією цією фразою ти вже виправдав подорожні витрати на тебе.
Чарлі жартує, але вигляд у нього стурбований. Увесь ранок він ходить околясами. Може, він вирішив утопитися? І нарешті:
— Октаве, я мушу тебе про щось повідомити. У нашій агенції незабаром стануться значні зміни.
— Оце здивував! Після смерті КД це очевидно.
— Не "смерті КД", а просто "КД", тобто "каюка директора".
— І ти, сміхотуне, наважуєшся жартувати із загибелі нашого улюбленого шефа?
Тамара заходиться сміхом, але Чарлі продовжує свій натиск:
— А ти помітив, що Джефа не було з нами в Сенегалі?
— Звичайно, і щойно я це для себе відкрив, то з відчаю хтів скінчити свої дні! І як тільки ми витримали без нього аж чотири дні?!
— Годі вже жартушів. Я знаю, де був Джеф, поки всі ми ту-ту-тусувалися в Африці. Наш шановний колега змотався до Нью-Йорка і вибив собі місце Президента Фі-ліпа в головних цабе "Росса".
— Що ти верзеш?
— Наш милий Джеф розіграв прекрасну партію: він заручився підтримкою Дюлера з "Мадон" і переконав [160] наших цабе, що "Росе" втратить цього жирного клієнта із нинішнім французьким керівництвом. І знаєш, що йому відповіли вищі інстанції?
— "Go fuck yourself, Jef"?
— Якби ж то. Америкосики обожнюють таких молодих вовків-кар'єристів, які копають яму старим. Вони навіть навчають цього своїх акул у Гарварді та прославляють це у вестернах із Джоном Вейном.
— Чекай-но, чи ти зараз жартуєш? Тільки-но це вигадав?
Чарлі нервово гризе ніготь; щось він не дуже схожий на вигадника.
— Октавіо, ти так захопився написанням своєї кни-жулі, що нічого навколо себе не бачиш!
— О, уявіть собі, і це каже мені той, хто цілими днями не вилазить із Інтернету, рискаючи в пошуках чорнуш-них фоток?
— Не маєш рації, я просто документую свою епоху. До речі, нагадаєш, щоб я показав тобі фільмчик, у якому дев'яносторічна стара жере своє лайно. Але зараз не про це. Ти що, не помітив, якими пригніченими вони всі були під час семінару? Прокинься: Джеф от-от стане "генеральним" "Росса" замість Філіпа, а той буде керувати всіма європейськими філіалами, тобто бити байдики, і називатися якимсь "почесним президентом" чи ще якимось крутеликом у тому ж дусі.
— ДЖЕФ ОЧОЛИТЬ НАШУ АГЕНЦІЮ??? Але йому ще й тридцяти немає, він же недоук!
— Може, й так, але виявилось, що він не такий уже й простакуватий, якщо хочеш знати мою думку. Ласкаво просимо у XXI вік, партнере! Настає ера тридцятирічних "генеральних" хижаків. Вони такі ж падлюки, як і п'ятдесятирічні, [161] просто виглядають краще і коштують дешевше. Тому акціонери і розраховують на нього: він не міг програти, бо прикрився нашим найжирнішим клієнтом. Але сам Джеф не міг позбутися Марроньє, стежиш за моєю думкою?
— Чорт забирай, Марк наклав на себе руки, бо знав, що ця маленька тварюка збирається випхати його геть?
— Звичайно. І він вагався, чи ми з тобою не поповнили ряди його опозиції.
Небо було вкрите білим серпанком, але ж це ще не давало йому права падати нам на голови!
— Я погано розчув, чи ти часом не сказав, що Джеф призначає нас креативними директорами?
— Джеф телефонував мені зранку, аби запропонувати нам цей пост. Це значить по ЗО 000 євро на місяць кожному, плюс організаційні видатки, оплачене житло і службовий "Порше".
Тамара усміхнулася:
— Октавчику-везунчику, непогано для хлоп'яги, який мріяв, аби його звільнили!
— О створіння людське, заткни пельку, ПЛІЗ!
— Ти правий, дорогенький: це ж ви креатори, а я лише ваше створіння.
— Дуже кумедно, — перериває її Чарлі, — але помовч поки, ясочко. Віднині ми креативні директори! Затям собі цей нюансик.
— Стоп, я ще не погодився!
— Від такої пропозиції ніхто не відмовляється, — кинув Енріке. Очевидно, усі вже були в курсі, окрім мене.
І саме цю мить сонце вибрало для того, щоб повернутися. От нахаба!
4.
Здавалося, Тамара все життя розігрувала комедію; втім, якщо помислити, то так воно і було. Професія call-girl навчає акторської майстерності краще, ніж будь-яка акторська школа. Вона із задоволенням позує перед камерою. Вона зваблює об'єктив і ковтає свій йогурт так ласо, наче від цього йогурту залежить усе її життя. Ніколи ще не виглядала вона так блискуче, як у цьому псевдо-середземноморському садку, перенесеному у Флориду.
— She's the girl of the new century, — урочисто проголошує місцевий технічний директор дівчинці, яка знімає "making of". Мені здається, що він хоче, по-перше, показати її Джону Касабланці з "Еліт", по-друге, злягтися з нею. У довільній послідовності.
Ми завойовуємо чужу землю, перш ніж захопити її ме-діапростір. Кампанія з просування "Мегрелет" триватиме до 2004 року, реклама буде усюди: на величезних біг-бор-дах 4x3, на автобусних зупинках, у жіночих журналах, у місцях продажу, дегустації, на мурах, на майданчиках для пляжних ігор, у місцевих новинах, на листівках, Інтернет-сайтах, "гондолах" та на пропозиціях щодо повернення витрат на покупку за умови пред'явлення чеків. Тамаро, ти будеш усюди, ми зробимо з тебе емблему лідера знежирених йогуртів на всьому шенгенському просторі! [163]