Біографія Мігеля де Сервантеса

Мігель де Сервантес Сааведра– іспанський письменник, поет, драматург, новеліст, автор знаменитого роману «Дон Кіхот».

$Ранні роки

Ранні рокиМігеля де Сервантеса Сааведри проходили у місті Алькала-де-Енарес, де він народився. Дата народження поета досить часто була предметом для дискусій. В одних джерелах дату народження письменника подають 09. 10. 1547р, саме цього дня був зроблений запис у книзі міської церкви Санта Марія ла Майор, про хрещення Мігеля. Другі джерела твердять, що Мігель народився 29. 09. 1547р. , в цей день було свято Архангела Михайла на честь якого і було названо дитину. Тому власне число народження Сааведри пишеться як приблизне.

Дід письменника Хуан займав гідну посаду, він був старшим акальдо міста Кордови та мав значні статки. Але батько Сервантеса Хуан Родріго де Сервантес – працював хірургом, був бідною людиною, матір Сервантеса – Донья Леонор де Кортіна була дочкою дворянина, який втратив своє майно. Письменник виховувався в бідній сім'ї, де крім нього було ще 6 дітей, Мігель був четвертою дитиною. Сім'я в пошуках заробітків змушена переїжджати з місця на місце.

Дитинство і юність

ДитинствоСааведри проходило у місті Алькала-де-Енарес. Щодо освіти молодого поета, то це питання назавжди залишиться загадкою для дослідників літератури Сааведри. На думку дослідників скоріш за все батьки письменника не мали достатньо коштів, щоб надати достойну освіту своїм дітям. Деякі данні свідчать, що Мігель навчався в університеті Саламанки, але дослідники біографії Сааведри стверджують, що Сервантес навчався у єзуїтів(чернечий орден Римо-католицької церкви).

Судячи з того як Мігель Сааведра розповідає про нюанси студентського життя того часу, імовірно він влаштувався слугою до багато студента і таким чином зміг пізнати навчальний курс. Вірогідно, що Сервантес відвідував університет рідного міста Алкали. В Алкалському університеті були строгі порядки: не можна було їсти солодкого і мучного, не можна було грати на музичних інструментах, заборонялися різні ігри. Університет мав строгі правила та умови, як і для студентів, так і для педагогів.

В 1569 році Сааведра прийняв рішення йти на військову службу. Крім цього кар’єра військового в Іспанії вважалася найпрестижнішою і стала головною опорою християнства в Європі. Воїн-хрестоносець, вважався більше чим просто воїн, молодий Сервантес відправляється в Італію щоб здобути славу доблесного лицаря.

В пошуках слави письменник вирушив пішки з Іспанії до Італії. Багато пригод зазнав Мігель Сервантес на своєму шляху під час подорожі, шість тижнів зайняла піша подорож з батьківщини Сервантеса до Риму. В Римі письменник зайняв місце ключника на службі у кардинала Джуліо Аквавіве та пропрацював там 3 роки.

У 1570 році Мігеля Сервантеса було прийнято у полк Морської піхоти в Іспанії, який був розміщений у Неаполі. У жовтні 1570 року трапилася битва у Лепанто в Перському заливі, на той момент Мігель був хворий у нього була лихоманка, але він все ж таки рвався в бій, і у цім бої письменник втратив ліву руку. Після втрати руки військова кар’єра Мігеля Сервантеса різко пішла догори, допомога яку йому надавали становила 4 дукати в місяць, що на той час було дуже багато.

В 1575 році Сааведра потрапляє у полон до алжирських піратів – корсарів. Всі хто був на судні були продані у рабство в Алжирі. Сервантес не боявся смерті, за 5 років перебування його у рабстві здійснив 4 спроби втекти з неволі, за що його було жорстоко покарано. За останню спробу втечі Мігеля було покарання – на 5 років письменника прикували до кам’яної площадки. Саме сидячи прикованим в камері у Сервантеса прокинулося бажання писати. За Мігеля Сервантеса хотіли викуп 500 ескудо, на той момент це була космічна і не можлива сума для його рідних. У 1580 році з місією викупу полонених в Алжир приїхав отець Хуан Хіль та монах Антоніо де ла Белла, половину суми на момент викупу Мігеля назбирали вже родичі, іншу половину суми надав король на численні прохання матері Мігеля. Розчарований та пригнічений Мігель де Сервантес Сааведра повернувся із полону, його ідеал доблесного воїна розчавлений, замість того, щоб своїми подвигами допомогти сім'ї, він втягує її в борги через свій викуп.

І все ж таки Мігель Сервантес повертається до військової служби, займається справами флоту, бере участь у битвах, але слава та багатство, яких він так хотів не приходять до нього.

$Творчість

Бажання дотворчостіприйшло до Мігеля Сервантеса тоді, коли він перебував у алжирському полоні, тоді коли сидів один в камері прикований ланцюгами до бетону раб-поет просить перо та починає написання першого, великого, пасторального роману - «Галатея»(1585 р. ), після написання «Галатеї» письменник написав декілька драматичних п’єс, які не увінчалися успіхом і залишилися забутими.

Живучи бідно Сервантес метається в пошуках роботи, займається державними справами, які не приносять йому великих коштів і не має часу займатися літературою.

У 1959 році Сервантес перемагає у поетичному конкурсі в Сарагосі, перемогу принесли йому вірші присвячені канонізації святого Хіацинта, але от нагорода була не дуже значною, лише три срібних ложки, які не допомогли зажити поету щасливо.

З 1597 по 1603 рр. Мігель через свою роботу, він збирав данину і допустив помилки у звітності та недостачі гроші, потрапляє у тюрму. У 1603 р. сидячи у тюрмі Мігель де Сервантес Сааведра починає написання головного свого роману «Дон Кіхот». Пізніше сам письменник скаже, що до написання романів його спонукають тюремні стіни, де тихо і немає шуму, де він може роздумувати і йому ніхто не заважатиме.

Вперше роман «Дон Кіхот» був опублікований у 1605 році, у 1615 світ побачив другий том роману. Повна назва твору спочатку була «Хитромудрий ідальго дон Кіхот Ламанченський». Другий том на думку дослідників так би й не був представлений суспільству, якщо б його незаконно не видав якийсь псевдо автор під вигаданим ім'ям – Алонсо Фернандес. Після цього прикрого випадку Сервантес опублікував другий том роману «Дон Кіхота», щоб доказати що це є правдиве продовження роману, а не те яке представив самозванець.

Роман «Дон Кіхот» вважається пародією на лицарський роман. Головний герой роману – Дон Кіхот, який придумав собі таке ім'я, щоб стати лицарем. Дон Кіхот це вже не багатий вельможа, який вирішив погратися у лицаря, це бідний ідальго у віці близько 50 років, який збожеволів від надмірного захоплення лицарськими романами й втратив через них всі свої статки, в нього залишився лише один кінь. Головний герой скуповує книги та читає їх, нарешті Дон Кіхот вирішує стати лицарем.

Лицар Дон Кіхот майструє собі шолом, чистить стару зброю від іржі, бере свого старого коня і вирушає на лицарські пригоди. По дорозі зустрічає молодого юнака – Санчо Пансу, якого бере у зброєносці.

Сервантес у написанні роману чітко дотримується всього, що потрібно справжньому лицарю, в тексту роману спостерігаємо: посвяту в лицарі, зброєносця, Даму серця, які лицар присвячує свої подвиги. Всі хто зустрічає Дон Кіхота на своєму шляху висміюють його, вважають божевільним.

Але насправді, навіть назвавши свій роман пародією на лицарський роман Сервантес чітко усвідомлював, що це не пародія, це битва між ідеалами які відходять та які приходять їм на заміну. В ту епоху, коли, жив Мігель Сервантес лицарство відходило в минуле, а разом з ним і його ідеали. Власне письменник хотів показати, що ідеали відходять і приходять на заміну їм нові, і суспільство власне прагне нових ідеалів, і не сприймає колишніх. Назвати негативним героєм Дон Кіхота буде не правильно, адже сенс створу насправді залишається вічним і актуальним до нашого часу.

Як не сприймали Дон Кіхота тоді, так і зараз не сприймають, те що людина може бути безкорисливою, людяною та чесною, цю людину зразу ж вважають безумною. Образ Дон Кіхота приречений на бідність та самотність, це образ останнього лицаря — лицаря печального образу. Лицар Дон Кіхот був сприйнятий літературознавцями, як архетип людської природи та пояснювався як психологічна категорія, а також започаткував новий термін у філософії – донкіхотство.

Після виходу першого тому «Дон Кіхота» вся Європа зацікавилася Мігелем Сервантесом. Популярність роману була дивовижний настільки, що за кількістю перекладів роман «Дон Кіхот» займає друге місце після Біблії.

Перший переклад роману «Дон Кіхот» був зроблений в Англії. В Україні переклади «Дон Кіхота» почалися з І. Франка, А. Лотоцький, М. Іванов, повний переклад роману на українську мову здійснили В. Козаченко та Є. Кротевич, М. Лукаш.

$Особисте життя

Вособистому життіМігель де Сервантес Сааведра не був щасливий. Після викупу з полону Мігель бере участь у різних битвах та в 1583 році Сервантес перебуваючи в Португалії закохується в молоду, красиву португалку актрису Ану Франку де Рохас, їхні стосунки не увінчалися шлюбом, але роман Мігеля та Анни завершився народженням дівчинки – Ізабель, яка була єдиною дитиною Сервантеса.

Восени 1584 року Сервантес познайомився з 19-річною Катаріною, яка була дочкою заможного землевласника та одружився з нею. Мігель Сервантес думав, що батьки Катаріни будуть проти їхнього шлюбу, вони погодилися віддати свою дочку за доблесного воїна. Після одруження молоді дружина Мігеля Сааведри отримала багате придане і новоспечена сім'я мала поки на що жити, але з часом гроші та маєтки, які дали батьки Катаріни – розійшлися. У 1585 році помирає батько Мігеля і на його опіку залишаються матір, дві сестри та нешлюбна дочка – Ізабель.

Письменник всяко старається заробити грошей, щоб утримати жінок, які впали на його опіку, але йому це не дуже вдається.

Молода дружина Мігеля страшно злиться, що їй доводиться бідувати, коло нього та постійно докоряє йому в цьому. Зрештою, Катаріна залишає Мігеля приймає постриг і йде в монастир. Сестри Мігеля незадовго після Катаріни, також постригаються в черниці.

Останні роки

Останні рокисвого життя Мігель Сервантес проводить в бідноті. Здавалося б після слави, яку отримав письменник за написання «Дон Кіхота», його матеріальне становище мало б покращитися, але цього не стається. Дочка Ізабель де Сервантес виходить другий раз заміж і її чоловік вимагає від тестя багатого приданого, що і власне отримує.

В 1609 році Сервантес вступає в братство рабів святого причастя, де незадовго до смерті приймає постриг.

Помер Мігель де Сервантес Сааведра 23 квітня 1616 р. , бідним письменником, який не залишив жодної копійки на своє поховання, його хоронять коштом суми, яку зібрали члени братства Мирян.

Дата смерті Мігеля Сервантеса збігатися з датою смерті англійського письменника Вільяма Шекспіра, але тут дослідники біографії двох письменників сходяться на думці, що Шекспір помер швидше, адже в Англії на той час використовували Юліанський календар, а в Іспанії користувалися – Григоріанським.

На жаль довгий період місце поховання автора «Дон Кіхота» було невідоме, тому що на надгробках цвинтаря, де був похований Сервантес, не було надписів.

Через 400 років після смерті Мігеля Сервантеса археологи знаходять фрагмент гробу у монастирі з ініціалами, вибитими цвяхами, М. С. . А вже в березні 2015 року дослідники сповіщають, що знайшли останки легендарного Мігеля Сервантеса.

Перепоховали останки Мігеля де Сервантеса Сааведри у Мадриді у 2015 році.