99 франків

Сторінка 16 з 49

Фредерік Бегбедер

І ти нарешті усвідомлюєш свій промах.

— Під три чорти! Тепер мене напевно ніхто не викине за двері. З таким спотом Філіп тішитиме мене немов [81] царську особу ще років з десять. Доведеться знову нагнути цей клятий "Мадон"!

Але Чарлі залишив останнє слово за собою: — Ти скільки завгодно можеш казати, що ми їх нагнемо, але в глибині душі добре знаєш, що це ми гнемося.

Жан-Франсуа пішов від вас щасливим, радісно обіймаючи твій миршавий сценарій. Ця сцена відбувалася на початку третього тисячоліття після Різдва Христового. (Ісус Христос був неперевершеним рекламістом, автором численних відомих слоганів: "Возлюби ближнього свого", "Прийміть, ядіть, це — тіло моє", "Відпусти їм, бо не знають, що чинять вони", "Хто понижується, той піднесеться", "Спочатку було слово", — ой, вибачте, це сказав його тато.)

5.

Якісний кокаїн коштує 100 євро за грам. Ціна спеціально надто висока, щоб тільки багатії могли залишатися у формі, а бідні нехай тупішають від анісового "Рікару".

Ти телефонуєш Тамарі, своїй улюбленій call-girl. її ав-товідповідач промовляє солоденьким голосом: "Якщо ви бажаєте запросити мене підбухнути, натисніть один. Якщо ви запрошуєте мене на вечерю, натисніть два. Якщо ви хочете одружитися зі мною, покладіть слухавку". Ти залишаєш свій прямий номер з агенції: "Згадай мене, я потребую тебе цієї ж миті, твої плечі, що нагадують гладеньке яйце, розпороши мій смуток, я мрію зануритись у твою м'якоть. Октав". У неї таке обличчя, від якого важко відвести погляд.

Загадка: у кого духмяна шкіра, тіло мексиканки й азіатські очі?

Відповідь: у берберочки, яку звати зовсім не Тамарою. Увечері вона прийде до тебе. Ти попросив її пахнути "Obsession" — парфумами Софі.

У неї хрипкий голос, тонкі пальці, мішана кров.

На жіночому тілі безліч приємних островків: засмаглі тендітні щиколотки, налаковані пальці ніг, усюди ямочки [83] (у куточках губів, на зачині сідниці), білісінькі зубки контрастують з пурпуровими губками, неповторні вигини литок, стрункого стану, рожеві відтінки вилиць, колін, п'яточок, сосочків, але долоньки завжди сніжно-білі й ніжні, як почуття, що вони розпалюють.

Так, то був час, коли продавалася навіть ніжність.

Тамара — повія, з якою ти ніколи не злягаєшся. На її міні-спідниці написано: "LICK ME TILL I SCREAM"(1), але ти вдовольняєшся тим, що вилизуєш їй вуха (вона це ненавидить). Проте за 500 євро вона ладна приходити до тебе спати. Іноді ви разом слухаєте диски: групи "II e'tait une fois", Moody Blues, Massive Attack. Ти готовий заплатити шалені гроші за одну лише мить, коли ваші губи зійдуться, наче магніти. Ти не хочеш злягатися з нею, лише поволі її торкатися, відчувати її неземне тяжіння. Коханці — наче магніти. Ти відмовляєшся вдягати презерватив з Тамарою. Ось чому ви ніколи не кохаєтеся. Спочатку вона не розуміла цього клієнта, який вдовольняється тим, що сплітає свій язик з її. Але з часом вона призвичаїлася до його зубів, що покусують її лице, до його слини із присмаком горілки, тепер вона сама просовує язика до твого ніжного рота якомога глибше, а потім уже й твій язик володарює в її роті, лиже соски, щоки, шию, очі... присмак... стогін... дихання... лоскіт... бажання. Стоп. Ти припиняєш це, аби всміхнутися в сантиметрі від її обличчя, витримати й почекати, посмакувати, уповільнитися і розпочати знову... Назвемо речі своїми іменами: сплетіння язиків буває кращим за сплетіння тіл. [84]

(1) Лижи мене, доки я не закричу (англ). Кінець фрази співзвучний із ice-cream (морозиво).

— Я обожнюю твоє волосся.

— Це — перука.

— Я обожнюю твої блакитні очі.

— Це — лінзи.

— Я обожнюю груди.

— Це "Wonderbra".

— Я обожнюю твої ніжки.

— О! Нарешті комплімент. Тамара сміється.

— З тобою так кайфово.

— Це жаргонне слівце значить, що ти щаслива?

— Цієї миті? Так.

— Цієї миті, я упевнений, ти придурюєшся.

— По-перше, якщо я працюю за гроші, це ще не значить, що я прикидаюся. Це ні про що не свідчить. І по-друге, так, я справді дуже щаслива з того, що заробляю десять штук на місяць готівкою.

— Гроші роблять тебе щасливою?

— Зовсім ні, просто я досить заощаджую, аби купити будинок і виховати дитину.

— Яка прикрість, я дуже б хотів зробити тебе нещасливою.

— Доки мені платять, це неможливо.

— А я навпаки, плачу тобі, аби не бути нещасним.

— Поцілуй мене, сьогодні я даю тобі десятивідсотко-ву знижку.

І вона оголює "верх". ЇЇ талію уперізує тоненький золотий ланцюжок Під правою груддю витатуйована троянда.

— Це справжнє татуювання чи наклейка?

— Справжнє, можеш його полизати — воно не зійде. Ще декілька намагнічувань — і ти знімаєш Тамару на цифрову камеру та інтерв'юєш її: [85]

— Скажи-но мені, Тамаро, ти насправді хочеш стати акторкою чи це жарт?

— Це моя мрія, освоїти цю справу на додаток до... моєї.

— То чому ж ти тоді не модель?

— Чого ж це ні, удень я працюю як модель, як і більшість дівчат з нашого бару "П'янка втіха". Увесь вільний час я бігаю по кастингах. Але дівчат так багато, а роботи так мало, що слід чимало упрівати, аби дотягти до кінця місяця.

— Та ні, я тебе почав про це питати, бо... слухай, я хочу запропонувати твою кандидатуру для зйомок у наступній рекламі "Мегрелет".

— О'кей, сьогодні відсмокчу безкоштовно.

— Нізащо! Послухай, невже ти ще не зрозуміла, що я новий Робін Гуд?

— Як це?

— Це ж просто: я здираю з багатіїв і віддаю дівкам.

Так, були вечори, коли ти відстібав по півштуки лише за те, аби цілуватися з нею під дощем. Це було варто робити, хай йому грець, ще й як варто!

6.

Десять днів по тому в агентстві зібрали РРМ (вимовляти "піпіем") — "Pre-Production Meeting", тобто останню нараду перед початком зйомок. Справжнісінький саміт. Навіть мух не було чути, що й не дивно, вони ж бо добре знають, якої жорсткої зазнають содомії, коли будуть спіймані. Від "Мадон" прийшов Альфред Дюлер, ще й із трьома своїми мушкетерами, від "Росса" було двоє менеджерів, крім того присутня була телепродюсерка, два креатори (Чарлі й ти), залучений режисер Енріке Бадюкюль(1), а з ним паризький продюсер, депресивна стилістка, англійський декоратор та фінансова директорка із "підтягнутим" обличчям. Чарлі б'ється зтобою об заклад, хто першим вимовить слова "анк-сіоген" та "міноризувати", приз — обід в "Апіциусі".