ЛОГО І PACKSHOT ПОРОШКУ З НАПИСОМ: "ARIEL ULTRA". УЛЬТРАЧИСТОТАНАВПЬ У ПРАЛЬНІЙ МАШИНЦІ".
III — ВІН
То були часи, коли заможні поапіндустріальні
країни, перевантажені магазинами, відкрили
для себе нову ідею, дивний проект, вартий
людських зусиль протягом усіх тисячоліть:
перетворити світ на єдине і величезне
підприємство.
Рене-Віктор Пій. Той, що проклинає, 1974
1.
Згідно з даними Червоного Хреста, один мільярд людей на планеті животіє в нетрищах. Але це ніяк не заважає Октавові мати гарний апетит: погляньте-но, як він гризе нігті, і це лише початок. Марроньє відправив його на місячний курс дезінтоксикації у психіатричній лікарні Бельвю (Медон, вулиця Одинадцятого листопада, 8), бо в центрі Кейт Баррі в Суасоні не знайшлося вільних місць. Рекламні патрони схожі на лікарів-дилерів на Tour de France: спочатку вони накачують своїх чемпіонів допінгом заради перемог, а потім збирають їх по кістках, коли ті розквашуються. Ось чому Октав переїхав з ПК до ПК — з Приватної Квартири до Психіатричної Клініки.
Щоранку він прогулюється парком, лавіруючи між віковими дубами та психічно хворими. Читає він виключно письменників-самогубців: Гемінгвея, Кавабату, Гарі, Шамфора, Сенеку, Ріґо, Петронія, Павезе, Лафарга, Кре-веля, Цвейга, Дрійо, Монтерлана, Місіму, Дебора і Ля-марш-Ваделя, не забуваючи й про жінок: Сильвію Платт та Вірджинію Вулф. (Той, хто читає тільки письменників-самогубців, читає багато.) Аби розважити Октава, його співпрацівники відправили йому експрес-поштою [105] пакет борошна "Франсин". Але його психіатр не схвалив цієї витівки. Чарлі записав Октавові на ноутбук порнофільм, в якому дівасі засовують один кулак у перед, а інший — в зад. Так, потроху, Октав знову почав посміхатися. Експериментальний курс лікування ВР 897 має повністю позбавити його кокаїнової залежності. Якщо все йтиме добре, незабаром він зможе дивитися на свою кредитку і не чхати при цьому.
У їдальні він дізнається про появу нових хвороб. Наприклад, сусід по поверху зізнався Октавові, що він сні-дофіл (це таке нове сексуальне збочення).
— Я знімав на відеокамеру, як дівчата без презервативів трахалися з хворими на СНЩ. Звичайно, у той момент діваха ні про що й гадки не має. Потім я прихованою камерою знімав, як вона йшла до лабораторії за результатами тестів. У мене стирчав, коли вона дізнавалася про позитивний результат! Я кінчав, коли вона відкривала конверт! Це я, я винайшов снідофілію! Якби ти знав, яка це насолода бачити їхні слізливі істерики, коли вони виходять із лабораторії з довідкою "ВШ+" в руках! Довелося зупинитися через поліцію — вони вилучили всі мої касети. Спочатку я відсидів за ґратами, а потім мене відправили сюди. Все одно я невдовзі здохну. Але у мене все гаразд, все гаразд. У мене все гаразд. У мене все гаразд у мене все гаразд у мене все гаразд у мене все гаразд у мене все гаразд у мене все гаразд у мене все гаразд у мене все гаразд у мене все гаразд.
Він гикнув та зригнув трохи морквяного пюре на своє щетинисте підборіддя.
— Я теж, — заявляє Октав, — я теж жертва досить дивної сексуальної психопатії. Я — минулофіл.
— Га? А це що таке? [106]
— Збочення, яке проявляється в нав'язливих спогадах про минулу кохану. Але у мене також усе гаразд у мене усе гаразд усе гаразд усе гаразд усе гаразд.
Софі його так і не відвідала. Чи знала вона, що він потрапив до лікарні? За три тижні свого перебування в божевільні Октав частенько посміювався з шизофреників, які гримасували в саду: ці спектаклі нагадували йому рідну агенцію.
— Життя складається із дерев, депресивних маніяків та білок.
Так, можна сказати, що йому стало краще, — він дро-чить по шість разів на день (уявляючи Анастасію, котра цілує клітор Едвіни, яка ковтає його сперму). Добре, добре, Октав ще не зовсім оговтався.
Як би там не було, в його житті надійшов час для змін. Надто він засидівся у 80-х зі своїм коксом, чорними костюмами, грошвою та дешевим цинізмом. Мода просунулась уперед: тепер ніхто не вихваляється своїми успіхами та роботою, усі придурюються безштаньками та ледацюгами. Невдахи опинилися на гребені хвилі в перші роки нового століття. Професійні стахановці намагаються бути схожими на пройдисвітів-жебраків. Прийшов кінець стилю Сегеля-галасливий-засмаглий-ланцюжок-вульгарний і рекламним роликам Рідлі Скотта — з венеціанськими фіранками та вентиляторами на стелях. Реклама, як і все інше на землі, підвладна моді: у 50-ті на гребені були каламбури; у 60-ті — комедії; у 70-ті — молодіжні тусовки; у 80-ті — видовища; у 90-ті — парадокси.
Тепер слід носити роздовбані кроси "Adidas", футболку "Gap" із дірками, затерті джинси "Helmut Lang" і щодня голити щетину так, аби вона мала вигляд триденної. Треба [107] також мати сальне волосся із завитками на скронях, в'язану шапчину, криву морду, як із журналу "Dazed & Confused", чорно-білі кліпи, у яких незграбні, висохлі на тараню молодики з голими торсами грають на гітарах (або ж лімузини повільно плавають на яскравому зеленуватому фоні, чи пуерторіканські хлопці грають у волейбол під дощем). Чим більший у вас статок (з появою Ін-тернету до капіталів багатьох людей додалося ще по три нулики), тим більше ви мусите скидатися на бомжа. Усі прогресивні мільярдери ходять у стареньких кедах. Тому Октав вирішив, що тільки-но повернеться додому, одразу звернеться за консультацією до свого двійника-бомжа.
— Кумедне враження: коли я був маленький, 2000-й рік здавався науковою фантастикою. Я, мабуть, дуже постарів, бо цей "далекий" рік уже прийшов.
У цьому великому будинку кінця XIX століття у Октава було досить часу для роздумів. Йому здавалося, що в Медо-ні час рухається повільніше. Октав прогулюється по галявинці і піднімає камінець, якому, певно, понад 2000 років. На відміну від тюбиків зубної пасти камінці не вмирають. Він кидає його вдалечінь, попід дерево — навіть зараз, коли ви читаєте ці рядки, той камінь досі лежить там. Він, певне, проведе ще й наступні дві тисячі років на тому самому місці. Ось так Октав заздрить якійсь каменюці.
(1) Переклад Миколи Луцюка.
Він занотовує: [108]
Даруй свого волосся подих,