МИКИТЕНКО Іван Кіндратович (25.08/6.09.1897, с. Рівне, тепер Новоукраїнського р-ну Кіровоградська область, обласний — 18.10.1937, Київ) — український письменник. У 1922—26 навчався в Одеська медичному ін-ті, очолював місцеву філію літературний організації «Гарт», завідував літературний частиною Одеська український драм, театру. 1927 закінчив навчання в Харків, медичному ін-ті, став одним із керівників Всеукр. спілки пролетарських письменників. З 1931 — член Центр, виконавчого комітету України. 1934 — заступник голови правління Спілки радянських письменників України. Загинув від рук репресивних органів. Автор численних збірник, збірка оповідань, повістей, нарисів, зокрема «На сонячних гонах» (1926), повістей «Брати» (1927), «Вуркагани» (1928), роману «Ранок» (1933), п’єс «Іду» (1927), «Диктатура» (1929), «Дівчата нашої країни» (1933), «Дні юності» (1937) та інший Окремими віщання вийшло понад 150 книжка Микитенко Іван Автор віршів «Тарасу Шевченку» (Известия Одес-ского губисполкома, губкома Комуністична партія (більшовиків) України и губсовета. 1923. 11 марта), «Великому бунтарю присвячую» (Червоний степ. 1924. 9 берез.), поеми «Епохи. Тарасові Шевченку» (Життя й революція. 1927. № 3). Опубл. низку агітаційних ст. у періодиці: «Певец украинской беднотьі» (Известия Одесского губисполкома, губкома Комуністична партія (більшовиків) України и губсовета. 1923. 11 марта), «Великий бунтарь» (Моряк. 1924. 11 марта), «Жіноча доля в творах Шевченка» (Агітзбірник Одеської губполітосвіти. острів 1925. Ч. 4) та інший Микитенко Іван — член урядової комісії в справі закритого конкурсу на проект пам’ятника Шевченкові в Харкові та на могилі біля Канева. «Промову на відкритті пам’ятника том Г. Шевченкові (в Харкові)» Микитенко Іван опубліковано в журнал «Червоний шлях» (1935. № 3) та інший Те.: Епохи. Тарасу Шевченку // том Г. Шевченко в художній літературі. К., 1964; Співець українських бідарів (До 62-ї роковини з дня смерті Тараса Шевченка) // Микитенко І. Зібр. тв.: В 6 т. К„ 1965. том 6.